ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЛИСТ
19.02.2007 N 04-06/С-17з-53
Про розмір допомоги
по тимчасовій непрацездатності
Розглянувши Ваше звернення, повідомляємо, що статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III визначено, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески.
Порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють за сумісництвом, визначений пунктом 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 N 193.
Пунктом 3 Порядку визначено, що розрахунковий період визначається за основним місцем роботи. Тому для осіб, які працюють за сумісництвом, згідно пункту 3 Порядку, середню заробітну плату для нарахування допомоги необхідно обчислювати, виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи, а сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, визначаються Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. N 2213-III. Згідно зі статтею 2 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка виплачується з шостого дня непрацездатності, та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, згідно з пунктом 14 Порядку, здійснюється, виходячи із середньоденної заробітної плати за відпрацьований час у розрахунковому періоді, яка обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, якщо облік робочого часу не ведеться в годинах. При цьому використовується норма робочого часу, що встановлена у структурному підрозділі, в якому працює застрахована особа, або за її індивідуальним графіком роботи.
Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, то згідно з пунктом 15 Порядку, застосовується середньогодинна заробітна плата.
Отже, допомога працівнику за сумісництвом надається за робочі дні згідно графіка роботи, що пропущені ним у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, за весь період його хвороби до відновлення працездатності, а розмір допомоги визначається у відповідності до страхового стажу за основним місцем роботи.
Заступник директора С.В.Буринський