Бухгалтеру про договори з нерезидентами
У цій консультації ми поговоримо про особливості укладання договорів з нерезидентами. Бухгалтеру, який має справу із зовнішньоекономічною діяльністю, не завжди вистачає часу для вивчення юридичних тонкощів складання ЗЕД-договорів, тому ми і розповімо про деякі нюанси роботи з ними.
Для початку уточнимо, що ж представляє собою зовнішньоекономічний договір (контракт). Відповідно до законодавства України це матеріально оформлена угода суб'єктів ЗЕД з їхніми іноземними контрагентами, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов'язків.
Одержання бажаних результатів сторонами угоди багато в чому залежить від того, як оформлені відносини між ними. Статтею 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959-ХІІ (далі - Закон про ЗЕД) суб'єктам ЗЕД дозволено укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, за винятком тих, що заборонені законами України. Зрозуміло, що при складанні договору необхідно враховувати норми законодавства країни, де працює Ваш партнер.
Обов'язкові реквізити ЗЕД-договору
Зовнішньоекономічний контракт має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором чи законом (ст. 6 Закону про ЗЕД і рішення Конституційного Суду України від 26.11.98 р. № 16-рп/98). Його типова форма наведена в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201. Відповідно до нього в договорі обов'язково мають бути зазначені:
- назва, номер договору, дата та місце його укладення;
- преамбула;
- предмет договору;
- кількість і якість товарів (обсяги робіт, послуг);
- базисні умови постачання товарів;
- ціна і загальна вартість договору;
- умови платежів;
- умови передачі (прийняття) товарів (робіт, послуг);
- упаковка і маркування;
- форс-мажорні обставини;
- санкції та рекламації;
- врегулювання суперечок;
- місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін.
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть:
- встановлюватися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників;
- визначатися норми навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митного збору, різного роду застереження;
- передбачатися момент, з якого договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контракту), можливість! порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.
Право якої країни використовувати?
Згідно із Законом України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005 р. № 2709-IV (далі - Закон № 2709) за спільною згодою сторони договору можуть вибрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонений законами України. Але якщо в зовнішньоекономічному договорі сторони не вказали, право якої країни застосовується, то до даного договору застосовується право, що має найбільш близький зв'язок з договором, а договір - із правом держави, в якій знаходиться сторона-виконавець.
У свою чергу, сторонами-виконавцями умов договору є:
- продавець - за договором купівлі-продажу;
- дарувальник - за договором дарування;
- наймодавець - за договорами наймання (оренди);
- виконавець - за договорами про надання послуг;
- перевізник - за договором перевезення;
- експедитор - за договором транспортного експедування;
- зберігач - за договором зберігання;
- страхувальник - за договором страхування;
- повірений - за договором доручення;
- комісіонер - за договором комісії;
- поручитель - за договором поруки*.
Ми не випадково акцентуємо увагу на цьому моменті, оскільки дуже важливо знати точно, яке право застосовується у процесі реалізації укладеного ЗЕД-договору.
Велике значення має і дата підписання договору, адже за нею, як правило, визначається, коли договір набрав чинності. Хоча в самому договорі може бути зазначено й інший термін.
Умови постачання і розрахунків між сторонами
Кількість і якість товару, що постачається, а також його основні характеристики, обсяги виконуваних послуг повинні бути чітко встановлені договором. Наприклад, при укладенні договору постачання товарів, що виміряються не поштучно, а за вагою, необхідно домовитися, яка саме вага зазначена в контракті - брутто (з тарою) чи нетто (без тари). Відображаючи в договорі ціну за одиницю товару (роботу, послугу), варто зафіксувати й загальну вартість.
Якщо асортимент товарів, що постачаються, широкий, можна навести його в специфікації (додатку до контракту), зробивши посилання на нього в договорі. Умови постачання товарів (прийняття/передача робіт, послуг), визначені в зовнішньоекономічному договорі, мають відповідати “ІНКОТЕРМС - 2000”, затверджених 27.11.2000 р.
У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються та імпортуються з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют**.
Немаловажним розділом договору є розділ під назвою “Умови платежу”. У ньому визначають спосіб, порядок і терміни фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. При укладенні зовнішньоекономічних контрактів необхідно пам'ятати про обмеження термінів проведення розрахунків, встановлених українським законодавством. Так, Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185) передбачено наступне: виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в терміни виплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта чи іншого документа, що посвідчує виконання робіт, надання послуг. У разі перевищення зазначеного терміну необхідно мати індивідуальну ліцензію НБУ***.
Порушення цих термінів призводить до стягнення пені в розмірі 0,3 % за кожний день прострочення від суми недоотриманої виручки (непоставленого товару, робіт, послуг). За деякими товарами діють спеціальні (подовжені) терміни: вони зазначені в Законі № 185.
Таким чином, укладаючи контракти з нерезидентами, ретельно обміркуйте порядок і терміни розрахунків, щоб уникнути непорозумінь з контролюючими органами.
А щоб не мати конфліктів з діловими партнерами й обслуговуючим Вас банком, потрібно протягом 5 робочих днів з моменту покупки валюти для розрахунків за договором з нерезидентом перерахувати її за призначенням зі свого валютного рахунку. Інакше, банк буде змушений продати її, не попередивши Вас, через що терміни розрахунків з нерезидентом можуть бути порушені (хоча гривнева виручка від продажу, звичайно ж, надійде на Ваш поточний рахунок). Причому придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. Позитивна курсова різниця, що може виникнути в результаті здійснення такої операції, щокварталу направляється до Державного бюджету України, а від'ємна - покривається за рахунок підприємства, яке порушило 5-денний термін.
У контракті слід передбачити дату, місце і документальне оформлення прийняття/передачі товару (надання послуг) сторонами. Це дуже важливо, оскільки через неточне формулювання у договорі, наприклад, місця прийняття/передачі результатів виконаних робіт (послуг), у контрагентів можуть виникнути взаємні претензії.
Передбачення форс-мажорних обставин
Причиною невиконання сторонами контракту своїх зобов'язань бувають форс-мажорні обставини (війни, землетруси, повені тощо), тому їх необхідно визначити в договорі. При укладанні зовнішньоекономічних угод багато підприємств не приділяють цьому належної уваги, вважаючи, що з ними цього не трапиться, але краще все-таки перестрахуватися.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання умов договору на термін дії форс-мажорних обставин (це підтверджується Торгово-промисловою палатою відповідної країни) і можуть відмовитися від виконання договору цілком або частково, що не спричинить виникнення додаткових фінансових претензій. І ще: щоб не було суперечок між сторонами договору, у контракті варто конкретизувати, які надзвичайні події є форс-мажором.
Штрафні застереження
У договорі також мають бути передбачені штрафні санкції (у відсотках від вартості недопоставленого товару або сум неоплачених коштів), терміни виплати штрафів - з якого моменту вони встановлюються і протягом якого відрізка часу діють, період, протягом якого можуть бути пред'явлені, рекламації, права та обов'язки сторін договору при цьому.
Підчас підписання договору необхідно знати повноваження представника іноземного партнера і, звичайно ж, переконатися, що він той, за кого себе видає (наприклад, подивитися документ, що посвідчує особу). Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та на інших підставах, що не суперечать цьому Закону.
На закінчення нагадаємо: не забудьте зазначити в зовнішньоекономічному договорі порядок внесення змін до нього.
___________________________
* Більш докладно про це Ви можете прочитати у ст. 44 Закону № 2709.
** До таких валют відносять: австралійські долари, англійські фунти стерлінги, датські крони, долари США, ісландські крони, канадські долари, норвезькі крони, шведські крони, швейцарські франки, японські єни, євро (Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою правління НБУ від 04.02.98 р. № 34).
*** Для цього існує Інструкція про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними і лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99р. № 136.
“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, № 5, березень 2007 р.
Передплатний індекс 08074, 23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)