КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Державне мито
ПИТАННЯ: Як справляти державне мито з позовних заяв, що подаються до господарського суду (у зв'язку зі змінами, внесеними до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про державне мито" Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)?
ВІДПОВІДЬ: Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-lV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", який набрав чинності з дня опублікування (опубліковано 31 березня 2005 р. у газеті "Урядовий кур'єр"), унесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет).
Цим Законом підпункт "а" п. 2 ст. 3 Декрету викладено а новій редакції і починаючи з 31 березня 2005 р. ставку державного мита, що справляється з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, визначено s розмірі 1% ціни позову, але не менш ніж шість і не більш як 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і обчислюється виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, чинного на день сплати державного мита (нині 17 грн.), тобто сума державного мита з таких позовних заяв має бути не менш ніж 102 грн. (17 грн. х 6) і не більш ніж 25500 грн.(17 грн. х 1500).
Приклад 1. Позивач, який відповідно до чинного законодавства не має пільги щодо сплати державного мита, звернувся до господарського суду з позовною заявою майнового характеру в сумі 2 млн.600 тис.грн., сума державного мита за ставкою 1% становитиме 26000 грн.(2 600 000 грн. х 1% : 100).
Ураховуючи норми пп."а" п. 2 ст. 3 Декрету, сума державного мита, яку має сплатити позивач під час подання позовної заяви, не має перевищувати верхньої межі - 25 500 грн. Отже, сума державного мита, що підлягає сплаті до державного бюджету, становить 25 500 грн.
2. Позивач звернувся із позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача 9000 грн. Ціна позову становить 9000 грн. Сума державного мита за ставкою 1% за таким позовом - 90 грн. (9000 грн. х 1% : : 100). Проте, враховуючи, що сума державного мита з таких позовних заяв не може бути менш ніж 102 грн. (17 грн. х 6), позивач має сплатити до бюджету 102 грн. державного мита.
До внесення цих змін ставка державного мита за зазначені вище дії становила 1% ціни позову, але не менш ніж три і не більш ніж 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок подання позову і сплати державного мита визначено Господарським процесуальним кодексом України (далі - Кодекс), зокрема, відповідно до ст.55 Кодексу ціну позову визначає позивач, а у випадках неправильного визначення ціну позову визначає суддя. Ці положення викладено в Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затверджено наказом Головної державної податкової Інспекції України від 22.04.93 р. № 15 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. за № 50), в якій визначено, що державне мито сплачується до подання позовної заяви або заяви про перегляд її через нововиявлені обставини.
Якщо позивачем не подано доказів сплати державного мита в установленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається і господарський суд з посиланням на ст.63 Кодексу повертає її заявникові без розгляду, про що виноситься ухвала.
Якщо господарський суд прийняв рішення про задоволення вимог позивача і сплату державного мита поклав на відповідача, відповідач зобов'язаний виконати рішення суду і відшкодувати позивачу судові витрати і сплачене позивачем державне мито відповідно до задоволених вимог.
Справляння державного мита з позовних заяв
про розгляд питань захисту честі та гідності
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави (ст.3).
Саме закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість у випадку порушення останніх звернутися до суду з метою їхнього захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням.
Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває все більшої популярності, що свідчить про зростання правосвідомості та правової культури громадян.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Вона відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також учиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позовна заява має відповідати вимогам ст.119 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 54 Господарського процесуального кодексу України. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено: зміст позовних вимог (тобто в чому полягає моральна шкода); обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно цю шкоду; докази, що підтверджують позов.
Також у позовній заяві має бути зазначено розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій або іншій матеріальній формі.
У випадках заподіяння моральної шкоди з вини кількох відповідачів у позовній заяві потрібно викласти зміст вимог щодо кожного з них.
Із позовної заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди справляється державне мито (судовий збір).
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про державне мито" (з відповідними змінами і доповненнями), яким визначено платників державного мита на території України (фізичні та юридичні особи - за вчинення в їхніх інтересах дій та видавання документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами), об'єкти справляння державного мита (тобто за що саме воно справляється), розміри ставок державного мита та порядок його сплати.
Перелік найменувань документів і дій та розмір ставок державного мита, що сплачується за ці документи і дії, наведено ст. 3 Декрету.
Так, відповідно до пп."ж" п.1 ст. 3 Декрету (в редакції Закону України від 03.04.2003 p. № 676-IV) державне мито справляється з позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності:
- з позовних заявнемайнового характеру - в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
- з позовних заяв про відшкодування моральної (немайновоі) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів громадян - у розмірі 1% ціни позову, але не менш як один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- з позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі 5% ціни позову;
- з позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі 10% ціни позову.
З позовних заяв, що мають водночас майновий і немайно вий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних зая майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Володимир Гуцуляк,
головний податковий ревізор-інспектор
Департаменту оподаткування фізичних осіб
“Праця і зарплата” № 14(546), квітень 2007
Передплатний індекс: 30214