ДПІ В ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА
Завищення суми дивідендів у декларації
з податку на прибуток підприємства
Самостійне виправлення платниками податку помилок у податковій звітності - це, насамперед, можливість уникнути застосування податковими органами штрафних санкцій за виявлені порушення. Виправлення помилок, пов'язаних з нарахуванням і сплатою частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету, завжди викликало питання у платників податку: у декларації з податку на прибуток підприємства чи у розрахунку частини прибутку (доходу) здійснюється узгодження податкового зобов'язання.
Навіть із затвердженням наказу ДПАУ від 12.10.2005 р. № 448, яким було внесено зміни до форми уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток, питань у платників податку щодо виправлення допущених помилок у визначенні таких додаткових показників у декларації з податку на прибуток підприємства, як дивіденди і прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, і авансові внески, нараховані на них, не стало менше.
Пропонуємо розглянути питання платників податку про правомірність застосування штрафних санкцій органами ДПС у разі допущення помилок при заповненні рядків 20, 21 Декларації з податку на прибуток підприємства.
При заповненні декларації з податку на прибуток за дев'ять місяців 2006 року підприємством були допущені помилки в рядках 20 і 21: були завищені - суми дивідендів і прирівняних до них платежів і суми авансових внесків. При цьому форма Розрахунку частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету, заповнена правильно. Визначена у Розрахунку сума сплачена вчасно й у повному обсязі. Уточнююча декларація подана після граничного строку сплати податку на прибуток підприємств. Чи є правомірними дії податкових органів щодо застосування в цьому випадку штрафних санкцій до підприємства?
1. Завищення суми дивідендів і прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, у рядку 21 Декларації з податку на прибуток підприємства.
Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 р. і щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 р. затверджені Постановою № 678.
Форма Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 р. і щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 р. (далі - розрахунок), і порядок його складання затверджені Наказом № 421.
Розрахунокчастини прибутку (доходу) подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.
Визначена відповідно до цього порядку і нормативів частина прибутку (доходу) сплачується у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету, відкриті в органах Держказначейства України.
Розрахунок подається господарською організацією незалежно від того, чи виникло в звітному періоді зобов'язання за перерахуванням частини прибутку (доходу) до Державного бюджету чи ні, а також незалежно від того, є господарська організація платником податку на прибуток підприємств чи ні.
Відображення нарахування частини прибутку (доходу), що сплачується до бюджету господарськими організаціями, здійснюється в рядку 21 Декларації з податку на прибуток підприємства. Тобто рядок 21 має суто інформаційний характер, а сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України, визначається у Розрахунку, форма якого затверджена Наказом № 421.
Зважаючи на те, що неправильне заповнення рядка 21 декларації з податку на прибуток не впливає на визначену в ній суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, штрафні санкції в цьому випадку не застосовуються.
2. Завищення суми авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів і прирівняних до них платежів, зазначеної в рядку 20 Декларації з податку на прибуток підприємства
Авансовий внесок з податку на прибуток платники податку - емітенти корпоративних прав, згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону про оподаткування прибутку, нараховують і вносять до бюджету за ставкою 25 % від нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.
Зазначений авансовий внесок нараховується і вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів і відображається в рядку 20 Декларації з податку на прибуток і в рядку 13.5 додатка К6 до неї.
Статтею 1 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податку сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку і строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
У свою чергу, податкова декларація - документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Оскільки нарахування і сплата авансового внеску не пов'язані з поданням декларації з податку на прибуток підприємства, то, у розумінні Закону № 2181, заповнення рядка 20 Декларації з податку на прибуток не є узгодженням податкового зобов'язання щодо суми авансового внеску.
Разом з тим сума сплачених авансових внесків враховується у зменшення нарахованої суми податку на прибуток шляхом відображення у складі рядка 13 Декларації та рядка 13.5 додатка К6 до неї. Тобто завищення суми сплаченого авансового внеску може призвести до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
У разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання платник податку при виправленні помилки повинен керуватися нормами п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181.
Зазначеним пунктом установлено, що платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом, самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати і штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання за цим податком.
Крім того, п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 обумовлено, що у разі коли після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий же звітний період, штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються.
Згідно з п. 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276, нарахування за уточнюючим розрахунком в картці особового рахунка платника податку здійснюються за датою фактичного подання уточнюючого розрахунку до податкового органу. Тобто якщо платник податку знайшов помилку в податковій декларації, що призвела до заниження податкового зобов'язання, і подав уточнюючий розрахунок після закінчення граничного строку подання декларації, такий платник повинен був сплатити суму недоплати і штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми.
Суму недоплати і штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми платник податку зобов'язаний сплатити:
- у разі коли виправлення помилки здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку - не пізніше дня подання уточнюючого розрахунку;
- у разі коли виправлення помилки здійснюється шляхом відображення суми недоплати і штрафу у складі чергової звітної декларації - не пізніше дня граничного строку погашення податкового зобов'язання, визначеного в такій декларації.
У разі коли платник податку не сплачує суми недоплати і штрафу, він несе відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафних санкцій згідно зі статтями 16 і 17 Закону № 2181.
Список використаних нормативно-правових актів
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР
Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Постанова № 678 - Постанова КМУ від 17.05.2006 р. № 678 “Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частині прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році” (зі змінами і доповненнями).
Наказ № 421 - Наказ ДПАУ від 19.07.2006р. № 421 “Про затвердження форми Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році і Порядку його складання”
Інна Шейко, начальник відділу
масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян
“Консультант бухгалтера” № 16 (400) 16 квітня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)