ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 березня 2007 року
м. Київ
Справа № 4-2288/05/06
Про визнання дій неправомірними
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Б.,
Суддів: П., Ш., Л., С.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ХХХ на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2003 року у справі за скаргою ХХХ про визнання неправомірними дій голови Ужгородського міського суду, - встановила:
У вересні 2003 року ХХХ звернулася до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України 1963 року із зазначеною скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії голови Ужгородського міського суду. В обґрунтування скарги посилалася на ті обставини, що суддею Ужгородського міського суду, в провадженні якого знаходиться справа за її участю, не розглядається заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. З цього приводу вона неодноразово зверталася до голови суду із відповідними заявами, проте, відповіді на них не отримала.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2003 року у задоволенні скарги ХХХ було відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим по справі судовим рішенням, ХХХ звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила вказане судове рішення скасувати та задовольнити її скаргу.
Листом Верховного Суду України від 16.09.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судом було встановлено, що заявниця зверталась до суду із заявою до Ужгородського міського суду про перегляд рішення прийнятого по справі № 2-270/02 у зв'язку з нововиявленими обставинами, вирішення якої головою суду було доручено судді цього суду.
Повторні скарги адресовані до голови Ужгородського міського суду з приводу тяганини при розгляді зазначеної заяви також були передані головуючому по справі.
Встановлено, що такі дії голови суду відповідають вимогам п. 4.4 Інструкції з діловодства у судах, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 13.03.1997 р.
На підставі ст. 24 Закону України "Про судоустрій України" апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в обов'язки голови суду не входить здійснення впливу на головуючого по справі щодо вирішення конкретних справ.
Крім того, у відповідності з роз'ясненнями наданими Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку, що суб'єктом оскарження були здійснені всі необхідні дії, які не заборонено законодавством, по вирішенню поданих ХХХ скарг відносно здійснення правосуддя.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для його обов'язкового скасування.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ухвалила:
Касаційну скаргу ХХХ - залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2003 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Головуючий
Судді