Чи є майбутнє у “спрощенців”?

Робота над Податковим кодексом у незалежній Україні почалася ще наприкінці 90-х років минулого століття, але дотепер жодний уряд так і не взяв на себе сміливість довести до кінця роботу з прийняття вкрай необхідного для держави і суспільства документу.

Головна мета Податкового кодексу - зменшення податкового тиску на бізнес, спрощення податкового обліку і, відповідно, поліпшення адміністрування податків. І саме цього очікують сьогодні в суспільстві - і громадськість, і суб'єкти підприємництва, і, власне, державні інституції. Але схоже, що останні політичні події з розпуску Верховної Ради знову загальмують цю роботу.

Уряд Віктора Януковича ставив перед собою задачу до кінця квітня доопрацювати і винести на обговорення громадськості проект Податкового кодексу України.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року було схвалено Концепцію реформування податкової системи, якою, зокрема, визначені задачі з підготовки Податкового кодексу України. Пізніше, 24 лютого, також розпорядженням Кабміну, затверджено склад Робочої групи з підготовки проекту закону за участі представників міністерств і відомств, народних депутатів, громадськості, науковців, юристів і лінгвістів, яка вже напрацювала перші розділи законопроекту.

Міністерство фінансів запрошує всіх зацікавлених осіб до обговорення і загального доопрацювання проекту Податкового кодексу України.

З напрацьованими розділами проекту Податкового кодексу можна ознайомитися на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) і Мінфіну (www.minfin.gov.ua).

Податковий кодекс - це звід податкових законів. Кожному значимому податку буде відведено окремий розділ. До таких податків відносяться податок на прибуток підприємства, податок з доходів фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, податок на майно, державне мито, податок з власників транспортних засобів, збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства тощо.

Практично в кожному розділі Податкового кодексу включено по кілька новел*. Тому, незважаючи на те, що принципових змін у механізмах нарахування і сплати податків не передбачається, бухгалтерам, що звикли за останній рік до стабільності податкової системи, доведеться знову витрачати багато часу на читання та осмислення податкового законодавства.

Розділ XVIII у проекті Податкового кодексу присвячено спеціальним податковим режимам, який містить у собі сім глав.

Розділ 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.

Розділ 2. Фіксований сільськогосподарський податок (діє до 31 грудня 2009 року).

Розділ 3. Торговий патент на право здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Розділ 4. Спеціальний режим оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон.

Розділ 5. Спеціальний режим оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку.

Розділ 6. Спеціальний режим оподаткування технологічних парків та їх учасників і спільних підприємств.

Глава 7. Особливості оподаткування платників податку в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Присутність у Податковому кодексі норм, що регулюють спеціальні податкові режими, свідчить про те, що рівних умов у бізнесі не буде і після прийняття Податкового кодексу.

У цій статті проаналізуємо главу проекту Податкового кодексу, присвячену спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва

На цей час оподаткування суб'єктів малого підприємництва регулюється Указом № 727/98, виданим Президентом України згідно з п. 4 Перехідних положень Конституції України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - система оподаткування, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених Податковим кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Положення Глави 1 проекту Податкового кодексу спрямовані на забезпечення відповідності спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності сучасним напрямкам податкової політики держави, у тому числі щодо необхідності запобігання ухиленню від оподаткування.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності вводиться для таких же суб'єктів малого підприємництва, як і на цей час:

а) юридичних осіб - суб'єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом останніх 12 календарних місяців середньооблікова чисельність працюючих не перевищувала 50 осіб і обсяг отриманого доходу за цей період не перевищував 1 млн. гривень;

б) фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, з якими протягом календарного року перебували в трудових відносинах не більше 10 осіб (включаючи членів їх сімей) і обсяг отриманого доходу яких, протягом такого календарного року, не перевищував 500 тис. гривень.

Таким чином, у проекті Глави 1 проекту Податкового кодексу збережені критерії визначення платників єдиного податку у частині граничного обсягу доходу і кількості найманих працівників, які сприятимуть створенню нових робочих місць, вирішенню питання безробіття і, відповідно, збільшенню наповнення місцевих бюджетів.

А от список суб'єктів, господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку значно розширено (табл.1).

продовження таблиці

продовження таблиці

продовження таблиці

Дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отримана в будь-якій формі, у тому числі виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), і визначені у порядку, встановленому цим Кодексом, доходи від продажу цінних паперів, основних фондів, невиробничих фондів, нематеріальних активів, проценти, дивіденди, роялті, доходи від надання в оренду (користування) майна та будь-які інші види пасивних доходів.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - уся сума коштів, отримана платником єдиного податку на поточний рахунок та/або у касу від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) у готівковій формі та (або) безготівковій формі розрахунків за податковий (звітний) період.

Якщо на цей час до складу доходу, що підлягає оподаткуванню, точно не включається акцизний збір, оскільки це передбачено безпосередньою формою звітності з єдиного податку, а питання щодо ПДВ залишається спірним для “єдиноподатників”, які сплачують податок за ставкою 6%, то у проекті Податкового кодексу і акциз, і ПДВ однозначно потрапили до об'єкта оподаткування і для “трьохвідсотників”, і для “п'ятивідсотників”. Виходить, що “трьохвідсотники” будуть сплачувати податок на податок...

Цілком зрозуміло, що включення до об'єкту оподаткування тільки виручки (як це передбачено на цей час):

- ставить у нерівні умови суб'єктів, що займаються безпосередньо реалізацією продукції, і суб'єктів, які отримують переважно пасивні доходи;

- необґрунтовано виводить з обкладання єдиним податком доходи, які отримують від здійснення видів підприємницької діяльності з низьким рівнем витрат.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажені товари (роботи, послуги), крім готівкового та безготівкового розрахунків у грошовій формі.

Таким чином, на відміну від чинного законодавства, передбачено включення до об'єкту оподаткування юридичних осіб усіх доходів, які отримують такі особи, а не лише виручка від реалізації товарів (робіт, послуг). Як бачимо, у визначенні доходу немає ніяких застережень стосовно транзитних коштів, які надходять на поточний рахунок або у касу за посередницькими договорами, а саме:

- кошти, отримані платником податку для виконання доручень за посередницькими договорами,

- кошти, отримані генпідрядником, для сплати їх субпідрядникам;

- суми ринкового збору, збору за паркування автомобілів та ін.

Необхідно зазначити, що у визначенні “доходу” також немає акценту на отримання суми коштів на поточний рахунок або у касу. Природно, що такий підхід може призвести до чергових непорозумінь. До того ж величина доходу є одним з критеріїв, що дають право на застосування спрощеної системи оподаткування. Втіхою є те, що проект Податкового кодексу містить вичерпний перелік доходів, які не включаються до бази оподаткування, а саме:

- отримані платником єдиного податку суми кредитів, поворотної фінансової допомоги, отриманої та повернутої протягом 12 календарних місяців, а також суми, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку;

- кошти, отримані як відшкодування ПДВ;

- кошти цільового призначення, отримані від державних фондів соціального страхування;

- кошти (аванси, передоплати), що повертаються замовнику або покупцю (у випадках повернення товару або розірвання договору), кошти, які повертаються покупцю в результаті повернення їм товару, але не більше сум, оплачених покупцем за цей товар;

- вартість поворотної (заставної) тари, не повернутої протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше 12 календарних місяців з моменту отримання такої поворотної тари;

- кошти, отримані в оплату за продукцію (товари, роботи, послуги), вартість якої включена до валового доходу (юридичної особи) та/або загальний оподатковуваний дохід (фізичної особи) і реалізована у період оподаткування на загальній системі, крім випадків їх реалізації за рахунок бюджетних коштів;

- кошти, внесені засновниками або учасниками до статутного фонду платника єдиного податку;

- інші доходи, отримані та оподатковувані за спеціальним законом;

- суми коштів у частині надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), які повертаються або мають бути повернуті платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом;

- суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;

- вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади;

- кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, що надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, які набрали чинності у встановленому законодавством порядку, при їх цільовому використанні.

Отже, тільки вищезазначений перелік доходів не буде включатися до бази для обкладання єдиним податком. Природно, що він недосконалий і проблем з податковими органами не уникнути, у разі коли законодавці не уточнять деякі важливі моменти.

Як бачимо, у наведеному переліку немає таких спірних видів доходів, як кредиторська заборгованість з строком позовної давності, що закінчився, курсові різниці за валютними операціями, дивіденди, помилково зараховані на поточний рахунок суми.

Цілком можливо, що кредиторська заборгованість з строком позовної давності, що минув, свого часу була включена до бази оподаткування і відповідно з цієї суми був сплачений єдиний податок (приміром, аванс, отриманий від покупців). Виходить, що з таких сум єдиний податок потрібно сплачувати двічі? Також незрозуміле - що вважати доходом при реалізації основних фондів, цінних паперів, виробничих запасів?

Для застосування спрощеної системи важливе значення має кількість працюючих. Цілком зрозуміло, що обчислювати цей показник можна різними способами. На цей час немає однозначного підходу до обчислення цього показника.

Єдиним нормативним актом, який містить методику визначення середньооблікової чисельності працюючих і затверджений органом статистики, є Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286. Під визначення середньооблікової чисельності працюючих, у принципі, підходять два показники:

- середня кількість працівників підприємства за відповідний період;

- середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості.

У проекті Податкового кодексу порядок обчислення середньооблікової чисельності розписаний більш детально.

Так, для цілей застосування спрощеної системи оподаткування середньооблікова чисельність працюючих - це чисельність працюючих у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників, а також працюючих за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більше одного календарного місяця, і найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку с вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством.

Принциповою відмінністю розробленого проекту Податкового кодексу від чинного Указу № 727/98 є зміна переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), які входять до складу єдиного податку.

Порівняльну таблицю податків і зборів, платниками яких не є “єдинщики” за Указом № 727/98 і проектом Податкового кодексу, наведемо у табл.2.

продовження таблиці

З метою раціонального використання природних ресурсів і соціального забезпечення платників - “спрощенців” зі складу єдиного податку виключені ресурсні платежі та внески до державних цільових фондів. Замість цього до складу єдиного податку включено ринковий збір, сплата якого безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємців.

Виключення зі складу єдиного податку відрахувань до соціальних та Пенсійного фонду компенсується “спрощенцям” зниженням ставки єдиного податку:

- для юридичних осіб - платників ПДВ - з 6% до 3%

- для юридичних осіб, які не є платником ПДВ, - з 10% до 5%

- зменшено надбавку до ставки єдиного податку для фізичних осіб, яка сплачується за найманих осіб, з 50% до 20%.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може складати менше 20 грн. і більше 200 грн. на місяць.

Також посилена відповідальність за перевищення встановленого обсягу виручки, тобто у разі перевищення фізичною особою обсягу отриманого доходу понад 300 тис. грн., сума такого перевищення за підсумками року буде оподатковуватися за ставкою 1%.

Крім того, для платників єдиного податку збережена можливість сплачувати ПДВ у складі єдиного податку.

Також вводиться оподаткування суми перевищення граничного обсягу виручки від продажу товарів (робіт, послуг), що забезпечить контроль і ефективність фіскальної складової спрощеної системи оподаткування. Зокрема, передбачається оподаткування такого перевищення за подвійною ставкою - для юридичних осіб і за ставкою 15% - для фізичних осіб.

Немає сумніву, що тепер вже будуть виключені випадки, коли перевищення виручки у деяких підприємців складало по кілька мільярдів, але ніяких додаткових податків такий ППЄП не доплачував, а лише з наступного звітного періоду переходив на загальну систему оподаткування.

_________________________

* Новела - нова норма права або нове положення, яка раніше не існувала у законодавстві.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28 12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про патентування - Закон України від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”

Указ № 727/98 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

“Консультант бухгалтера” № 17 - 18 (401 - 402) 23 квітня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей