ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 березня 2007 року
м. Київ
Справа № К-18725/06
Щодо розгляду касаційної скарги
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Л.,
Суддів: А., Г., К., Ю.,
при секретарі: М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою гр. А на рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області за його касаційною скаргою на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.09.2005 та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13.12.2005, – встановила:
У травні 2005 року гр. А звернувся до суду з позовом на рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області (далі – УПФУ в м. Красноармійську Донецької області) та просив відмінити рішення відповідача від 04.02.2005 і зобов’язати останнього призначити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Позовні вимоги мотивував тим, що працював повний день у шахті у якості прохідника підземного на будівництві шахти і тому має право на призначення пільгової пенсії.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13.12.2005 залишена без змін постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.09.2005, яким в задоволенні позову гр. А відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.09.2005 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13.12.2005, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: Закон України “Про пенсійне забезпечення”.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачу протоколом УПФУ в м. Красноармійську Донецької області № 5 від 04.02.2005 відмовлено в призначенні пільгової пенсії згідно ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки в пільговий стаж роботи позивача не ввійшла робота в період з 19.01.1987 по 09.08.1990, як прохідника підземного Березівського розрізнобудівельного управління комбінату “КАТЕКвуглебуд”, яке виконувало горно-вскритні роботи та будівництво державної шахти 1-ї черги розрізу “Березовський”.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників – за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони зайняті на цих роботах не менш 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах, у тому числі прохідники, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менш 20 років.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позову правильно виходили з того, що згідно списку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 до робіт і професій, працівники яких мають право на пенсію відповідно до ст. 14 “Про пенсійне забезпечення”, віднесені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт. Довідка ВАТ “КАТЕКвуглебуд” від 11.10.2005 не підтверджує право позивача на отримання такої пенсії, оскільки підприємство на якому працював позивач займалося будівництвом дренажної шахти, у той час як розділ 1 списку передбачає роботи на будівництві вугільних шахт, тобто, основним предметом діяльності яких є добування вугілля.
Враховуючи наведене суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем законно відмовлено позивачу у призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані та за змістом відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.
За таких обставин, коли суд першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення – без змін
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, – ухвалила:
Касаційну скаргу гр. А залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13.12.2005 та постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.09.2005 по справі за скаргою гр. А на рішення комісії УПФУ в м. Красноармійську Донецької області – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 236, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді