Бачили очі, що купували...
Особливості бухгалтерського
і податкового обліку повернення товарів

У господарській діяльності практично будь-якого торговельного підприємства мають місце випадки повернення товару. У таких ситуаціях особливу увагу слід приділяти оформленню розрахунків з покупцем, а також коригуванням зобов'язань з ПДВ і валових доходів.

Порядок здійснення повернення товару (оформлення)

Найчастіше причиною повернення є неналежна якість товару.

У такому випадку продавець зобов'язаний задовольнити претензії покупця. Відносини сторін при виявленні покупцем неякісного товару регламентуються:

- статтями 678-681 ЦК України;

- Законом про захист прав споживачів;

- Постановою № 172;

- Порядком № 833,

- Рекомендаціями № 2;

- Порядком № 203;

- а також умовами складеного сторонами договору купівлі-продажу.

У Законі про захист прав споживачів передбачено п'ять варіантів врегулювання відносин сторін при поверненні покупцем товару неналежної якості:

- безоплатне усунення недоліків у виконаній роботі (послузі) у розумний строк,

- відповідне зменшення ціни виконаної роботи (послуги);

- безоплатне виготовлення іншого виробу з такого самого матеріалу і такої самої якості або повторне виконання роботи;

- відшкодування завданої йому шкоди з усуненням недоліків виконаної роботи (послуги) власними силами або із залученням третьої особи;

- реалізація інших прав, передбачених чинним законодавством на день укладання відповідного договору.

Також ст. 8 Закону про захист прав споживачів зроблено розподіл недоліків товарів на два види:

- недоліки;

- суттєві недоліки.

Залежно від цього споживач має різні права вимагати усунення таких недоліків, а продавець - різні обов'язки. Узагальнимо вищезазначене у вигляді табл. 1.

Таблиця 1

Види недоліків і права споживачів
при придбанні товарів неналежної якості

Дотримуючись права споживачів на належну якість товарів, продавець (постачальник, виконавець) зобов'язаний:

- надати йому документи, що підтверджують належну якість продукції;

- забезпечити наявність передбаченого законодавством документа, який підтверджує якість (сертифікат відповідності) для товарів, що ввозяться на територію України.

Закон про захист прав споживачів також забороняє введення в обіг фальсифікованої продукції.

При цьому під фальсифікованою продукцією у Законі про захист прав споживачів мається на увазі продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів і послуг, копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також неправомірним відтворенням товару іншої особи.

У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку суттєвих недоліків, що виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та у строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил або договору має право на свій вибір вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору і повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий самий товар або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) товар.

Вимоги споживача задовольняються щодо товарів, гарантійний строк на які не минув. Однак споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку, протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлений, - протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені недоліки (суттєві недоліки), допущені з вини виробника.

Зазначені вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець або виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Покупець, який має намір здійснити повернення товару, повинен надіслати продавцю повідомлення про це з відповідною аргументацією.

Повідомлення може бути оформлене у вигляді звичайного листа, претензії, складеної у довільній формі, претензії, складеної згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України, акта про забракований товар, висновку незалежної комісії, в іншому вигляді, передбаченому спеціальним нормативним актом або договором між сторонами.

Повернення грошових коштів при поверненні покупцем неякісної продукції провадиться у день розірвання договору, а за відсутності такої можливості - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше 7 днів (п. 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів).

Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення розрахункового документа, а по товарах, на які встановлені гарантійні строки, - технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, із указівкою дати продажу.

При поверненні неякісного товару, що перебуває на гарантії, повернення оформляється з урахуванням вимог Порядку № 203.

Згідно з п. 3.1 Порядку № 203 у разі здійснення гарантійних замін товарів продавець зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, які отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування). Документом, у якому передбачене ведення такого обліку, є Книга обліку таких товарів і покупців, які отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту (обслуговування), форма якої затверджена відповідним додатком до Порядку № 203. Зазначена Книга є документом зі строком зберігання три роки, вона повинна бути прошнурована, пронумерована і скріплена печаткою та підписом керівника підприємства.

Невиконання цієї вимоги, згідно з пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку, позбавляє продавця можливості включити до валових витрат витрати, пов'язані з гарантійним обслуговуванням та гарантійними замінами.

Порядком № 203 установлено, що разом з розрахунковим документом, техпаспортом подається заява про повернення коштів, на підставі якої складається акт про повернення товару (повернення коштів), що містить такі відомості:

-дані покупця або юридичні реквізити підприємства, що повертає товар;

- відомості про повернутий товар;

- сума, яку необхідно повернути покупцю.

Акт підписує уповноважена особа продавця.

Повернення грошових коштів. РРО. КУРО

Згідно з положеннями ст.2 Закону про РРО видача грошових коштів при поверненні товарів відповідає поняттю “розрахункова операція”. Це зобов'язує суб'єктів господарювання (продавців) дотримуватися положення ст. 3 Закону про РРО, де вказується на необхідність проведення розрахункових операцій через РРО або з використанням розрахункових книжок (для суб'єктів, які згідно із Законом про РРО не застосовують РРО, але повинні застосовувати КУРО).

Суб'єкти господарювання повинні видати покупцю розрахунковий документ, який підтверджує повернення грошових коштів. Якщо розра-хунки проводяться через РРО, то таким документом є фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек).

Таким чином, за загальним правилом, повернення готівки покупцю здійснюється через РРО, а не через касу підприємства та із сум, що знаходяться у момент видачі коштів у ящику РРО.

Якщо ж розрахунки провадяться без РРО, але з обов'язковим веденням КУРО, то покупцю видається розрахункова квитанція, у корінці тау відривній частині якої вказується сума повернення з математичним знаком “-” (мінус).

У разі коли продавець здійснює видачу готівки через РРО, така операція провадиться шляхом реєстрації від'ємної суми лише тоді, коли алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Однак більшість РРО, включених до Державного реєстру і дозволених до застосування, цього не здійснює, тоді видачу грошових коштів можна зареєструвати за допомогою операції “службова видача”. Використання операції “сторно” для реєстрації від'ємних сум заборонено.

У разі коли сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 гривень, то необхідно оформити акт про повернення коштів, який передається до бухгалтерії і зберігається там 3 роки, а у приватного підприємця- підклеюється на останній сторінці в КУРО. Акт про повернення коштів повинен містити такі відомості:

- дані документа, який встановлює особу покупця, який повертає товар;

- дані про товар;

- сума виданих грошових коштів;

- номер, дата і час видачі розрахункового документа, який підтверджує покупку товару через РРО, або номер розрахункової квитанції, якщо покупка не реєструвалася через РРО.

Трапляються випадки, коли для видачі покупцю за повернутий товар грошових коштів у ящику РРО може бути недостатньо. У цьому випадку не слід оформляти відсутню суму через касу за допомогою видаткового касового ордера, а потрібно або домовитися з покупцем перенести розрахунок на інший день, або видати касиру-операціоністу з каси підприємства необхідну суму для проведення її через РРО.

Наведемо приклад заповнення КУРО у разі повернення грошових коштів покупцю через РРО.

Приклад 1. Сума виручки за день склала 2400грн. (утому числі ПДВ - 400 грн). З них покупцю було видано за повернутий товар 200 грн.

Перед початком робочого дня касиру-операціоністу була видана готівка в сумі 100 грн. Наприкінці робочого дня касир-операціоніст здав у касу 2300 грн. (100 + 2400 - 200).

Податковий облік

Податок на прибуток. У разі коли повернення товару не пов'язане з виявленими покупцем недоліками, продавець- суб'єкт підприємницької діяльності зменшує суму валового доходу на суму повернутих товарів (за їх продажною вартістю), а через облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, що зберігаються на складі, за п. 5.9 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку збільшує валові доходи на вартість повернутих товарів (за їх первісною вартістю).

У разі коли продаж і повернення відбулися в різних звітних періодах, продавець повинен відобразити зменшення валового доходу шляхом відображення суми повернення (без урахування ПДВ) по рядку 02.1 Декларації з податку на прибуток підприємства. При цьому не слід забувати, що за п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку будуть збільшені валові доходи по рядку 01.2 цієї Декларації.

При подальшому продажу товару у податковому обліку буде відображений валовий дохід, а балансова вартість товару збільшить валові витрати підприємства у порядку, передбаченому п. 5.9 цього Закону.

У разі коли покупець повертає бракований товар, то продавець зменшує валовий дохід, а коригування валових витрат, відображених у момент продажу товару, відбувається на підставі пп.5.4.3 п.5.4 ст.5 Закону про оподаткування прибутку.

ПДВ. За загальним правилом, установленим п. 4.5 Закону про ПДВ, коригування податкових зобов'язань постачальника і податкового кредиту покупця здійснюється тоді, коли після поставки товарів здійснюються зміна суми компенсації їх вартості. До таких випадків відноситься і перерахунок вартості поставлених раніше товарів у зв'язку з їх поверненням покупцем.

При поверненні товару облік ПДВ слід вести на основі норм п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ. У цьому пункті зазначено, що, у разі коли після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та одержувача підлягає відповідному коригуванню.

У разі коли внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, і надсилає одержувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) одержувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, у разі коли він зареєстрований платником податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише при:

а)поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Як бачимо, продавець має право відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ по повернутих неплатниками ПДВ товарах, але лише за умови, що покупцю надана повна грошова компенсація їх вартості.

У разі коли ця умова не виконується і покупцю, приміром, виплачена неповна вартість товарів, тоді продавець права на коригування податкових зобов'язань з ПДВ не має, оскільки при цьому не дотримуються вимоги пп. 4.5.3 Закону про ПДВ

У разі коли повернення грошових коштів покупцю - неплатнику ПДВ буде відбуватися в кілька етапів, то право на коригування податкових зобов'язань продавець набуде на момент остаточного розрахунку (тобто коли покупцю буде надана повна компенсація вартості повернутих товарів).

Також звернімо увагу нате, що у разі коли продавець повернув покупцю грошові кошти за бракований товар, але товар від покупця ще не отримав, коригувати податков зобов'язання йому не треба, а потрібно дочекатися саме моменту повернення бракованого товару на склад постачальника.

Суму податкового зобов'язання за ПДВ, що припадає на повернутий товар, продавець зі знаком “мінус” указує тільки в рядку 8 3 Декларації з ПДВ. При заповненні рядка 8 цієї Декларації обов'язковим є надання додатка 2 “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”.

Відповідно покупець товару на підставі отриманого розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинен зменшити суму податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого проведено перерахунок. Такі дії він виконує лише втому випадку, коли зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит при отриманні такого товару.

Сума зменшення податкового кредиту відображається покупцем зі знаком “мінус” по рядку 16.2 Декларації з ПДВ. І в цьому випадку разом з Декларацією подається додаток 2 “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”.

Бухгалтерський облік

Згідно з Інструкцією № 291 вартість повернутих покупцем товарів відображається за дебетом субрахунку 704 “Вирахування з доходу”. Сума, виплачена покупцям за повернутий товар (без урахування ПДВ), повинна бути відображена по рядку 030 “Інші вирахування з доходу” Звіту про фінансові результати, як це передбачено п. 17 П(С)БО 3

Наведемо приклад повернення товару в роздрібній торгівлі.

Приклад 2. Продажна вартість товару на початок місяця склала 7000 грн (у тому числі залишок націнок на початок місяця - 2600 грн., ТЗВ - 500 грн.), надійшло товару протягом місяця за продажною вартістю на суму 3300 грн. (утому числі сума торгової націнки склала 900грн,, ТЗВ- 118грн.); сума виручки за реалізовані товари протягом місяця (без урахування повернення) - 3000 грн, повернення товарів протягом звітного періоду - 200грн.

Зробимо необхідні розрахунки (табл.2).

Ці операції будуть відображені у бухгалтерському і податковому обліку в такий спосіб (табл.3).

Таблиця 3

Повернення товару в оптовій торгівлі

Приклад 3. Товар повернутий покупцем- платником ПДВ на суму 1800грн. (утому числі ПДВ - 300 грн.). Первісна вартість повернутих товарів 1200 грн.

Ці операції будуть відображені у бухгалтерському і податковому обліку в такий спосіб (табл.4).

Список використаних нормативно-правових актів

ЦК України - Цивільний кодекс України

Закон про захист прав споживачів- Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” у редакції від 01.12.2005 р. № 3161-IV

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Постанова № 172 - Постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 172 “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”

Порядок № 833- Порядок здійснення торговельної діяльності і правила торгового обслуговування населення, затверджені Постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833

Порядок № 203 - Порядок обліку бракованих товарів, повернутих покупцями при здійсненні гарантійних замінтоварів, а також обліку покупців, які отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.1997 р. № 203

Рекомендації № 2 - Рекомендації Мін'юсту України від 15.01.1996 р. № 2 “Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації”

Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87

“Консультант бухгалтера” № 17-18 (401-402) 23 квітня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей