Вексель “по понятиям”

Поговоримо про порядок заповнення і форму простого векселя. У попередній статті було дане визначення простого векселя. Згідно зі ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель повинен містити такі реквізити:

- назва “простий вексель”, включена до самого тексту документа і висловлена тією мовою, якою текст складено;

- безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

- указівка строку платежу;

- указівка місця, у якому повинен бути здійснений платіж;

- найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;

- указівка дати і місця складання простого векселя;

- підпис особи, що видає документ (векселедавця).

У Законі про обіг векселів чітко сказано, що вексель (простий або переказний) не може бути переведений у бездокументарну форму. Щодо бланка векселів, то згідно зі ст. 5 Закону - векселі (переказні і прості) складаються на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням Уніфікованого закону.

На цей час форми бланків простого і переказного векселя встановлені Положенням № 338. Бланк простого векселя захищений у такий спосіб:

Лицьовий бік бланка:

- фарбою блакитного кольору надрукована антисканерна сітка;

- у місцях, призначених для заповнення, надруковані растрові крапки фарбою блакитного кольору;

- фарбою чорного кольору надрукована лінія мікротексту “простий вексель”;

- фарбою, невидимоюприденному світлі, що набуває зеленого світіння при дії УФ-випромінювання, надруковано: “простий вексель”.

Простий вексель видається боржником кредитору з метою оформлення наявної заборгованості (або у момент виникнення цієї заборгованості: при передачі товарів, позикових операцій тощо). Видача простого векселя означає прийняття векселедавцем зобов'язань сплатити вексель у призначений строк.

Видача як простого, так і переказного векселя, згідно з ст. 4 Закону про обіг векселів, припиняє зобов'язання щодо оплати товарів (робіт, послуг).

Кожному бухгалтеру, який має вексель, необхідно знати, чим користатися для обліку вексельних операцій, якими рахунками. Згідно з Інструкцією № 291 для обліку вексельних операцій передбачено кілька рахунків. Різноманітність рахунків спричинена, насамперед, необхідністю чітко розмежувати довгострокові та короткострокові зобов'язання (активи).

Перелічимо рахунки, на яких враховуються векселі в бухгалтерському обліку:

- 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

- 34 “Короткострокові векселі отримані”

- 35 “Поточні фінансові інвестиції”

- 51 “Довгострокові векселі видані”

- 62 “Короткострокові векселі видані”

- 182 “Довгострокові векселі отримані”.

Розглянемо поняття терміновості векселів на простому прикладі: підприємством виданий вексель.

На рахунку 51 “Довгострокові векселі видані” ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями і не є поточним зобов'язанням.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

У розряд довгостроково виданих векселів можна віднести векселі, строк платежу за якими встановлено на визначений день, від складання за певним часом, строком за пред'явленням (у разі коли векселедавець установив, що вексель не може бути пред'явлений раніше визначеного строку), від пред'явлення за певним часом, В усіх цих випадках строк платежу за векселем може бути більше одного року або операційного циклу.

Векселі, видані строком за пред'явленням, повинні бути пред'явлені до платежу протягом одного року з дня складання (якщо в самому векселі не передбачене інше) і, відповідно, у звітності відобразяться як поточні зобов'язання.

За кожним виданим довгостроковим векселем в бухгалтерському обліку необхідно відслідковувати строк погашення і при переході такої заборгованості у розряд поточної (що підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу) списувати її з рахунка 51 такою проводкою:

Короткострокові векселі видані враховуються на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” і на цьому рахунку відображається сума заборгованості, на яку підприємство видало вексель у забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників-підрядчиків та інших кредиторів.

Згідно з Інструкцією № 291 облік векселів, отриманих у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, ведуть на рахунку 182 “Довгострокові векселі отримані” Під довгостроковою дебіторською заборгованістю розуміється сума дебіторської заборгованості, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість може бути погашена достроково, тобто протягом строку меншого, ніж дванадцять місяців.

Ті векселі, які придбаваються за грошові кошти згідно з новим Планом рахунків, а також виходячи зі змісту Інструкції № 291 залежно від їх терміновості, можуть враховуватися на рахунках 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” Для обліку поточних інвестицій передбачені два субрахунки: 351 “Еквіваленти грошових коштів” та 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”. У сучасному вексельному обігу, що характеризує стан платоспроможності векселедавців, усі придбані за грошові кошти векселі можна відображати як “інші поточні”, крім фінансових векселів. Фінансовий вексель - це вексель, емітований надійними банками.

Емітент - організація, що випустила цінні папери для своєї діяльності та розвитку.

Векселі, придбані за грошові кошти, можуть враховуватися як поточні або довгострокові інвестиції, отже, вексель має двоїсту природу: він є і борговим інструментом, і цінним папером (залежно зід операцій).

Обіг векселя в результаті товарно-кредитних відносин використовується як інструмент підтвердження заборгованості, з можливістю дострокової її реалізації. При цьому економічним змістом таких операцій є збут продукції з наданням комерційного кредиту, а не отримання доходу від операції з векселем.

Отже, у бухгалтерському обліку рахунки 34 “Короткострокові векселі отримані” та 35 “Поточні фінансові інвестиції” для отриманих короткострокових векселів розмежовані залежно від способу їх придбання.

Спосіб придбання, у свою чергу, визначає, чим є для підприємства кожний конкретний вексель: борговим інструментом чи цінним папером.

Згідно з Інструкцією № 291 на рахунку 34 “Короткострокові векселі отримані” ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів, забезпеченої векселями. У разі придбання векселя за грошові кошти про забезпечення заборгованості мова не йде, оскільки самої заборгованості немає і вексель сам є предметом договору, а не засобом забезпечення зобов'язання.

Отже, придбані за грошові кошти векселі відображаються на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції”.

Список використаних нормативно-правових актів

Уніфікований закон - Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі, встановлений Женевською конвенцією 1930 р.

Закон про обіг векселів - Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ “Про обіг векселів в Україні”

Положення № 338 - Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затверджене рішенням ДКЦПіФР від 22.11.2001 р. № 338

Інструкція № 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

“Консультант бухгалтера” № 19 (403) 7 травня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей