КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРЬКОВА

Оподаткування доходів іноземців (нерезидентів)

Конституцією України (ст. 26) визначено, що іноземці та особи без громадянства користаються тими самими правами і свободами, а також обов'язками, що і громадяни України, якщо вони перебувають в Україні на законних підставах. В усіх інших випадках фізична особа - іноземець розглядається з метою оподаткування отриманих нею доходів як нерезидент (п. 9.11 ст. 9 Закону № 889).

Згідно із Законом № 889 фізична особа-нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України.

Законодавчим актом, який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців і осіб без громадянства, які проживають тимчасово або перебувають в Україні, встановлює порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом та виїздом з України, є Закон України від 04.02.1994 р. № 3929-ХІІ “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Згідно зі ст. 7 цього Закону іноземці, які займаються в Україні підприємницькою діяльністю, мають такі самі права та обов'язки, що й громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України та законів України.

Щодо отримання і застосування іноземцями (нерезидентами) ідентифікаційних номерів, то, згідно із Законом № 320, ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, у разі:

- виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;

- укладання цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування і по яких виникають обов'язки сплати платежів;

- відкриття рахунків в установах банків.

Таким чином, нерезидент, який прибув на територію України з намірами отримання доходу або відкриття рахунків в установах банків, повинен отримати ідентифікаційний номер з Державного реєстру. Такий же обов'язок є в нього й в разі коли він має об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством (міжнародним або України), і зобов'язаний сплачувати податки та інші обов'язкові платежі по них.

Згідно з ст. 5 Закону № 320 реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів провадиться органами державної податкової служби за місцем постійного проживання громадянина, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Підставою для такої реєстрації є облікова Картка фізичної особи - платника податків за формою № 1ДФ, яка повинна бути підпи сана платником податку, тобтс нерезидентом.

У виконання Закону № 320 розроблене Положення № 43, пп. 2.4 п. 2 якого визначено, що видача Картки іноземним громадянам здійснюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства до України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМУ від 29.12.95 р. № 1074.

Згідно з пп. 2.5 п. 2 Положення № 43 іноземні громадяни реєструються та отримують Картку в державних податкових адміністраціях в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі при пред'явленні паспорта. Тобто іноземцю для отримання ідентифікаційного номера треба звертатися до обласних податкових органів, а не до податкових інспекцій в районах.

Пункт 3.2 ст. 3 Закону № 889 визначає, що об'єктом оподаткування у нерезидента є лише доходи з джерелом їх походження з України: загальний місячний оподатковуваний дохід; загальний річний оподатковуваний дохід; доходи, що підлягають кінцевому оподаткуванню.

Пункт 9.11 ст. 9 Закону № 889 є спеціальним розділом, який регулює оподаткування доходів нерезидентів. Згідно з цим пунктом доходи з джерелом їх походження з України, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону. На цю норму слід звернути особливу увагу, оскільки вищезазначені особливості окремих норм цього Закону щодо нерезидентів включають і ставки оподаткування, спеціально встановлені для оподаткування доходів нерезидентів. Тобто поняття “порядок оподаткування” і “ставки оподаткування” не тотожні.

У таблиці подані види доходів іноземців (нерезидентів) і ставки податку, що застосовуються до них.

При цьому якщо доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента щодо таких доходів. При укладанні з нерезидентом договору, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний вказати в такому договорі ставку податку, яка буде застосовуватися до таких доходів.

У разі укладання цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання зі сплати податків (п. 21.2 ст. 21 Закону № 889).

Щодо застосування до доходів нерезидентів податкової соціальної пільги і податкового кредиту, то, як і резидентів, ці пільги можуть застосовуватися виключно до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати (у розумінні Закону № 889).

Згідно з ст. 21 зазначеного Закону, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.

Обов'язковою умовою застосування положень таких договорів є виконання вимог Постанови № 470, зокрема щодо надання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки про його резидентський статус в іноземній державі.

Розглянемо порядок застосування міжнародних договорів на прикладах.

Виплата дивідендів нерезиденту - фізичній
особі (Польща)

Згідно з ст. 10 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових ухилень, яка набрала чинності 11.03.1994 p., дивіденди, які виплачуються компанією, що є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі, зокрема для фізичних осіб, за ставкою 15%.

Тобто громадянин Польщі можі надати податковому агенту, якиї виплачує дивіденди, довідку відповідно до форми, передбачене Постановою № 470, і не сплачуваті податок в Україні. Без надання такої довідки податковий агент повинеї утримати з нього податок з доходів фізичних осіб - 15%. У будь-яком; випадку про виплачену суму дивідендів і про утримання податку податковий агент повинен повідомити податковий орган у розра хунку за ф. № 1ДФ за ознакок доходу 12.

Виплата доходу нерезиденту
на підставі цивільно-правового договору

Згідно з типовими визначеннями, наведеними у міжнародних договорах про уникнення подвійного оподаткування, роботи, що виконуються за цивільно-правовими договорами, відносяться, як правило, до незалежних особистих послуг, і при наданні податковому агенту, який виплачує дохід, довідки відповідно до форми, передбаченої Постановою № 470, податок з доходу утримуватися неповинен. Разом з тим дохід нерезидента підлягає оподаткуванню в Україні податковим агентом за ставкою, визначеною п. 7.3 ст. 7 Закону № 889 (30%), при його нарахуванні з відповідним повідомленням про це податкового органу за ф. № 1ДФ за ознакою доходу 01.

Оренда нерухомого майна, що належить
нерезиденту і знаходиться на території України

Правила оподаткування доходів, отриманих від надання нерухомості в оренду, встановлені п. 9.1 от. 9 Закону № 889, згідно з пп. 9.1.3 якого надання в оренду нерухомості, що належить фізичній особі-нерезиденту, здійснюється виключно через засноване ним постійне представництво на території України або юридичну особу - резидента (уповноважену особу), яка виконує представницькі функції щодо такого нерезидента на підставі письмового договору, а якщо нерезидент є фізичною особою, - виступає також його податковим агентом щодо таких доходів. Податковий агент повинен утримувати 30 % виплачуваної орендної плати та відображати цю інформацію у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу 08.

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від оподаткування.

Оплата праці директора підприємства з іноземними
інвестиціями, якщо директор
є нерезидентом (Російська Федерація)

Статті 15 і 16 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна і попередження ухилень відсилати податків, ратифікованого Верховною Радою України 06.10.1995 p., дозволяють утримувати податок або в Росії, або в Україні - все буде залежати від того, як прийнятий на роботу директор (умови роботи за трудовою угодою чи за контрактом з отриманням заробітної плати).

Якщо йому виплачується директорський гонорар (ст. 16 Угоди), то наявність довідки згідно з Постановою № 470 є підставою для не утримання з нього податковим агентом податку з доходу. В обох випадках виплачений директору дохід повинен відображатися податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу 01.

Отримання нерезидентом спадщини, подарунків
на території України

Щодо спадщини, яка буде прийнята нерезидентом на території України від резидента у 2007 році, то, як вже зазначалося, доходи нерезидентів підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону № 889, зокрема із застосуванням до них доходів, отриманих внаслідок прийняття спадщини, спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону № 889.

Таким чином, оскільки в ст. 13 Закону № 889 установлені ставки оподаткування зазначених доходів, зокрема 0%, 5% і 15%, то слід вважати, що ці ставки встановлені для доходів резидентів. Разом з тим до вартості будь-яких об'єктів спадщини, отриманих нерезидентами в Україні від резидентів, а також незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем і того, чи є вони інвалідами І групи або дітьми-сиротами, буде застосовуватися ставка 30%.

Згідно з нормами ст. 13 Закону № 889 відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину, у т.ч. фізичні особи - нерезиденти, зобов'язані включити її вартість (суму) до складу загального річного оподаткованого доходу і подати до податкового органу за місцем отримання доходу (розташування об'єкта спадщини) річну податкову декларацію до 1 квітня року, наступного за роком отримання спадщини.

Так само оподатковуються доходи нерезидентів, отримані у вигляді подарунків в Україні.

ДПАУ вважає, що не буде порушенням Закону № 889, якщо нерезидент відразу при отриманні свідоцтва про право на спадщину подасть декларацію і сплатить податок з її вартості для того, щоб не витрачати зайвий час і кошти на повторне відвідування України з метою подання річної декларації.

Отримання доходів нерезидента від продажу
нерухомості, розташованої на території України

Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами від продажу належної їм на праві власності нерухомості, розташованої в Україні, слід зазначити, що доходи нерезидентів підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону № 889. Статтею 11 цього Закону, яка регламентує оподаткування операцій з продажу нерухомості, встановлене загальне правило, відповідно до якого при продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року жилого будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будиночка отриманий від такого продажу дохід не оподатковується, якщо загальна площа такого жилого об'єкта не перевищує 100 м². У разі перевищення зазначеної площі нерезидент повинен сплатити 30% з частини доходу, пропорційної перевищенню.

Кожний другий та подальший продаж жилої нерухомості протягом звітного року, а також продаж іншої нерухомості (у т.ч. землі) буде оподатковуватися у нерезидента за ставкою 30 %.

При нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу нерезидент самостійно повинен сплатити податок до бюджету, а нотаріус повинен проконтролювати факт сплати податку і сповістити про це податковий орган.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон № 889 - Закон України від 22.05.2003 p. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”

Закон № 320 -Закон України від 22.12.1994 р. № 320/94-ВР “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів”

Постанова № 470 - Постанова КМУ від 06.05.2001 р. № 470 “Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”

Положення № 43 - Положення про картку фізичної особи-платника податків, затверджене наказом ДПАУ від 27.01.1998 р. № 43

“Консультант бухгалтера” № 20 (404) 14 травня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей