ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 травня 2007 року
м. Київ
Справа № К-22806/06
Про перерахунок пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Ц.,
Суддів: А., Г., Ю., Л.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом гр. К до Сумського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13.04.2006 та на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16.05.2006, –
встановила:
У лютому 2006 року гр. К звернувся до суду з позовом на дії Сумського обласного військового комісаріату щодо перерахунку пенсії та просив визнати зазначені дії неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3% згідно Указів Президента України № 615 від 14.07.1995, № 923 від 14.10.1996 та постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000; щомісячної надбавки у розмірі 40% від посадового окладу за службу у Збройних Силах України, згідно Указу Президента України № 847 від 14.07.1999 з 01.09.1999; щомісячної надбавки у розмірі 100%, встановленої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 з 01.01.2003; щомісячної надбавки в розмірі 90% за безперервну військову службу, згідно Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 з 01.05.2003 та виплатити перерахунок пенсії за період з 01.01.2005 по 01.01.2006 в 100-а % розмірі. Також, просив зобов’язати відповідача зробити перерахунок пенсії грошової допомоги з 01.07.1999 та 01.07.2000, яка збільшилася після його звільнення.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16.05.2006 залишена без змін постанова Зарічного районного суду м. Суми від 13.04.2006, яким в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що гр. К є військовим пенсіонером, який отримує пенсію з 1992 року.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 43 вищевказаного Закону (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де йдеться про “…нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством” та п. 2 Перехідних положень до Закону України “Про внесення змін до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 01.01.2005 і не мають зворотньої дії в часі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1998 “Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців”, якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно встановлено, що премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (що діяли до 01.01.2005), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Крім того, відповідно до Закону України “Про внесення змін до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005, а з 01.01.2006 – 100% перерахованої пенсії.
Грошова допомога, яка передбачена ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виплачується військовослужбовцям при звільненні і має одноразовий характер.
Враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки гр. К на момент звільнення вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення. Також відповідач не має права на перерахунок пенсії в 100%-му розмірі з 01.01.2005 та перерахунку грошової допомоги.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
ухвалила:
Касаційну скаргу гр. К відхилити, а ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16.05.2006 та постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13.04.2006 у справі за позовом гр. К до Сумського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючіий
Судді