ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 березня 2007 року
м. Київ
Справа № К-21761/06
Щодо відновлення виплати пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: С.,
Суддів: Б., Г., З., З.,
при секретарі П.,
за участю позивача гр. П,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу гр. П на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2004 та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13.04.2004 по справі за позовом гр. П до управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації та управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про відновлення виплати пенсії, –
встановила:
У червні 2002 року гр. П звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації та управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про відновлення виплати пенсії, як особі льотного екіпажу повітряного судна цивільної авіації.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2004 у задоволенні позову гр. П було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13.04.2004 апеляційну скаргу гр. П було відхилено, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2004 залишено без змін.
Гр. П подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2004 та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13.04.2004 скасувати, та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачу, як працівнику авіації (льотного складу) з 1990 року була призначена пенсія за вислугу років на загальних підставах, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. З грудня 1999 року, в зв’язку з внесенням змін в ст. 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 17.11.1999, позивачу було проведено перерахунок пенсії, яку він отримував до серпня 2000 року. З серпня 2000 року розмір пенсії позивача було зменшено, оскільки при перерахунку пенсії, органами Пенсійного фонду, було припущено помилку.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.11.1999 ч. 3 ст. 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” було викладено у такій редакції: “Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (ч. 1 ст. 64 та ст.ст. 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1 – 3, ст. 19 та ст. 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія”.
Відповідно до пп. “в” п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до пп. “а” і “б” цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
28.03.2002 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 “Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися. Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і передбачає збільшення пенсій з 01.04.2002 не працюючим пенсіонерам на 12%.
Інших рішень Уряду України, після внесення 17.11.1999 у змін до ст. 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.
Отже, виправлення у 2000 році органами Пенсійного фонду помилки щодо помилкового застосування коефіцієнту збільшення середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав гр. П.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 15 Повітряного кодексу України повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден.
Отже судами першої та апеляційної інстанції, було зроблено вірний висновок щодо відсутності правових підстав включення до стажу роботи на повітряних суднах цивільної авіації, 10 років роботи у Товаристві сприяння обороні, оскільки останнє відноситься до Міністерства оборони України і відношення до цивільної авіації не має.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів – без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
ухвалила:
Касаційну скаргу гр. П залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2004 та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13.04.2004 по справі за позовом гр. П до управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації та управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про відновлення виплати пенсії – без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді