ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.09.2001
Справа N 1604
Про стягнення збитків
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
- головуючого судді,
суддів;
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши касаційну
скаргу № Х1 від ХХ.08.2001 р. Акціонерного товариства закритого
типу "ХХХ"
про перевірку постанови від ХХ.05.2001 р.
арбітражного суду Н-ської області
у справі № Х4
за позовом малого державного підприємства
фірми "YYY"
до Акціонерного товариства закритого
типу "ХХХ"
про стягнення 37001,59 грн. збитків
та відсотків із заборгованої
суми.
Встановив:
18.04.2000р. мале державне підприємство фірма "YYY" звернулося до акціонерного товариства закритого типу "ХХХ" з претензією на суму 35441,59 грн. (а.с. 10). На думку фірми, відповідач завдав збитків в сумі 31812 грн. та мав сплатити 3% річних із заборгованої суми з 10.04.98 р. (прострочка 736 днів) - 3629,59 грн. Прямі збитки при цьому розраховувались згідно листа Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.97р., роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/218 від 30.03.95 р. Позивач посилався на те, що право вимагати відшкодування збитків не залежить від умов, обумовлених договором і гарантується законодавством України, статтею 203 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ). Розрахунок позовних вимог станом на ХХ.06.2000 р. змінено і визначено в розмірі 37001,59 грн. (а.с.11).
Ухвалою арбітражного суду Н-ської області від ХХ.07.2000 р. (а.с. 27) провадження у справі № Х4 припинено у зв'язку з вирішенням спору (рішення суду від ХХ.04.2000р. у справі № Х3, яким в позові про стягнення збитків у вигляді річних і у зв'язку з інфляцією частково відмовлено). На момент прийняття ухвали рішення арбітражного суду Н-ської області від ХХ.04.2000р. у справі № Х3 (а.с. 29) не було скасовано або змінено. Спір вирішено між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав.
ХХ.12.2000р. подана до суду заява про перевірку ухвали від ХХ.07.2000р. за нововиявленими обставинами у справі № Х4 з тих мотивів, що нововиявленою обставиною є зміна рішення суду постановою арбітражного суду Н-ської області від ХХ.12.2000 р. у справі № Х3. Цією постановою змінено останній абзац п.1 резолютивної частини рішення від ХХ.04.2000 р. у справі № Х3 - позов в частині стягнення 3476,71 грн. річних та 31188 грн. індексу інфляції залишено без розгляду. В решті рішення залишено без змін.
ХХ.01.2001р. рішенням суду ухваленим за нововиявленими обставинами вимоги заявника задоволені частково (а.с. 37). Стягнуто інфляційних збитків 12036 грн., 900 грн. річних: всього 12936 грн. В решті позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що ст.214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) щодо стягнення індексу інфляції та % річних набрала чинності з 03.11.1999 року, стягнення ж згаданих сум за період, що передував цьому не передбачено законодавством.
ХХ.05.2001р.постановою в.о. Голови арбітражного суду Н-ської області (а.с. 44-45) рішення суду частково змінено. Інфляційних збитків достягнено за період з травня 1998 року до листопада 1999 року в сумі 19776 грн. В обгрунтування цього у постанові указується ст.214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та роз'яснення президії ВАСУ №02-5/233 від 12.05.1999 року Позов в сумі 1560 грн. залишено без розгляду. В решті рішення залишено без змін. В обгрунтування постанови в частині залишення рішення без змін зроблено посилання на те, що позивач, посилаючись на ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ), безпідставно нарахував річні у розмірі 3% за період до листопада 1999 року, згадана стаття закону в попередній редакції не передбачала сплату юридичними особами 3% річних. Також у постанові зазначено, що індекс інфляції нарахований позивачем в сумі 1 560 грн. слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не вжито заходів доарбітражного врегулювання спору.
Скаржник вважає, що постанова від ХХ.05.2001 р. підлягає скасуванню, оскільки суд "неправильно застосував норму матеріального права".
Перевіривши доводи скарги та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про часткову обгрунтованість скарги.
Змінюючи рішення суд виходив з того, що стягнення суми інфляції за період з травня 1998 року до листопада 1999 року грунтується на вимогах законодавства (ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 )), згадане роз'яснення президії ВАСУ).
Разом з тим, з таким правовим висновком колегія суддів не може погодитися.
Стаття 214 ЦК України ( 1540-06 ) в редакції ЗУ від 08.10.1999 року ( 1136-14 ) набрала чинності з 03.11.1999 року.
Стягнення індексу інфляції за період, що передував набранню чинності цим законом суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) закони не мають зворотної дії в часі.
Стягнення сум індексу інфляції за згаданий час на підставі згаданих актів (зокрема, роз'яснення президії ВАСУ) теж не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Роз'яснення Президії ВАСУ не входить до поняття законодавства (не є законодавством) і не могло служити підставою для нарахування суми індексу інфляції.
Відповідно до ст.12 ЗУ "Про арбітражний суд" ( 1142-12 ) в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин та розгляду справи судом - за президією ВАСУ зберігалось право видавати роз'яснення з питань практики застосування законодавства України, які є обов'язковими для суддів і учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення. Однак, Конституція України (ст. 147 ( 254к/96-ВР )) передбачила, що виключно Конституційний Суд України наділений правом офіційного тлумачення законів.
В силу п.1 Перехідних положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) (Розділ XV) закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Оскільки, згадане положення ЗУ "Про арбітражний суд" ( 1142-12 ) суперечило ст.ст.147-150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), то воно було нечинним. Даний висновок знайшов своє підтвердження в ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про арбітражний суд" ( 2538-14 ) від 21.06.2001 року, яким із ст.12 виключено положення про офіційний (обов'язковий) характер роз'яснень президії ВАСУ.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова арбітражного суду Н-ської області від ХХ.05.2001 р. підлягає скасуванню в частині донарахування суми індексу інфляції та держмита на неї.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, п. 6 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111 - 11, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу № Х1 від ХХ.08.2001 р. у справі № Х4 задовольнити.
2. Постанову арбітражного суду Н-ської області від ХХ.05.2001 р. в зазначеній справі скасувати в частині донарахування суми індексу інфляції та держмита на неї.
3. В решті постанову залишити без змін.