ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
14.01.2002

Справа N 24/513

Про визнання недійсними прилюдних торгів
та свідоцтва про право власності

( Постановою Верховного суду України від 15.04.2002 р. залишено без змін )

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: - головуючого судді, суддів;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" на рішення від 03.08.2001 господарського суду м. Києва та постанову від 09.10.2001 р. Київського апеляційного господарського суду у справі №24/513 за позовом Відкритого акціонерного товариства "YYY" до відповідачів ТОВ "ХХХ", Спеціалізованого державного підприємства "ZZZ" про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нежитлового будинку та свідоцтва про право власності за участю представників: від позивача - присутні, від ТОВ "ХХХ" - присутній, від СДП "ZZZ" - присутні; встановив:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10 січня по 14 січня 2002 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2001 р. позов задоволено: визнано недійсними прилюдні торги, що відбулися 14.06.2001 року з реалізації нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Ц-на, 88 (літера 1) та свідоцтво від 10.07.2001 року № 2-1777 про право власності ТОВ "ХХХ" на зазначене приміщення.

Постановою від 09.10.2001 Київського апеляційного господарського суду (судді А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В.) рішення від 03.08.2001 залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" ( 2181-14 ) заборгованість ВАТ "YYY" перед бюджетом в розмірі 759538,50 грн. станом на 31.12.99 р. підлягала списанню, а заборгованість в розмірі 535167 грн. за період з 03.05.2001 до 20.12.2004 р. - реструктуризації, про що між позивачем та ДПІ у Подільському районі м. Києва був укладений договір про розстрочення від 03.05.2001 № 3.

У зв'язку з відсутністю боргу підстави для реалізації майна позивача були відсутні.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ТОВ "XXX" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2001 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 як такі, що прийняті в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права, і в позові відмовити. Як зазначає заявник, на момент здійснення прилюдних торгів існувала заборгованість позивача перед бюджетом; підстави для зупинення чи закриття виконавчого провадження згідно ст.ст. 34,37 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) були відсутні; СДП "ZZZ" діяло в межах договору від 13.03.2001 № 10/н-з про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах, укладеного між Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління м. Києва та СДП "ZZZ".

Спеціалізоване державне підприємство "ZZZ" підтримує вимоги, викладені у касаційній скарзі ТОВ "XXX".

ЗАТ "YYY" проти касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2001 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Вищий господарський суду України прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що рішенням арбітражного суду м. Києва від 01.02.2000 року у справі № 24/31 був задоволений позов прокурора Подільського району в інтересах ДПІ у Подільському районі м. Києва до ВАТ "YYY" про звернення стягнення на нерухоме майно у зв'язку з наявністю у ВАТ "YYY" заборгованості перед бюджетом по сплаті податків в розмірі 1294705,50 грн.

Згідно ст.ст. 115, 116 ГПК України ( 1798-12 ) наказ господарського суду м. Києва від 01.02.2000 № 24/31 був переданий ДПІ у Подільському районі м. Києва для виконання відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва.

13.03.2001 року між ВДВС Подільського РУЮ і Спеціалізованим державним підприємством "ZZZ" і м. Києва укладено договір № 10/н-з про реалізацію арештованого нерухомого майна (будівлі ОКБ ВАТ "YYY" за адресою: м. Київ, вул. Ц-на, 99) на прилюдних торгах.

Зазначений договір сторонами не розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законодавством порядку

Прилюдні торги відбулися 14.06.2001 року, переможцем визнано ТОВ "XXX" 10.07.2001 року. ТОВ "XXX" видано свідоцтво на право власності на приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ц-на, 88 (літера 1) за №2-1777.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Враховуючи, що на день проведення прилюдних торгів рішення господарського суду м. Києва від 01.02.2000 р. у справі № 24/31 скасовано чи змінено не було, воно підлягало обов'язковому виконанню згідно вимог Закону України від 21.04.99 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом не було встановлено порушень Положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затв. наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.99, та умов договору від 13.03.02 року з боку СДП "ZZZ" і ТОВ "XXX".

За таких обставин визнання недійсними торгів на підставі ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) неправомірне.

Київський апеляційний господарський суд в постанові від 09.10.2001 року безпідставно вказує на обов'язок державної виконавчої служби відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення у відповідності до узгодженого графіку погашення заборгованості та за результатами отриманої відповіді вирішувати питання щодо подальшої можливості проведення виконавчих дій, оскільки ВДВС Подільського РУЮ не є стороною по справі і його дії не були предметом розгляду судом. Крім того, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) надає право державному виконавцю, а також сторонам звертатися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, отже ВАТ "YYY" не було позбавлено можливості звернутися з відповідною заявою до суду.

Обставини справи свідчать і про відсутність у ВДВС Подільського РУЮ підстав для відкладення, зупинення, закриття виконавчого провадження згідно ст.ст. 34, 37 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). Відповідно до ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач у справі - СДП "ZZZ" не наділений правом відкладати, зупиняти, закривати виконавче провадження. Крім того, відмовившись від виконання договору від 13.03.2001 № 10/н-з про реалізацію арештованого нерухомого майна, СДП "ZZZ" порушило б вимоги ст. 162 ЦК України ( 1540-06 ), згідно якої одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Таким чином, рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2001 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 щодо визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулися 14.06.2001 року з реалізації нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Ц-на, 88 (літера 1) та свідоцтво від 10.07.2001 року № 2-1777 про право власності ТОВ "ХХХ" на зазначене приміщення прийняті з порушенням норм матеріального права, а тому згідно ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) підлягають скасуванню.

Клопотання ВАТ "YYY" про зупинення провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 24/31 задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.І ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. Справи № 24/31 не пов'язана з даною справою, спір по цим справам виник між іншими сторонами і з іншого предмету спору.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2001 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 у справі № 24/513 скасувати.

2. В позові відмовити.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "YYY" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 85,00 грн. держмита за подання апеляційної та касаційної скарг. Видати наказ.

4. В поворот виконання рішення від 03.08.2001 господарського суду м.Києва та постанови від 09.10.2001 Київського апеляційного господарського суду стягнути з відкритого акціонерного товариства "YYY" на користь спеціалізованого державного підприємства "ZZZ" 2085,00 грн. витрат по сплаті державного мита та послуг адвоката.

Господарському суду м. Києва видати поворотний наказ відповідно до вимог ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ).