Якщо перевищено обсяг виручки у платників єдиного податку
Іноді юридичні особи - платники єдиного податку та фізичні особи - підприємці наприкінці року стикаються з проблемою перевищення обсягу виручки (1 млн. грн. та 500 тис. грн. відповідно). За це позбавляють статусу платника єдиного податку в наступному календарному році. Як виплутатися з такої ситуації?
Юридичні особи шукають та реєструють “своїх” підприємців на єдиному податку, які викуповують у них продукцію за низькими цінами, а реалізують за справедливими. А потім віддають готівку юридичній особі. Це незаконно, і цим юридична особа порушує як Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ), так і законодавство про касові операції.
Підприємцям на єдиному податку також доводиться реалізовувати надлишок продукції через тих підприємців, які не досягли граничних меж виручки. Але потім знову незаконно передається чорна готівка. Як зробити цю операцію законною?
Відповідно до ст. 1 Указу суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
Однак вони не позбавлені права отримувати та надавати позики, в тому числі товарні.
Схеми уникнення перевищення граничної межі виручки можуть бути такими.
1. Отримання грошової позики від покупця, відвантаження продукції в позику та наступне взаємне погашення позик.
2. Отримання товарної позики, видавання покупцю товарної позики. Позики взаємно погашають наступного року.
Перший спосіб здається більш привабливим. Але якщо Держпідприємництво вважає, що зворотна (поворотна) фінансова допомога повинна бути повернена платником єдиного податку позикодавцю у повному обсязі, а тому не може вважатись ані доходом підприємця, ані виручкою від реалізації і не оподатковується єдиним податком (лист Держпідприємництва від 28.10.2004 р. № 7489 “Щодо оподаткування та обліку сум зворотної фінансової допомоги, що надійшла на розрахунковий рахунок суб’єкта підприємницької діяльності”), то ДПАУ стверджує, що для оподаткування єдиним податком підприємства враховують всі надходження, отримані на їх розрахункові рахунки та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а також суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації (лист ДПАУ від 27.06.2000 р. № 8921/7/15-1317 “Про застосування окремих норм Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”). Тому отримання позикових коштів від покупця з наступним відвантаженням продукції для платників єдиного податку означає збільшення виручки або спір з податковими органами.
Другий спосіб більш безпечний. Як гарантію наступної оплати продукції продавець може отримати від покупця комерційний кредит відповідно до ст. 1057 ЦК у вигляді сировини, матеріалів, комплектувальних (її можна і не отримувати при довірі або інших гарантіях). Отриманий комерційний кредит не обліковується на поточному рахунку, а тому жодним чином не враховується в обсязі виручки від реалізації. Згодом продавець відвантажує продукцію у вигляді свого комерційного кредиту продавцю. Наступного року проводиться взаємне погашення наданих товарних позик грішми. Це збільшує обсяги реалізації наступного року, але залишає за підприємством право на застосування спрощеної системи оподаткування.
Отримані товарні позики не оподатковуються протягом терміну позовної давності (для внутрішніх операцій - 3 роки). Далі - цікавіше. У листі від 23.06.2006 р. № 6904/6/15-0416 ДПАУ пише, що до бази оподаткування єдиним податком потрібно включати всі надходження на розрахунковий рахунок або в касу, зокрема і позареалізаційні доходи, з урахуванням кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності.
На виконання ст. 4 Указу наказом від 12.10.99 р. № 554 ДПАУ затвердила Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.10.99 р. № 713/4006).
У пункті 5 Порядку сказано, що у графі 5 “Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів та палива, орендна плата, проценти, кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Але базу оподаткування визначає абз. 5 п. 1 Указу № 727: це “сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)”.
У разі спору з податківцями слід посилатися на Указ № 727 і постанову ВГСУ від 23.06.2005 р. у справі № 29/521а. Судді підтвердили, що єдиний податок нараховується на суму виручки, отриману безпосередньо від реалізації продукції (робіт, послуг), а не на всі суми, отримані СПД на розрахунковий рахунок та в касу. Таким чином, надійний спосіб не перевищити обсяг реалізації - це продаж своєї продукції через надання товарного кредиту з отриманням від покупця товарного кредиту у вигляді необхідної продавцю сировини та матеріалів.
Лист ДПАУ від 23.06.2006 р. № 6904/6/15-0416 (витяг)
Про окремі питання застосування спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності
...Відповідно до статті 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва.
Згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі - Порядок), затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99 р. № 554 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.99 р. за № 713/4006, у дохідній частині Книги відображаються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.
Згідно із Порядком до позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації відносяться суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
Відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2003 р. № 98 (зі змінами та доповненнями), у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва, яка підлягає оподаткуванню єдиним податком.
Таким чином, платникам єдиного податку - юридичним особам для визначення бази оподаткування єдиним податком необхідно включати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації з урахуванням кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, та виручку від іншої реалізації.