Актуальні питання оподаткування
ЗАПИТАННЯ: 1. Підприємство займається насінництвом і селекцією сортів сої і є оригінатором сортів сої, зареєстрованих у Росії та Бєларусі. Згідно із Законом про охорону прав на сорти рослин з підприємствами, які мають намір вирощувати ці сорти, укладаються ліцензійні угоди, за якими повинно бути сплачено роялті за використання сортів. Як оподатковуються роялті, отримані в іноземній валюті, якщо підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку?
2. Чи сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів при передачі такого автомобіля до статутного фонду господарського товариства?
3. Для зберігання легкових автомобілів у нічний і неробочий час підприємство уклало договір про оренду нежилих приміщень з фізичними особами. Чи включаються суми орендної плати до складу валових витрат підприємства?
4. Органами місцевої влади надані у користування громадянам земельні ділянки для городництва. Який порядок надання таких земельних ділянок і розмір плати за землю за ці земельні ділянки?
ВІДПОВІДЬ: 1. Згідно з визначенням, наведеним у п. 1.30 ст. 1 Закону про оподаткування прибутку, роялті - платежі будь-якого виду, отримані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій п. 1.30 ст. 1 цього Закону, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону про оподаткування прибутку доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди), включаються до валового доходу платника податку.
Разом з тим у преамбулі Закону про оподаткування прибутку зазначено, що дію цього Закону припинено, за винятком пунктів 7.7, 7.8 ст. 7, пунктів 13.1, 13.2, 13.6 - 13.8 ст. 13, для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом № 320.
Отже, платники фіксованого сільськогосподарського податку визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, у порядку і розмірах, установлених Законом № 320.
Однак отримання роялті змінить суму загальних валових доходів платника податку і, відповідно, питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції у загальній сумі валового доходу.
2. Статтею 89 Закону про Держбюджет-2007 продовжено до 1 січня 2008 р. дія Законів “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 22.10.98 р. № 208-ХІV та “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.1999 р. № 967-ХІV.
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону № 400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, і автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям за законом.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740.
Згідно з п. 12 цього Порядку платниками збору з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи, які отримують право власності на легкові автомобілі шляхом їх купівлі, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством), міни; дарування (безоплатної передачі), спадкування (крім випадків спадкування легкового автомобіля за законом) та на інших підставах, передбачених законодавством.
Отже, при передачі легкового автомобіля у власність господарського товариства як внесок до статутного фонду (безоплатна передача) збір сплачується на загальних підставах.
3. Згідно з ст. 977 ЦК України, у разі коли зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
За договором зберігання транспортного засобу в боксах і гаражах, на спеціальних стоянках хранитель зобов'язується не допускати проникнення до них сторонніх осіб і видавати транспортний засіб на першу вимогу поклажедателя.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання засвідчується квитанцією (номером, жетоном)
Згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Мін-трансу України від 05.02.2001 р. № 65, витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, витрати на користування автомобільними стоянками, відносяться до елемента “Інші операційні витрати” і включаються у собівартість перевезень.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку лід валовими витратами виробництва та обігу слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання та експлуатацію приміщень жилого фонду (крім жилого фонду, визначеного в пп 5.4.9 п. 5.4 ст. 5), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 % витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів і оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.
Обмеження, встановлені цим підпунктом, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є надання послугз утримання та експлуатації приміщень жилого фонду, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать іншим особам, за замовленням та за рахунок таких інших осіб.
Отже, оскільки підприємство використовує орендовані гаражі для зберігання автомобілів у нічний і невиробничий час, тобто фактично для стоянки, і зазначені витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності в контексті Закону про оподаткування прибутку, то такі витрати не включаються до складу валових витрат підприємства.
4. Порядок надання громадянам або їх об'єднанням земельних ділянок для городництва визначений ст. 36 ЗК України. Зокрема, частинами першою-третьою цієї статті встановлено, що громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. На земельних ділянках, наданихдля городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускаються. На цих ділянках можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки, побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок.
До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (п.12 розділу X ЗК України).
Колективні об'єднання городників діють на підставі статуту, який визначає права, обов'язки їх членів, а також компетенцію органів їх самоврядування. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України розпоряджаються зазначеними земельними ділянками місцеві ради або відповідні органи виконавчої влади, що надають земельні ділянки для городництва в оренду громадянам або їх об'єднанням на обумовлений строк відповідно до укладеного договору.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним і Цивільним кодексами України, Законом про оренду землі, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів, а також договором оренди землі.
Згідно з ст. 21 Закону про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що встановлюються згідно із Законом про плату за землю.
Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади, то орендар (колективне об'єднання городників), уклавши з ними договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю.
Річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом і не може бути менше розміру земельного податку, який встановлюється Законом про плату за землю, і перевищувати 10 % від їх нормативної грошової оцінки.
Список використаних нормативно-правових актів
ЦК України - Цивільний кодекс України
ЗК України - Земельний кодекс України
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР
Закон про охорону прав на сорти рослин - Закон України від 21.04.1993 р. №3116-ХІІ “Про охорону прав на сорти рослин” у редакції від 02.11.2006 р. № 311-V
Закон № 320 - Закон України від 17.12.1998 р. № 320-ХІV “Про фіксований сільськогосподарський податок”
Закон про оренду землі - Закон України від 06.10.1998 р. № 161-ХІV “Про оренду землі” у редакції від 02.10.2003 р. № 1211-ІV
Закон про плату за землю - Закон України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ “Про плату за землю” у редакції від 19.09.96 р. № 378/96-ВР
Закон про Держбюджет-2007 - Закон України від 19.12.2006 р. № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”
Закон № 400 - Закон України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”
“Консультант бухгалтера” № 29-30 (413-414) 16 липня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою),
22789 (російською мовою)