Тарні розбирання

ПИТАННЯ 1. Наше підприємство є платником єдиного податку за ставкою 6%. Підприємство займається торгівлею. Товар ми поставляємо у поворотній тарі, за яку отримуємо заставну суму. Із суми застави за тару єдиний податок не сплачуємо. Чи правильно ми вчиняємо і як грамотно аргументувати цю ситуацію у разі виникнення претензій під час податкової перевірки?

2. Підкажіть, будь ласка, чи змінився облік тари у зв'язку з прийняттям Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2. У чому полягають особливості обліку тари?

3. Яким чином треба організувати документообіг за операціями з тарою? Чи є спеціально затверджені типові форми з обліку тари?

ВІДПОВІДЬ 1. Указом № 746/99 визначено, що базою оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Статтею 1 цього Указу відзначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) у касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Пунктом 3 Наказу № 15, визначено, що після звільнення від продукції або товарів усі види засобів пакування багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачено Правилами або договором. Якщо за умовами договору тара є поворотною, то покупець продукції (товару) перераховує постачальнику грошову заставу як гарантійне зобов'язання повернення тари, яка у подальшому (після повернення тари) перераховується назад покупцю.

Засоби пакування багаторазового використання, що належать підприємству, повертаються йому незалежно від шляхів отримання продукції і товарів від виготовлювача або організації матеріально-технічного постачання, оптового торговельного підприємства (організації), або в тих випадках, коли виготовлювач продукції і товарів невідомий відправнику. Якщо продукція і товари отримані від організацій матеріально-технічного постачання, оптових торговельних підприємств (організацій) у засобах пакування багаторазового використання, що належать цим організаціям, то такі засоби повертаються відповідним організаціям матеріально-технічного постачання або оптовим торговельним підприємствам (організаціям).

Засоби пакування багаторазового використання підлягають поверненню у 30-денний строк, якщо інший строк не передбачений спеціальними нормами Правил. Розрахунок строку повернення починається з дня отримання продукції і товарів у засобах пакування багаторазового використання від транспортної організації або з часу прийняття її на складі відправника, або на складі одержувача у встановлений строк, якщо інший порядок відліку строку не встановлений Правилами.

У тих випадках, коли організації матеріально-технічного постачання та оптові торговельні підприємства (організації) відправляють зі своїх баз і складів продукцію і товари, отримані з використанням засобів багаторазового використання виготовлювачів, строки повернення збільшуються на 30 днів. Ця пільга надається тим організаціям матеріально-технічного постачання, оптовому торговельному підприємству (організації), які отримали продукцію і товари в засобах пакування багаторазового використання безпосередньо від підприємств-виготовлювачів.

Поворотна заставна тара є власністю продавця (постачальника), який надає її у користування покупцю і власника, який забезпечує свої права, отриманою грошовою заставою.

Поворотна заставна тара не є предметом купівлі-продажу, оскільки операція з передачі тари не супроводжується переходом права власності на товар. Слід зазначити, що поняття “продаж товарів (послуг)” визначено у Законі про оподаткування прибутку, де основною умовою є передача права власності на такі товари.

Таким чином, грошові кошти, отримані під заставу поворотної тари, не є операцією з продажу товарів, отже, й виручкою від реалізації, тому не можуть бути об'єктом оподаткування. Ця думка висловлена в Листі № 7041.

2. Для відповіді на це питання необхідно уточнити - про яку тару йде мова. Найголовніше питання - строк служби тари.

Підприємства, які використовують для пакування і транспортування запасів тару, строк корисного використання якої менше одного року, оцінюють придбану (отриману) тару за первісною вартістю у порядку, наведеному в пп 2.2 Методичних рекомендацій № 2. Первісна вартість тари, придбаної за плату, складається з витрат, що виникли у зв'язку з її придбанням підприємством, зокрема:

- ціни придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору;

- з постачальником (продавцем) і непрямих податків, крім випадків, коли податки не відшкодовуються підприємству згідно з чинним законодавством;

- суми ввізного мита;

- транспортно-заготівельних витрат;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням тари і доведенням її до стану, у якому вона придатна для використання у запланованих цілях, втрати і нестачі тари (наприклад, скляної) у межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаної тари, що відбулися при її транспортуванні.

Тара, строк корисного використання якої більше одного року (або операційного циклу, якщо і він більше року), призначена для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей та багаторазового використання з метою здійснення технологічного процесу виробництва (металеві та дерев'яні бочки, цистерни, контейнери тощо), відображається на субрахунку 115 “Інвентарна тара”.

Тара одноразового використання, придбана разом із запасами, включається до первісної вартості запасів і окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.

До тари одноразового використання відноситься тара, що використовується лише один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (паперові, картонні, поліетиленова, мішки, коробки паперові та з полімерних матеріалів, що використовуються для пакування продукції).

Вартість тари одноразового використання, зазначена окремо в супровідних документах і оплачена окремо, і вартість безповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включаються, а оприбутковуються за чистою вартістю реалізації, якщо тара реалізується, або за оцінкою можливого використання, якщо тара використовується на самому підприємстві.

Тара, призначена для багаторазового використання, може класифікуватися за видами продукції, для пакування яких вона призначена (засоби пакетування і спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, засоби пакування чорних металів і металоконструкцій, засоби пакування продукції кольорової металургії, засоби пакування газової продукції, засоби пакування хімічних реактивів тощо).

Наявність і рух тари (крім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали (матеріали і деталі, призначені для виготовлення тари та її ремонту, зокрема, деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова, металева та поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо), відображаються:

- на субрахунку 204 “Тара і тарні матеріали” - усіма підприємствами, крім підприємств, які займаються торговельною діяльністю та громадським

- харчуванням;

- на субрахунку 284 “Тара під .. товарами” - організаціями, х які займаються торговельною діяльністю та громадським с харчуванням;

- на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” - підприємствами, які використовують тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Оцінку тари при вибутті здійснюють за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці тари; середньозваженої собівартості; собівартості першої за часом надходження тари (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу/роздрібних цін.

Вартість тари при вибутті включається до:

- виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва;

- витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах;

- собівартості реалізованих виробничих запасів, якщо її вартість не включена до первісної вартості реалізованої готової продукції, товарів, інших запасів, зазначених у супровідних документах, окремою позицією та оплачена покупцем окремо.

У разі коли договором передбачено повернення багаторазової тари, то грошові кошти, передані (отримані) у забезпечення тари (гарантії покупця на повернення тари), відображаються на рахунку 31 “Рахунки в банках” і субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” (або 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”) у розрізі контрагентів і договорів.

Покупець відображає вартість такої тари на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” за вартістю тари.

3. Підприємства одночасно з прийняттям товару приймають тару за кількістю і якістю, зазначеними у супровідних документах. Продавець оформляє відпуск поворотної тари під товарами товарно-транспортної накладної, іншими видатковими документами, у яких відзначає їх найменування, кількість і вартість. Покупець також оформляє повернення порожньої тари постачальнику товарно-транспортними накладними або іншими видатковими документами залежно від умов поставки і встановленого порядку розрахунків між ними і продавцем. У разі коли тара придбавається як об'єкт основних засобів, то її надходження і введення в експлуатацію оформляються документом первинного обліку за формою ОЗ-1.

Відпуск тари виробничим цехам підприємства для затарювання продукції здійснюють за накладними-вимогами на відпуск матеріалів (внутрішнє переміщення) або лімітно-заборними картками. При передачі тари разом з продукцією з виробництва на склад готової продукції окремий документ на тару не оформляється, а виписується один документ на продукцію з вказівкою в ньому кожного виду тари окремим рядком.

Відпуск тари філіям або дочірнім підприємствам, розміщеним за межами території підприємства, здійснюється за товарно-транспортною накладною.

Матеріально-відповідальна особа у порядку, встановленому Наказом № 193, у визначений строк подає до бухгалтерської служби матеріальний звіт з усіма первинними документами з надходження і вибуття тари.

При інвентаризації тара вноситься до описів (для тари постійного зберігання і тари багаторазового використання, іншого призначення (форма М-21, затверджена Наказом №193) за видами: тканинна, скляна, інша тверда тара; або за призначенням і якісним складом: нова, така, що використовується і потребує ремонту.

Непридатна для використання тара може бути списана за актом про її ліквідацію, який затверджується керівником підприємства. Для списання інвентарної тари, яка враховується у складі основних засобів підприємства, оформляється акт за формою № ОЗ-З, а для тари, яка значиться у складі запасів, оформляється акт у довільній формі.

Форма акта повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а також інформацію про причини необхідності виведення з експлуатації тари, про можливість використання підприємством відходів від ліквідації (макулатура, дрова, металобрухт). У разі коли після ліквідації тари залишаться будь-які запчастини, матеріали тощо, для оприбуткування їх на баланс оформляється прибутковий ордер (ф. № М-4).

При відвантаженні продукції і товарів у засобах пакування багаторазового використання відправник зобов'язаний виписувати сертифікат на їх повернення у двох примірниках, один з яких надсилається одержувачу рекомендованим листом протягом двох днів після відвантаження продукції та товарів.

У випадках обігу засобів пакування багаторазового використання на умовах періодичного звірення розрахунків сертифікати не виписуються.

У разі коли розрахунки за продукцію і товари провадяться не безпосередньо між відправником і одержувачем, то додаткова копія сертифіката надсилається платнику.

При затримці відправлення сертифікатів строк повернення засобів пакування багаторазового використання збільшується на кількість днів затримки. При затримці надсилання сертифікатів понад 30 днів засоби пакування багаторазового використання підлягають поверненню відправнику.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Указ № 746/99- Указ Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”

Методичні рекомендації № 2- Методичні рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2

Наказ № 193 - Наказ Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”

Наказ № 15/Правила - Наказ Міністерства державних ресурсів України від 16.06.1992 р. № 15 “Про затвердження правил застосування обігу і повернення засобів пакування багаторазового використання і Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків”

Лист № 7041 - Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 03.12.2003 р. № 7041 “Щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування і норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”

“Консультант бухгалтера” № 31 (415) 30 липня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей