Утримання із заробітної плати

ПИТАННЯ: У якому розмірі і які утримання можна робити із заробітної плати найманого працівника? Як бути з аліментами, якщо їх розмір менше мінімальної суми?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з КЗпП України та Закону № 108 працівникам гарантується право на отримання належної їм заробітної плати. Однак сума нарахованої заробітної плати не видається на руки працівнику повністю.

Для отримання винагороди на руки, пластикову картку або поточний рахунок у банку із заробітної плати працівника необхідно зробити певні утримання, передбачені законодавством України. Згідно з чинним законодавством посередником у розрахунках між державними органами, з одного боку, і своїми працівниками, з іншого боку, зобов'язано виступати підприємство. У зв'язку з цим бухгалтерія підприємства робить розрахунок і перерахування за призначенням всіх утримань.

Слід зазначити, що в першу чергу із заробітної плати утримуються обов'язкові податки і внески. В інших випадках утримання провадиться тільки за наявності підстави для такого утримання. При цьому законодавство, допускаючи утримання із заробітної плати лише в окремих, чітко визначених випадках, суворо обмежує перелік підстав для таких утримань, а також установлює певний порядок, межі та розміри їх застосування.

Утримання із заробітної плати можна розділити на три групи:

- для погашення зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом). До них відносяться: утримання податків і внесків, стягнення штрафів, що накладаються в адміністративному порядку, відрахування з осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт;

- для погашення зобов'язань перед іншими підприємствами, організаціями і громадянами, які провадяться на підставі виконавчих документів;

- для погашення зобов'язань перед підприємством, де вони працюють, які провадяться згідно зі ст. 127 КЗпП України.

Розглянемо більш докладно останню групу утримань із зарплати.

Статтею 127 КЗпП України передбачено, що такі утримання із заробітної плати для покриття заборгованості підприємству повинні провадитися за наказом або розпорядженням власника підприємства, а саме:

1) для повернення авансу, виданого у рахунок заробітної плати; для повернення сум, надміру виплачених у результаті арифметичних та інших рахункових помилок; для погашення невитраченого і вчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби.

Провадять зазначені утримання із зарплати за умови, що працівник не заперечує підстав і розміру утримань, а також не минув строк в один місяць з дня, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

У разі коли працівник заперечує підстави і розмір утримань, а також у разі пропущення місячного строку власник повинен звернутися до суду, і утримання сум може бути зроблено на підставі рішення суду.

Слід також зазначити, що утримання для повернення сум, виплачених внаслідок математичних помилок, можна стягувати в безперечному порядку за розпорядженням власника, якщо не минув один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Після закінчення місячного строку власник не тільки не має права видавати наказ про утримання із зарплати надміру нарахованих і виплачених сум, але й не має права звертатися до суду для стягнення з працівника цих сум. Це зумовлено тим, що працівник, якому були виплачені надміру нараховані суми зарплати, сам безпосередньо не робив ніякого правопорушення, тобто в його діях немає складу правопорушення, на підставі якого можна було б застосувати норми законодавчих актів, згідно з якими на працівника покладається матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству.

Відшкодування цих сум підприємству після закінчення місячного строку може бути зроблено або добровільно самим працівником, що їх отримав і визнає факт і правомірність переплати, або працівником, з вини якого була допущена рахункова помилка, у порядку, встановленому для матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже отримав відпустку за невідпрацьовані дні відпустки. Утримання за ці дні не провадяться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав, зазначених у п.п. 3, 5 і 6 ст.36 і п.п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП України:

- призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну службу;

- переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду;

- відмова від переведення на іншу роботу до іншої місцевості, а також відмова від продовження роботи у зв'язку з суттєвою зміною умов праці;

- зміна в організації виробництва і праці;

- виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній ним роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;

- неявка на роботу понад чотири місяці поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи при певному захворюванні;

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- при направлення на навчання та у зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, заподіяної з вини працівника підприємству, у разі притягнення його до матеріальної відповідальності згідно з ст. 136 КЗпП, у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку. Наказ повинен бути виданий не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернений до виконання не раніше 7 днів з дня повідомлення про це працівника. Днем виявлення шкоди, наприклад, під час інвентаризації матеріальних цінностей, слід вважати день підписання відповідного акта.

Вищенаведені утримання із заробітної плати провадяться щомісяця аж до повного погашення заборгованості. За загальним правилом, згідно з ст. 128 КЗпП України, вони не повинні перевищувати 20% належних працівнику сум (тобто суми нарахованої зарплати після утримання внесків до соціальних фондів, податку з доходів фізосіб, а також сум, що стягуються до доходу бюджету із заробітку осіб, які відбувають за вироком суду покарання у виді виправних робіт).

Якщо у працівника є кілька виконавчих документів, то за ним повинно зберігатися 50% заробітку (стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю годувальника). Виключення складають утримання із заробітної плати при покаранні у виді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір утримань може перевищувати 50%, однак не може бути більше 70% на двох і більше дітей від суми, що підлягає виплаті працівнику.

За будь-яких обставин, згідно з ст. 73 Закону № 606, стягнення не може бути звернено на такі суми:

- вихідна допомога, що виплачується працівнику при звільненні;

- компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли працівник отримує при звільненні компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років);

- компенсаційні виплати у зв'язку зі службовим відрядженням;

- гарантійні виплати, що здійснюються на користь працівника у зв'язку з переведенням на роботу до іншої місцевості;

- польового забезпечення, надбавок до заробітної плати, інших коштів, які виплачуються замість квартирних і добових;

- виплати, що носять характер одноразової допомоги, яка видається за рахунок грошових коштів соціального страхування (допомога по вагітності та пологам, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до 3 років, допомога на поховання);

- сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

- інші випадки, передбачені законодавством.

Згідно з ст. 72 Закону № 606, на допомогу, що виплачується по соціальному страхуванню, допомогу по тимчасовій непрацездатності стягнення може бути звернено тільки за рішенням суду про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

І насамкінець необхідно зазначити, що, згідно зі ст. 42 Закону № 1045, роботодавець на підставі письмових заяв працівників, які є членами профспілок, повинен також утримувати членські профспілкові внески із зарплати працівників і перераховувати їх на рахунок профспілок.

Розглянемо порядок здійснення утримань із заробітної плати працівника підприємства на прикладі стягнення аліментів за виконавчим листом.

Приклад. Працівнику підприємства за липень 2007 року було нараховано 756 грн, у тому числі:

- заробітна плата (3 раб. дн ) - 84грн,

- відпускні (24 календ. Дн. ) - 576 грн,

- компенсація за невикористану додаткову відпустку (4 календ дн ) - 96 грн

На підставі виконавчого листа у працівника здійснюються утримання аліментів на неповнолітню дитину у розмірі 25%

Відображення у податковому і бухгалтерському обліку операцій з утримання із заробітної плати аліментів наведено у табл 1

Звертаємо увагу читачів, що згідно зі змінами, внесеними до СК України, збільшено мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а саме: такий розмір не може бути менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, не менше зазначеного розміру призначається й тимчасова державна допомога, а у разі коли розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій

сумі, менше мінімального розміру, то дитині призначається згідно із законом починаючи з 01.01.2006 р. державна допомога у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Нагадаємо, що, згідно із Законом про Держбюджет-2007, прожитковий мінімум складає (табл. 2):

У таблиці 3 наведено мінімальний розмір аліментів у певні періоди 2007 року.

Як випливає з вищенаведених даних, у прикладі, що розглядається, розмір фактично утриманих аліментів - 132,82 грн. менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 138,90 або 178,50 грн. Як бути в цій ситуації?

У зв'язку з тим, що стягнення аліментів повинно відображатися у бухгалтерському обліку на підставі первинного документа (у даному випадку - виконавчий лист або заява працівника, що здійснює оплату аліментів на утримання дитини в добровільному порядку), то за відсутності такої заяви від працівника про сплату додаткової суми стягнення аліментів повинно здійснюватися виключно у розмірі, встановленому виконавчим листом.

У цій ситуації одержувач аліментів повинен звернутися до державної виконавчої служби для перегляду мінімального розміру аліментів і внесення відповідних змін до виконавчого листа (лист Департаменту державної виконавчої служби від 14.12.2006 р. № 25/7-33-10803).

Список використаних нормативно-правових актів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

СК України - Сімейний кодекс України

Закон № 108 - Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”

Закон № 606 - Закон України від 21.04.1999 p. № 606-XIV “Про виконавче провадження”

Закон № 1045 - Закон України від 15.09.1999 p. № 1045-XIV “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”

Закон про Держбюджет-2007 - Закон України від 19.12.2006 р. № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”

Наказ № 134 - наказ УДППС “Укрпошта” від 06.05.2005 р. № 134 “Про затвердження тарифів на інші послуги поштового зв'язку”

“Консультант бухгалтера” № 32 (416) 6 серпня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей