КИЇВСЬКА ОБЛАСНА РАДА П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ
N 139-II-V від 15.05.2007

Про впорядкування та організацію діяльності
у сфері поводження з відходами
в Київській області

Відповідно до статей 43, 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 586-14 ), статей 3, 5, 15, 20, 25-1, 35, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), статей 5, 20, 21, 32 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ), Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. N 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів", керуючись Регламентом Київської обласної ради, враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, постійної комісії Київської обласної ради з питань законності, правопорядку, боротьби з організованою злочинністю та корупцією та з метою , упорядкування системи поводження з відходами на території Київської області, Київська обласна рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області, що додаються.

1.1. передбачити обов'язкове встановлення на спеціалізовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення відходів, пристроїв контролю і супроводу перевезення відходів;

1.2. запровадити ведення єдиної геоінформаційної системи контролю у сфері поводження з відходами у Київській області;

1.3. установити обов'язкову видачу талонів перевізника відходів для здійснення перевезення твердих та рідких побутових відходів на території Київської області у порядку, встановленому додатком N 3 до Правил щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області;

1.4. доручити Київській обласній державній адміністрації здійснювати на території Київської області контроль за операціями поводження з відходами шляхом видачі талонів перевізника відходів, ведення єдиної геоінформаційної системи поводження з відходами та виконання функції Уповноваженого органу згідно з Правилами щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області;

1.5. доручити Київській обласній державній адміністрації в особі Головного управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу здійснити у порядку, передбаченому законодавством у сфері закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти, закупівлю послуг з організації, впровадження та забезпечення ведення єдиної геоінформаційної системи контролю у сфері поводження з відходами;

1.6. доручити Київській обласній державній адміністрації розробити зразок талону перевізника відходів.

2. Делегувати Київській обласній державній адміністрації повноваження по затвердженню лімітів на утворення та розміщення відходів на території Київської області.

3. Доручити Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Київській області:

- у тижневий термін розробити Порядок встановлення лімітів на утворення та розміщення відходів на території Київської області та подати його на затвердження Київській обласній раді;

- щорічно, у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. N 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів", подавати Київській обласній державній адміністрації погоджені проекти лімітів на утворення та розміщення відходів на затвердження.

4. Управлінню ДАІ ГУ МВС в Київській області встановити контроль за напрямками перевезення відходів (крім токсичних та небезпечних) по території Київської області з метою запобігання виникненню несанкціонованих звалищ.

5. Контроль за реалізацією даного рішення покласти на постійну комісію Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Головне управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації.

Голова ради В.В.Майбоженко

Затверджено
Рішенням Київської обласної
Ради
від 15.05.2007 N 139-II-V

Правила
щодо забезпечення чистоти і порядку
в населених пунктах Київської області

1. Загальні положення

1.1. Правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області (далі - Правила) розроблені відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР), "Про відходи" ( 187/98-ВР ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), інших нормативно-правових актів України.

1.2. Правила встановлюють вимоги щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області, здійснення діяльності із збирання, зберігання, перевезення, перероблення, знешкодження і захоронення твердих та рідких побутових відходів, використаної упаковки, окремих видів відходів як вторинної сировини, великогабаритних, будівельних, садових та паркових відходів, вуличного змету (далі - відходи).

1.3. Районні держадміністрації та міськради міст обласного значення на основі вимог цих Правил розробляють та затверджують місцеві правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області з урахуванням місцевих особливостей та з визначенням місць збирання, зберігання, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення відходів, відповідальних за здійснення координації та контролю у сфері поводження з відходами.

1.4. Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання всіх форм власності та фізичними особами, в тому числі суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність або знаходяться на території Київської області та:

є власниками та/або виробниками відходів;

здійснюють діяльність, пов'язану із збиранням, зберіганням, перевезенням, переробленням, знешкодженням, утилізацією та захороненням відходів.

1.5. Терміни, що вживаються в цих Правилах, мають таке значення:

будівельні відходи - відходи, які утворюються в процесі будівництва, ремонту та знесення будинків (бетон, цегла, інші будівельні матеріали тощо);

великогабаритні відходи - відходи, що утворилися в процесі життя і діяльності людини, діяльності суб'єктів господарювання, які мають значні об'єми, вагу чи габарити (холодильники, пральні машини, комп'ютери, автомобілі та інші зіпсовані чи відпрацьовані технічні засоби, прилади, устаткування побутового та промислового призначення тощо);

використана упаковка - упаковка, яка була застосована для пакування чи перевезення продукції, що повністю або частково втратила свої первинні якості і не підлягає подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

виробник відходів - юридична чи фізична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

відпрацьовані акумулятори - акумулятори, зіпсовані чи пошкоджені перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні рідини, мастила (оливи) та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, забруднені чи зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, забруднені чи зіпсовані під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

відходи натуральної шкіри - відходи виробництва натуральної шкіри (стружка, обрізки, лоскіт тощо), виробництва виробів з натуральної шкіри (обрізки), зіпсовані чи пошкоджені або зношені вироби з натуральної шкіри, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

власник відходів - юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається відходами у межах, визначених законодавством;

вуличний змет - сміття від прибирання доріг та тротуарів;

групова упаковка - упаковка, що використовується для групування товарів та в якості додаткової до споживчої упаковки і не є необхідною з розуміння гігієни, зберігання або захисту продукції від забруднення або ушкодження при передачі споживачу;

допоміжні пакувальні засоби - засоби, які використовуються в споживчій і транспортній упаковці та до яких відносяться: укупорочні засоби, етикетки, покриття, обгортки, герметизуючі, скріплюючі та амортизуючі засоби і речовини (матеріали), які створюють захисне середовище в упаковці;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах з метою подальшої утилізації чи видалення;

збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

збирання і заготівля відходів - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням, перевезенням, реалізацією і постачанням складових відходів, або продуктів їх оброблення на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;

зношені шини - шини, зіпсовані чи пошкоджені перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я людини і потребують спеціальних засобів та методів поводження з ними (відпрацьовані ртутні лампи, хімічні джерела струму (батарейки, акумулятори, тощо), сполуки важких металів та інших небезпечних хімічних елементів тощо);

оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів для отримання вторинної сировини з метою її подальшої утилізації;

окремі види відходів як вторинної сировини - окремі види відходів як вторинної сировини, для утилізації та перероблення яких існують відповідні технології, перелік яких затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 17.04.2004 р. N 324 "Деякі питання щодо використання окремих видів відходів як вторинної сировини", та від 28.02.2001 р. N 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню";

перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення чи утилізації;

санкціоновані місця для збирання відходів - місця на яких встановленні контейнери, урни чи інші засоби, які застосовуються для роздільного чи змішаного збирання відходів;

садові та паркові відходи - відходи, що утворюються в процесі догляду за лісами, парками, садами (обрізки, листя тощо);

тверді побутові відходи - відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, макулатура, скло, метал тощо);

транспортна упаковка - упаковка, яка складає самостійну транспортну одиницю та використовується для транспортування товарів у споживчій упаковці або не упакованої продукції. Транспортна упаковка включає транспортну тару та допоміжні пакувальні засоби;

упаковка - засіб чи комплекс засобів, що забезпечує захист продукції від пошкодження і втрат, навколишнє середовище від забруднень, а також забезпечує процес обігу продукції (під процесом обігу розуміють транспортування, зберігання та реалізацію продукції). Упаковка поділяється на споживчу і транспортну та складається з тари і допоміжних пакувальних засобів;

утилізація відходів - використання відходів або продуктів їх оброблення як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів для виробництва продукції.

2. Обов'язки суб'єктів у сфері поводження з відходами

2.1. Обов'язки виробників відходів - фізичних осіб у сфері поводження з відходами:

2.1.1. Дотримувати вимоги законодавства України у сфері поводження з відходами, Правил забезпечення чистоти і порядку населених пунктах Київській області (далі - Правила).

2.1.2. Вносити у встановленому порядку плату за користування послугами суб'єктів господарювання, що здійснюють збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, перероблення і захоронення відходів.

2.1.3. Забезпечувати щоденне прибирання земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні (у т.ч. оренді), а також закріплених територій.

2.1.4. Обладнати спеціальні майданчики для збирання і тимчасового зберігання відходів відповідно до санітарних і містобудівних норм і вимог затверджених Правил.

2.1.5. В місцях збирання і тимчасового зберігання твердих побутових відходів (далі - ТПВ) установити спеціальні ємності відповідно до норм утворення ТПВ, санітарних правил, вимог затверджених Правил.

2.1.6. Забезпечувати окреме збирання, зберігання та перевезення небезпечних відходів.

2.1.7. Не допускати потрапляння використаної групової та транспортної упаковки, окремих видів відходів як вторинної сировини, садових та паркових відходів на захоронення.

2.1.8. Не допускати збирання, зберігання та захоронення відходів у несанкціонованих місцях.

2.1.9. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України і рішеннями органів місцевого самоврядування, їхніх виконавчих органів щодо недопущення забруднення навколишнього середовища відходами.

2.2. Обов'язки виробників відходів - юридичних осіб у сфері поводження з відходами:

2.2.1. Дотримуватися вимог законодавства України у сфері поводження з відходами та затверджених Правил.

2.2.2. Вносити у встановленому порядку плату за розміщення відходів, а також за користування послугами суб'єктів господарювання, що здійснюють збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, перероблення і захоронення відходів, на підставі відповідних договорів та норм утворення відходів.

2.2.3. Забезпечувати щоденне прибирання земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні (у т.ч. оренді), а також закріплених територій.

2.2.4. Обладнати спеціальні майданчики для збирання і тимчасового зберігання відходів відповідно до санітарних і містобудівних норм та вимог затверджених Правил.

2.2.5. На майданчиках для збирання і тимчасового зберігання ТПВ установити спеціальні ємності, відповідно до норм утворення ТПВ, санітарних правил, вимог затверджених Правил.

2.2.6. Попереджати утворення і зменшувати обсяги утворення відходів.

2.2.7. Забезпечувати приймання і утилізацію використаних вітчизняних і імпортних пакувальних матеріалів і тари (упаковки), у яких знаходилася продукція підприємств, установ і організацій, або укладати угоди з відповідними спеціалізованими організаціями на їх збирання і утилізацію.

2.2.8. Забезпечити повне збирання, належне зберігання і не допускати знищення і псування окремих видів відходів як вторинної сировини, відходів, що мають ресурсну цінність і підлягають утилізації.

2.2.9. Не допускати зберігання, перероблення та захоронення відходів в несанкціонованих місцях чи об'єктах.

2.2.10. Здійснювати контроль за станом місць і об'єктів розміщення відходів.

2.2.11. Надавати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншим уповноваженим органам та організаціям інформацію про відходи і пов'язану з ними діяльність.

2.2.12. Відшкодовувати збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, здоров'ю і майну громадян, підприємствам, установам, організаціям внаслідок порушення затверджених Правил та встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

2.2.13. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України і рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх виконавчих органів щодо недопущення забруднення відходами навколишнього середовища.

2.2.14. Вести первинний облік щодо обсягів утворення та захоронення відходів відповідно до додатків 1, 2 цих Правил.

2.2.15. Подавати в установленому порядку державну статистичну звітність (форми 1 ТПВ, 4 МТП та 14 МТП).

2.2.16. Забезпечувати прибирання територій підприємств, установ, організацій, магазинів, ринків, інших суб'єктів та прилеглу до них територію в радіусі 50 метрів (крім території, що передана іншому землекористувачу), а територію прилеглу до пунктів продажу товарів (торгових кіосків, павільйонів, лотків, місць виносної торгівлі та інших торгових точок) у радіусі 15 метрів (крім території, що передана іншому землекористувачу). Кількість разів прибирання вказаної території визначає сам суб'єкт господарської діяльності (за умови, що визначена територія постійно буде чистою та незасміченою).

2.2.17. Забезпечувати встановлення урн для збирання ТПВ (не менше однієї) біля кожного входу до адміністративних, громадських та інших споруд, суб'єктів соціально-побутового та торговельного призначення, підземних переходів, торговельних кіосків, інших об'єктів пов'язаних з обслуговуванням населення, на ринках на кожні 50 кв.м площі повинна бути не менш як одна урна (не допускається переповнення урни відходами).

2.3. Виробничо-ремонтні, житлово-експлуатаційні підприємства, житлово-експлуатаційні дільниці, контори, житлово-будівельні кооперативи, молодіжно-житлові комплекси, інші обслуговуючі житлові будинки підприємства й організації, об'єднання власників багатоквартирних будинків зобов'язані:

вчасно укладати договори на вивезення ТПВ;

здійснювати роз'яснювальну роботу та організовувати населення щодо виконання заходів з дотримання санітарних норм і правил утримання прибудинкових територій;

обладнати майданчики для тимчасового розміщення відходів водонепроникним покриттям та забезпечити встановлення на них необхідної кількості контейнерів для збирання відходів;

вживати заходи щодо забезпечення регулярного миття і дезінфекції сміттєприймальних камер, майданчиків, контейнерів, тощо.

2.4. Підприємства, які здійснюють перевезення твердих та рідких побутових відходів зобов'язані:

вчасно здійснювати (відповідно до договорів) вивезення твердих і рідких побутових відходів із територій житлової забудови, організацій, установ і підприємств в санкціоновані місця чи об'єкти;

складати на кожну спецмашину маршрутні графіки зі схемами руху і забезпечувати їхнє виконання;

коректувати маршрутні графіки відповідно до змінених експлуатаційних умов;

у районах забудови будинків, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий сектор), здійснювати планово-регулярне вивезення твердих та рідких побутових відходів відповідно до окремих договорів;

погоджувати місця базування спецавтотранспорту, об'єктів перероблення, знешкодження та захоронення відходів з органами виконавчої влади або місцевого самоврядування;

дотримуватися вимог розділів 3, 4 цих Правил;

забезпечувати планову дезінфекцію транспортних засобів.

2.5. Відповідальність за утримання територій, що прилягають до місць вивантаження відходів, несе організація, у віданні (на обслуговуванні) якої знаходиться будинок або об'єкт.

2.6. Власник або користувач земельної ділянки зобов'язаний негайно сповіщати уповноважені організації про кожний істотний якісний чи кількісний стан відходів, що утворюються.

2.7. Представники Київської обласної і місцевих рад, державних адміністрацій та інших органів виконавчої влади, мають право безперешкодного доступу на об'єкти поводження з відходами з метою перевірки виконання вимог затверджених Правил.

2.8. Для ефективного і комплексного вирішення всіх питань сфери поводження з відходами, створення замкненої системи обігу ресурсно-цінних відходів, Київська обласна рада визначає уповноважені органи для організації та забезпечення функціонування системи збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації чи захоронення і знешкодження відходів, включених у сферу поводження з відходами відповідно до п. 1.2 цих Правил.

2.9. Власники і виробники відходів зобов'язані у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. N 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" та іншими нормами законодавства, визначати ліміти на утворення відходів на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) та подавати проекти лімітів на погодження Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища у Київській області.

2.10. Власники і виробники відходів, у тому числі експлуатуючі організації, які передають відходи спеціалізованим суб'єктам господарської діяльності для перевезення з метою подальшого розміщення на полігонах та інших спеціально відведених для цього місцях і об'єктах, зобов'язані укласти договори на вивезення відходів виключно з тими перевізниками відходів, які отримали у порядку, встановленому цими Правилами (додаток N 3 до цих Правил), талон перевізника відходів.

2.11. Власники і виробники відходів на вимогу уповноваженого органу зобов'язані надавати йому інформацію про укладені з перевізниками договори на вивезення відходів, у тому числі надавати належним чином засвідчені копії договорів.

3. Порядок збирання твердих та рідких
побутових відходів

3.1. Збирання ТПВ здійснюється біля джерел їх утворення, де вони тимчасово розміщуються (не більш ніж 3-х діб у період з 1 листопада до 30 квітня і 1-ї доби у період з 1 травня по 31 жовтня) на спеціально обладнаних майданчиках в спеціальних контейнерах, які забезпечують захист від попадання до них атмосферних опадів.

3.2. Контейнерні ємності для ТПВ.

3.2.1. Уповноваженні органи виконавчої влади або місцевого самоврядування визначають в залежності від стану виходу з експлуатації існуючого устаткування із збирання і вивезення відходів, кількість, розміри і призначення контейнерних ємностей з урахуванням вимог, визначених п.п. 3.2.2 - 3.2.5 цих Правил.

3.2.2. На контейнери для збирання ТПВ та їх складових наноситься інформація способом, що забезпечує її наочність, механічну стійкість, стійкість до різних погодних умов, про:

назву організації, у власності якої знаходиться контейнер, - у лівому верхньому куті фронтальної стінки контейнера;

вид складових ТПВ - в середині на фронтальній стінці контейнера:

на контейнері для збирання скла - "Скло";

на контейнері для збирання різних видів паперу - "Папір";

на контейнері для збирання різних видів пластмас - "Полімери";

на контейнері для збирання харчових відходів "Харчові відходи" (у два рядки);

на контейнері для збирання небезпечних ТПВ - "Небезпечні відходи" (у два рядки);

на контейнері для збирання змішаних ТПВ - "Змішані відходи" (у два рядки);

на контейнері для збирання негабаритних ТПВ - "Негабаритні відходи" (у два рядки).

У разі збирання ресурсоцінних складових ТПВ (паперу, скла, полімерів тощо) у одному контейнері - "Вторинна сировина" (у два рядки).

Напис виду складових ТПВ виконується за допомогою трафарету великими літерами, колір яких є контрастним до кольору контейнера. Для контейнерів ємністю до 0,75 куб.м висота букв тексту - 50 мм, ширина - 30 мм, товщина ліній букв - 5 мм. Інтервал між буквами - 10 мм, інтервал між словами - 12 мм, між рядками - 14 мм. Максимальна кількість букв у рядку - 11. Для контейнерів більшої ємності допускається збільшення розміру букв тексту за умови збереження пропорцій. Нанесення написів слід проводити не допускаючи розмазувань та потьокків фарби.

Виконавцю послуг з перевезення ТПВ дозволяється наносити на контейнери іншу інформацію та зображення, що уточнюють види складових ТПВ, які збираються.

3.2.3. Конструкції та розміри контейнерів для збирання ТПВ та їх складових, мають відповідати європейським стандартам (DIN, EN тощо). Колір контейнерів для збирання змішаних ТПВ, має бути сірим.

3.2.4. Забороняється використання відкритих контейнерів без кришок. Слід використовувати контейнери із пристроєм для відкривання кришки за допомогою ніг.

3.2.5. Для роздільного збирання складових ТПВ колір контейнерів має бути:

сірий - для збирання змішаних ТПВ;

жовтий - для збирання полімерних відходів;

зелений - для збирання скла;

синій - для збирання паперу;

коричневий - для збирання харчових відходів;

червоний - для збирання небезпечних відходів;

помаранчевий - для збирання негабаритних відходів;

чорний - для збирання металобрухту чорних та кольорових металів;

блакитний - у разі збирання ресурсоцінних складових ТПВ (паперу, скла, пластмаси) у одному контейнері.

Для збирання окремих складових ТПВ слід використовувати контейнери із спеціальними отворами для складування ресурсоцінних складових ТПВ.

Контейнери мають бути з кришкою, що замикається, або закритого типу.

3.3. Кількість і розміри контейнерних ємностей для твердих побутових відходів.

3.3.1. Для визначення кількості встановлюваних контейнерів необхідно виходити з чисельності населення, що користується ними, норм утворення відходів та термінів їх вивезення. Розрахунковий об'єм контейнерів повинний відповідати фактичному накопиченню відходів у періоди найбільшого утворення відходів.

3.3.2. Власник або користувач земельної ділянки, обслуговуючі організації та інші суб'єкти приймають рішення про місце розміщення контейнерів, погоджуючи його з органами санітарно-епідеміологічного нагляду та уповноваженого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

3.3.3. Якщо кількість наявних контейнерних ємностей недостатня для зберігання відходів, що регулярно утворяться, а власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) незважаючи на вимогу в письмовій формі не встановлюють додаткові контейнери, то в цьому випадку вони не повинні перешкоджати установці уповноваженою організацією необхідної кількості і розмірів контейнерів для відходів. Додаткова установка контейнерів для відходів підлягає додатковій оплаті відповідно до їх вартості.

3.3.4. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) відповідно до своєї заявки має право на тимчасову установку додаткових контейнерних ємностей.

3.3.5. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) має право на початку кожного кварталу заявити про зміну кількості і/або розмірів використовуваних ним контейнерних ємностей для відходів.

Суть таких змін повинна бути подана до відома організації, що здійснює перевезення відходів, не пізніше чим за місяць у письмовій формі. Зміна кількості і/або розмірів контейнерних ємностей для відходів підлягають оплаті відповідно до вартості.

В окремих випадках, наприклад, нове заселення будинків, зміни можуть бути заявлені на перший день наступного місяця. У цих випадках повідомлення про ці зміни в письмовій формі повинно надійти на адресу відповідної організації не пізніше двох тижнів до моменту початку дії змін.

3.3.6. Контейнери для збирання відходів, які не перебувають у власності виробників відходів (обслуговуючих організацій), надаються спеціалізованими організаціями в користування на підставі відповідного договору.

3.4. Місця розміщення контейнерів і під'їзні шляхи до ємностей для відходів.

3.4.1. Місце розміщення спеціально обладнаних майданчиків визначається власником або орендатором земельної ділянки чи підприємствами житлово-комунального господарства та погоджується з органами санітарно-епідеміологічного нагляду, уповноваженим органом райдержадміністрації чи місцевого самоврядування та підприємством яке здійснює вивезення ТПВ або їх складових.

3.4.2. Майданчики для встановлення контейнерів повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих установ, спортивних майданчиків і від місць відпочинку населення на відстані не менше 20 м. Розмір майданчиків повинен бути розрахований на встановлення необхідної кількості контейнерів.

На території приватних домоволодінь місця розміщення сміттєзбиральників, туалетів і зливальних ям визначаються самим домовласником із дотриманням діючих санітарних правил.

3.4.3. Для збирання і тимчасового зберігання відходів у мікрорайонах приватних домоволодінь, уповноважені органи виконавчої влади або місцевого самоврядування визначають території під майданчики з установкою на них контейнерів для збирання відходів.

3.4.4. Контейнерні ємності для відходів із місткістю до 240 л і сміттєві мішки повинні заздалегідь виставлятися власниками або користувачами земельних ділянок (обслуговуючими організаціями) вчасно, як встановлено організацією - перевізником відходів, у місцях, до яких повиннен бути забезпечений проїзд спецавтотранспорту, які прилягають до проїзної частини доріг або вулиць, по яких рухаються автомобілі для вивезення відходів. При цьому не повинно створюватися перешкод для перехожих і вуличного руху.

3.4.5. Місце розташування для контейнерних ємностей місткістю понад 240 л повинно визначатися виробниками відходів (обслуговуючими організаціями) таким чином, щоб виконувалися наступні умови:

місце для розташування контейнерних ємностей повинно мати герметичне, водонепроникне покриття;

не допускається розміщення контейнерних ємностей у низовинах;

проходи, арки на ділянці повинні мати розміри, що забезпечують проїзд сміттєзбиральних машин.

3.4.6. У будинках, обладнаних сміттєпроводами, ТПВ збирають в спеціальні контейнери на колесах, розташовані безпосередньо у сміттєприймальній камері, які після наповнення слід вивозити та розміщувати на спеціальному майданчику, або в спеціальні місткості об'ємом до 40 л, з яких ТПВ слід перевантажувати у стаціонарні контейнери, розміщені на такому майданчику.

3.4.7. На всіх вулицях, у садах, парках, на вокзалах, в аеропортах, зупинках міського транспорту, і інших місцях загального користування повинні бути встановлені в достатній кількості урни. Відстань між урнами визначається санітарними службами в залежності від інтенсивності користування магістралями (територіями), але не більш ніж через 40 м - на пожвавлених і 100 м - на не інтенсивних. Встановлення урн у місцях зупинок міського транспорту, біля об'єктів торгівлі і сфери послуг є обов'язковим.

За утримання урн у чистоті відповідають організації, підприємства, установи, які здійснюють прибирання закріплених за ними територій.

3.4.8. Урни слід очищати від ТПВ протягом дня по мірі їх наповнення, але не рідше одного разу на добу. Фарбувати урни слід не рідше одного разу на рік у контрастний, яскравий колір, що не порушує загальної естетики об'єктів благоустрою території житлової забудови. На урни слід наносити інформацію способом, що забезпечує її механічну стійкість, про:

назву або шифр організації, у власності якої знаходиться урна - у правому верхньому куті кожної бокової стінки урни,

назву або шифр організації, яка здійснює збирання та перевезення ТПВ.

3.4.9. Урни встановлюють й очищають за рахунок підприємств, організацій і установ, власників об'єктів, на території яких вони знаходяться (будуть знаходитися).

3.4.10. Забороняється біля кіосків, наметів, павільйонів, лотків і інших об'єктів торгівлі в роздрібній торговій мережі і магазинів складувати тару і понад одноденного запасу товарів, а також користуватися для складування прилеглими територіями.

3.4.11. Підприємства невиробничої сфери та малі архітектурні форми повинні мати контейнери для збирання ТПВ у разі, якщо об'єм утворення відходів перевищує 0,35 куб.м на добу, що розраховується відповідно до затверджених у встановленому порядку норм утворення ТПВ для даного типу споживачів. Якщо об'єм утворення ТПВ менше 0,35 куб.м на добу, допускається використання на договірній основі контейнерів інших власників.

3.4.12. У випадку, якщо з метою вивантаження контейнерних ємностей виникає необхідність проїзду по земельних ділянках, що знаходяться у власності третіх осіб, такі особи зобов'язані не перешкоджати цьому і погодити найбільш зручне місце для проїзду спецавтотранспорту для вивезення відходів.

3.5. Користування ємностями для відходів.

3.5.1. Ємності для відходів встановлюються за заявкою власника або користувача земельної ділянки (обслуговуючої організації) і утримуються уповноваженим підприємством, крім випадків, коли ємності знаходяться у власності виробників відходів (обслуговуючих організацій).

3.5.2. Відходи повинні завантажуватися в контейнерні ємності відповідно їх цільового призначення. Складування відходів іншим способом на земельній ділянці або біля контейнерних ємностей не допускається.

3.5.3. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) зобов'язані піклуватися про те, щоб контейнерні ємності для відходів були доступні для всіх осіб, що мають право користування, і використовувалися належним чином.

3.5.4. Необхідно дбайливо поводитися з контейнерами для відходів; їх заповнення дозволяється рівно настільки, щоб можна було закрити кришку контейнера.

3.5.5. Забороняється в контейнерах трамбування, захламлення або спалювання відходів.

3.5.6. Не дозволяється заповнювати контейнерні ємності горючими, тліючими або гарячими відходами.

3.5.7. Не дозволяється наповняти контейнери великогабаритними предметами, снігом і льодом, а також відходами, що можуть псувати або надмірно забруднювати контейнер для відходів, автотранспорт із вивезення відходів або споруди чи обладнання з знешкодження і перероблення відходів, ускладнювати процес захоронення відходів.

3.5.8. Власники або користувачі земельних ділянок (обслуговуючі організації) відповідають за збиток, що виник у результаті неналежного користування ємностями для відходів або завантаження не дозволених предметів в спецавтотранспорт із перевезення відходів або їх вивантаження на спорудах чи об'єктах перероблення, знешкодження і захоронення відходів, а також при пошкодженні чи виведення з ладу контейнерних ємностей для відходів.

3.5.9. Відповідальність за санітарний стан у місцях розміщення контейнерних ємностей для відходів несе власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація).

3.5.10. До моменту вивантаження відходів із контейнерів власник або користувач земельної ділянки самостійно відповідає за належну і безпечну установку контейнерних ємностей для відходів.

3.5.11. Контейнерні ємності, заповнені не по призначенню, вивантажуються як ємності з відходами, утилізація яких недоцільна.

3.5.12. Для збирання рідких побутових відходів у неканалізованих домоволодіннях (підприємство, установа) виробники відходів обладнують вигрібні ями. Забороняється скидати у вигрібні ями тверді побутові відходи (у тому числі пластмасову та скляну тару).

4. Порядок перевезення твердих та рідких
побутових відходів

4.1. Перевезення ТПВ здійснюється спеціалізованим транспортом, який призначений для вивезення твердих або рідких побутових відходів, відповідно до договорів із спеціалізованими підприємствами на сортувально-переробні комплекси, полігони для захоронення, на які отримані ліміти на розміщення відходів та інші об'єкти перероблення відходів, діяльність яких відповідає вимогам чинного законодавства.

4.2. Техніко-експлуатаційні характеристики та технічний стан транспортних засобів для перевезення відходів мають відповідати технічним характеристикам заводів - виробників цих транспортних засобів, санітарним нормам, умовам безпечного транспортування відходів.

4.3. Транспортні засоби для перевезення ТПВ мають бути пофарбовані у помаранчевий колір. На транспортних засобах допускається розміщення логотипу перевізника та напису виду складових ТПВ, що перевозиться.

4.4. Для перевезення складових відходів допускаються водії, які пройшли спеціальний інструктаж.

4.5. Для забезпечення шумового комфорту жителів населених пунктів побутові відходи необхідно вивозити з домоволодінь не раніше 7 години і не пізніше 23 години.

4.6. Вивантаження контейнерних ємностей здійснюється відповідно до маршрутних планів, які складаються спеціалізованими підприємствами при узгодженні з уповноваженим органом або організацією.

4.7. Ємності для відходів заздалегідь підготовляються для вивантаження відходів не раніше 17.00 напередодні дня вивозу і не пізніше 7.00 у день вивозу.

4.8. Якщо вивантаження контейнерних ємностей не здійснено з вини власника або користувача земельної ділянки (обслуговуючої організації), у цьому випадку вивантаження здійснюється поза призначеними для цих заходів дня за умови компенсації виникаючих при цьому додаткових витрат.

4.10. Всі спецавтотранспортні засоби, які здійснюють перевезення відходів, мають бути в обов'язковому порядку обладнані спеціальними пристроями для здійснення контролю та супроводу за їх перевезення.

4.11. Забороняється перевезення твердих та рідких побутових відходів без отримання відповідного талону перевізника відходів, порядок надання якого визначено у додатку 3 до цих Правил.

4.12. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють перевезення відходів, на вимогу уповноваженого органу зобов'язані надавати йому інформацію про отримані талони перевізника відходів, укладені з власниками відходів договори на вивезення відходів, контракти із спеціалізованими підприємствами на перероблення чи захоронення відходів, у тому числі надавати належним чином засвідчені копії талонів та договорів.

5. Вимоги до поводження з великогабаритними,
харчовими, садовими та парковими відходами,
вуличним зметом

5.1. Збирання та тимчасове розміщення великогабаритних відходів здійснюється на спеціально обладнаних майданчиках в спеціальних контейнерах або спеціально обладнаних місцях, які забезпечують захист від попадання атмосферних опадів та чистоту прилеглих територій. Кількість і розміри контейнерів визначаються відповідно норм накопичення відходів та термінів їх вивезення.

5.2. Вивезення великогабаритних відходів здійснюється шляхом укладання договорів виробників або власників цих відходів з суб'єктами господарювання, які забезпечують їх передачу чи постачання на оброблення чи видалення.

5.3. Вивезення великогабаритних відходів, що утворюються в домашніх господарствах, здійснюється відповідно до річного маршрутного плану, який складається відповідними спеціалізованими підприємствами при узгодженні з уповноваженими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Уповноважений орган інформує належним чином власників або користувачів земельних ділянок (обслуговуючі організації) про дні вивозу такого виду відходів.

5.4. Харчові відходи повинні складуватися виробником відходів окремо від інших відходів і заготовлюватися для утилізації в дозволених для цього контейнерних ємностях (коричневого кольору).

5.5. Харчові відходи, відходи підприємств громадського харчування повинні міститися роздільно від відходів, подальша утилізація яких недоцільна і пропонуватися виробником відходів до постачання на дозволені для цього підприємства із знешкодження, захоронення і утилізації відходів (компостування).

5.6. Збирання та тимчасове розміщення садових та паркових відходів здійснюється на спеціально обладнаних майданчиках чи в спеціальних контейнерах або спеціально обладнаних місцях, які забезпечують чистоту прилеглих територій.

5.7. Вивезення садових та паркових відходів здійснюється виробниками або власниками цих відходів самостійно або шляхом укладання договорів з суб'єктами господарювання, які забезпечують їх передачу чи постачання на утилізацію.

5.8. Відходи садів і парків, а також відходи, які утворяться при догляді за зеленими насадженнями, повинні підлягати утилізації виробниками або іншою спеціалізованою організацією методом компостування або іншим способом (наприклад, пропозиція до постачання на існуючі підприємства з утилізації відходів).

5.9. Збирання та вивезення вуличного змету здійснюється виробниками цих відходів самостійно або шляхом укладання договорів з суб'єктами господарювання, які забезпечують їх передачу на утилізацію чи захоронення.

5.10. Електропобутова апаратура, яка не містить токсичних речовин, вивозиться окремо в рамках збирання великогабаритних відходів і передається чи постачається для перероблення з метою подальшої утилізації чи захоронення.

6. Вимоги до поводження з будівельними відходами

6.1. При будівництві, ремонті і реконструкції будівель, будівельні відходи розміщуються тільки на території будівельного чи ремонтно-будівельного майданчика. Довгострокове складування цих відходів не дозволяється.

6.2. Вивезення будівельних відходів та зайвого грунту здійснюється власниками або виробниками відходів самостійно чи шляхом укладання договорів з іншими підприємствами з метою утилізації чи захоронення в місцях чи об'єкти визначені органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

6.3. Відходи розкриття дорожнього покриття повинні повторно перероблятися.

7. Вимоги до поводження з відпрацьованими акумуляторами

7.1. Збирання, заготівля, оброблення, пакетування, зберігання і контроль якості відпрацьованих акумуляторів здійснюється відповідно до технічних умов ГОСТ 1639, вимог нормативно-технічної документації.

7.2. Станції технічного обслуговування транспортних засобів, автомобільні кооперативи організовують та безпосередньо здійснюють приймання відпрацьованих акумуляторів від приватних власників транспортних засобів, організовують їх зберігання та постачання на оброблення чи утилізацію.

7.3. Суб'єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються відпрацьовані акумулятори, забезпечують їх збирання, зберігання та передачу чи постачання на перероблення чи утилізацію.

7.4. Відпрацьовані акумулятори з електролітом зберігаються у спеціально обладнаних протипожежними засобами приміщеннях або у металевій тарі.

7.5. Заготівля відпрацьованих акумуляторів здійснюється через мережу стаціонарних і пересувних приймальних пунктів. Стаціонарні приймальні пункти здійснюють заготівлю відпрацьованих акумуляторів та забезпечують утилізацію електроліту. Пересувні приймальні пункти базуються на транспортному засобі, який оснащено спеціальною тарою для складування і транспортування відпрацьованих акумуляторів з електролітом.

7.6. Спеціалізовані підприємства мають приймати відпрацьовані акумулятори з електролітом.

7.7. Перероблення або утилізація відпрацьованих акумуляторів чи їх складових здійснюється тільки на підприємствах, які виробляють акумулятори або на підприємствах, які мають відповідну ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Утилізація пластмасових корпусів може здійснюватися на інших підприємствах.

8. Вимоги до поводження з відпрацьованими мастилами
(оливами)

8.1. Відпрацьовані мастила (оливи) повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації зі збирання відпрацьованих мастил (олив).

8.2. Вимоги щодо безпеки, правил приймання, методів випробувань, упаковки, маркування, транспортування та зберігання, а також технічні вимоги до відпрацьованих мастил (олив) повинні відповідати ГОСТ 21046-86.

8.3. Заготівля та утилізація відпрацьованих мастил (олив) здійснюється тільки підприємствами, які мають ліцензію на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

8.4. Збирання синтетичних і мінеральних мастил (олив) здійснюється роздільно.

8.5. Автозаправні станції, які надають сервісні послуги, станції технічного обслуговування транспортних засобів організовують та безпосередньо здійснюють приймання відпрацьованих мастил (олив) від приватних власників транспортних засобів, організовують їх зберігання та постачання на оброблення чи утилізацію.

8.6. Збирання відпрацьованих мастил (олив) забезпечується умовами, які виключають вміст в них пластичних мастил, органічних розчинників, жирів, лаків, фарб, емульсій, хімічних речовин і забруднювачів, в тому числі, вміст в відпрацьованих моторних і індустріальних мастилах (оливах) дизельного палива, бензину, гасу, мазуту тощо.

8.7. Норми збирання відпрацьованих мастил (олив) встановлюються у відсотках до споживання свіжих мастил (олив) при експлуатації і ремонту транспортних та інших технічних засобів в обумовлений регламентом термін та встановлюються виробником відпрацьованих мастил (олив) за погодженням з органами Мінприроди у Київській області.

8.8. Основними вихідними даними для розроблення норм збирання відпрацьованих мастил (олив) є:

- первинна технічна документація транспортних засобів, машин, агрегатів і обладнання;

- фактична кількість використаних свіжих і зібраних відпрацьованих мастил (олив);

- наявність транспортних засобів, машин, агрегатів і обладнання;

- організаційно-технічні заходи, які передбачають зменшення втрат відпрацьованих мастил (олив).

8.9. Для всіх споживачів нафтопродуктів норма збирання моторних відпрацьованих мастил (олив) встановлюється не менше 40 відсотків від витрат свіжих мастил (олив).

8.10. Для всіх споживачів нафтопродуктів норма збирання гідравлічних, трансмісійних та інших відпрацьованих мастил (олив), гальмівних рідин та інших мастил і рідин для ізоляції і теплопередачі, встановлюється не менше 40 відсотків від витрат свіжих мастил (олив).

8.11. Реалізатори моторних мастил/олив (для двигунів внутрішнього згоряння або трансмісійні мастила/оливи) приватним споживачам зобов'язані за допомогою помітних і легких для візуального сприйняття стендів інформувати щодо наявних пунктів приймання відпрацьованих мастил (олив).

8.12. Збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється у всіх випадках при зливі мастил (олив) із картерів двигунів, редукторів, трансформаторів, турбін, гідравлічних систем тощо, а також на пунктах ремонту і обслуговування транспортних засобів та іншого обладнання.

8.13. Виробники відпрацьованих мастил (олив) забезпечують роздільне (згідно встановлених груп) збирання відпрацьованих мастил (олив), доцільне розміщення яких, як правило, при складах паливно-мастильних матеріалів.

8.14. Резервуари для відпрацьованих мастил (олив) повинні бути оснащені пристроями для періодичного видалення відстояної води і осаду.

8.15. Злиття відпрацьованих мастил (олив) виконується через сито ГОСТ 3584-73 N 2. Доцільно мати пристрій для підігріву відпрацьованих мастил (олив) в зимовий період року.

8.16. Резервуари для зберігання відпрацьованих мастил (олив) повинні бути закриті кришками, що забезпечують якісне зберігання відпрацьованих мастил (олив) від проникнення води, механічних забруднювачів та продуктів не нафтового походження.

8.17. Збирання, зберігання і транспортування невеликої за обсягом кількості відпрацьованих мастил (олив) дозволяється в бочковій тарі.

8.18. Кожна здана партія споживачами відпрацьованих мастил (олив) оформлюється супровідним документом із записом групи, ваги і паспорту якості. Споживачі, які не мають лабораторій для визначення якості відпрацьованих мастил (олив), повинні оформлювати договорі з відповідними підприємствами про визначення їх якісного складу.

8.19. Споживачі свіжих індустріальних мастил (олив), використання яких перевищує більше 50 тонн за рік, забезпечують їх очищення шляхом відстою, фільтрування, центрифугування, обробленням реагентами, іншими методами, які дозволяють повторне використання очищених мастил (олив).

9. Вимоги до поводження зі зношеними шинами

9.1. Збирання, заготівля, перевезення, пакетування, зберігання і контроль якості зношених шин здійснюється відповідно до технічних умов ГОСТ 8407-89.

9.2. Збирання і заготівля зношених шин здійснюється спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензію на право провадження діяльності із збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів гумових у тому числі зношених шин).

10. Вимоги до поводження з відходами
натуральної шкіри

10.1. Збирання відходів натуральної шкіри, які утворюються в процесі виробництва натуральної шкіри та/або виробів з її застосуванням проводиться на робочих містах в чисту тару. Забороняється класти в тару сторонні предмети (метал, папір, мотлох, складові виробів тощо). Тару з відходами натуральної шкіри слід маркувати: "Відходи натуральної шкіри".

10.2. Приймання відходів натуральної шкіри здійснюється без сторонніх матеріалів та предметів здійснюється підприємствами, які провадять діяльність з її збирання і заготівлі та/або утилізації, від населення - не пакованою, а від підприємств та організацій - упакованою.

10.3. Відходи натуральної шкіри, які утворюються в процесі виробництва натуральної шкіри та/або виробів з її застосуванням зберігаються на спеціально обладнаних ділянках підприємств, на яких вони утворилися.

10.4. Зберігання відходів натуральної шкіри на підприємствах, де вони утворилися, та на підприємствах, які здійснюють діяльність з їх збирання і заготівлі, здійснюється у сухих приміщеннях, де неможливе попадання прямих сонячних променів і вологи. Упаковані відходи натуральної шкіри слід розміщувати на відстані не менш як 1 м від нагрівальних приладів, зберігати за температурою не вищої 30 град.C, відносній вологості - не більше як 80%.

11. Вимоги до поводження з іншим відходами,
які мають ресурсну цінність

11.1. Виробники відходів, у процесі діяльності яких утворюються відходи що містять ресурсноцінні компоненти (макулатура, скло, метал, пластмаса, текстиль тощо), зобов'язані забезпечити їх роздільне збирання та зберігання, передачу чи постачання на перероблення або утилізацію.

Уповноважені органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування забезпечують організацію системи збирання та обіг відходів, які містять ресурсноцінні компоненти. Про початок роботи такої системи повідомляється офіційно.

12. Вимоги до поводження з іншим відходами,
які містять токсичні речовини (небезпечні відходи)

12.1. Побутові і промислові відходи, які містять токсичні речовини, наприклад, медикаменти, гальванічні елементи, фарби, розчинники, лаки, клеї, кислоти, луги, засоби захисту рослин і дерев'яних виробів, люмінесцентні лампи, термометри та інший брухт, що вміщує ртуть, забруднені технічними оливами відходи, конденсатори тощо, повинні виробником відходів збиратися та зберігатися окремо від інших відходів. Уповноважений орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування зобов'язаний визначити вид і спосіб видалення чи утилізації небезпечних відходів і оповістити про це виробників цих відходів.

12.2. Побутові і промислові відходи, які містять токсичні речовини передаються чи постачаються спеціалізованим підприємствам які мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

13. Порядок перероблення, знешкодження
і захоронення відходів

13.1. Перероблення, знешкодження і захоронення відходів здійснюється в спеціально відведених місцях або об'єктах (полігон ТПВ, сортувальний завод, комплекс тощо), на експлуатацію яких отримано відповідні дозволи спеціально уповноважених державних органів.

13.2. Вимоги до експлуатації спеціальних місць і об'єктів (об'єктів поводження з відходами) визначаються законодавством України і проектною документацією таких об'єктів.

13.3. Приймання ТПВ на захоронення здійснюється на підставі укладених договорів із спеціалізованими автотранспортними підприємствами, транспортні засоби, які обладнані пристроями для здійснення контролю та супроводу перевезення ТПВ та які мають талони перевізника відходів отриманих у порядку, визначеному у додатку N 3 до цих Правил.

13.4. На полігонах ТПВ здійснюється захоронення відходів, перелік яких визначений уповноваженим органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

13.5. Забороняється експлуатація полігонів твердих побутових відходів та інших спеціально відведених місць чи об'єктів для збирання, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження, захоронення твердих побутових відходів за відсутності погоджених Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Київській області та затверджених Київською обласною державною адміністрацією лімітів на утворення та розміщення відходів, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Київській області дозволів на розміщення відходів та з перевищенням лімітів на утворення і розміщення відходів.

13.6. Підприємства, незалежно від форм власності, які здійснюють на території Київської області діяльність, пов'язану з експлуатацією полігонів твердих побутових відходів, як діючих, які мають проекти, так і полігонів, закінчених будівництвом і прийнятих в експлуатацію державною приймальною комісією згідно з державними будівельними нормами і стандартами, зобов'язані дотримуватись Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 р. N 4, інших норм законодавства і цих Правил.

13.7. У випадку невиконання суб'єктами господарської діяльності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією полігонів твердих побутових відходів та інших спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами, вимог даного розділу винні особи несуть адміністративну, цивільну та іншу відповідальність у порядку, передбаченому законодавством.

13.8. Господарська діяльність суб'єктів, пов'язана з експлуатацією полігонів твердих побутових відходів та інших спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами, у разі порушення ними вимог цих Правил та законодавства про охорону навколишнього природного середовища може бути припинена, обмежена чи зупинена (тимчасово) за рішенням Київської обласної ради у порядку, передбаченому Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. N 2751 "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормами законодавства.

14. Платежі у сфері поводження з відходами

14.1. Плата за вивезення відходів здійснюється виробниками відходів (обслуговуючими організаціями) на підставі відповідних договорів, що укладаються між виробниками відходів (обслуговуючими організаціями) і спеціалізованими підприємствами із вивезення відходів, та норм утворення відходів.

14.2. Послуги полігонів ТПВ, сортувальних заводів, комплексів та інших об'єктів з перероблення, знешкодження і захоронення відходів надаються зацікавленим особам за плату, розмір якої встановлюється організацією, що їх експлуатує.

15. Право власності на відходи. безхазяйні відходи

15.1. Відходи, які утворяться на об'єктах комунальної власності або знаходяться на їхній території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи) є власністю територіальної громади міста (району).

15.2. Порядок виявлення й обліку безхазяйних відходів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 р. N 1217 "Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів".

Режим використання таких, відходів визначається органами місцевого самоврядування.

15.3. Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлені відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про неї постійно діючу міську комісію з питань поводження з безхазяйними відходами або інші уповноважені організації, які зобов'язані вжити заходів із визначення власника відходів, класу їхньої небезпеки, обліку й ухвалення рішення щодо поводження з ними.

15.4. Відходи переходять у власність територіальної громади району (міста) Київської області після їх прийняття для транспортування уповноваженим підприємством або прийняття їх на переробні станції, полігони ТПВ та інші спеціальні місця і об'єкти. До цього моменту власником відходів є виробник відходів.

15.5. Вилучені з відходів ресурсно-цінні предмети, підлягають відповідному поводженню з ними відповідно до чинного законодавства України.

16. Механізм та порядок реалізації правил

16.1. Загальну організацію та координацію робіт щодо створення та функціонування системи збирання, зберігання, перероблення, знешкодження, утилізації та захоронення відходів на території Київської області, а також контроль за станом її впровадження та функціонування здійснює Головне управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації.

16.2. Головне управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації розробляє, впроваджує і здійснює ведення:

інформаційно-аналітичної системи поводження з відходами;

автоматизованої геоінформаційної системи контролю за перевезенням і захороненням ТПВ.

16.3. Головне управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації при виконанні покладених на нього цими Правилами функцій має право на підставах і у порядку, визначених законодавством у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, залучати до виконання окремих робіт і надання послуг підприємства, установи, організації.

17. Контроль за дотриманням дійсних правил.
відповідальність за порушення у сфері
поводження з відходами

17.1. Контроль за дотриманням затверджених Правил здійснюють у межах їхньої компетенції:

- Київська обласна рада, Київська обласна державна адміністрація;

- уповноважені органи в сфері поводження з відходами в Київській області, визначена Київською обласною радою;

- санітарно-епідеміологічна служба;

- органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища в Київській області;

- органи внутрішніх справ у Київській області та інші уповноважені ограни.

17.2. У порядку, визначеному законодавством України, винні особи несуть в установлену законом адміністративну відповідальність за:

- порушення Правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах Київської області;

- порушення правил благоустрою території області і інших населених пунктів у частині поводження з відходами;

- порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідеміологічних правил і норм;

- порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;

- самовільне розміщення чи видалення відходів;

- невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення;

- приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;

- приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;

- змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;

- порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;

- невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;

- передачу відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій;

- порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо);

- виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку;

- несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів;

- порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів.

17.3. У випадках виявлення порушення суб'єктами господарювання щодо надання недостовірної інформації для затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів видані ліміти вважаються недійсними і відкликаються або анулюються місцевим органом Мінприроди у Київській області та Київською обласною державною адміністрацією.

17.4. У випадках невиконання вимог затверджених Правил винні особи несуть адміністративну, цивільну та іншу відповідальність у порядку, передбаченому законодавством.

17.5. Господарська діяльність підприємств - власників або виробників та перевізників відходів у разі порушення ними вимог цих Правил та законодавства про охорону навколишнього природного середовища може бути припинена, обмежена чи зупинена (тимчасово) за рішенням Київської обласної ради у порядку, передбаченому Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. N 2751 "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормами законодавства.

17.6. У випадках, визначених законодавством, винні особи можуть нести й інші види відповідальності, установлені законом.

17.7. Суперечки, які виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються в порядку, установленому законом.

                                      Додаток 1
до рішення Київської
обласної Ради
від "___"___________2007 р.

                                      Типова форма N ПОУВ
__________________________________
Підприємство, установа,
організація, фізична особа -
суб'єкт підприємницької діяльності

 Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ:
_______________________________

                              ЖУРНАЛ
первинного обліку утворення відходів
_____________________________________________

     Найменування цеху   (відділу,   дільниці,  підрозділу,  інш.)
__________________________________________________________________
Найменування процесу (технологічного циклу, операції, виду
робіт, послуг тощо) ______________________________________________
__________________________________________________________________
Найменування одиниці устаткування (обладнання, інш.) ________
__________________________________________________________________

    Спосіб вимірювання (апаратура, обладнання тощо) ______________
__________________________________________________________________

                                    Почато -
Закінчено -
Перевірив:
------------------------------------------------------------------
|Дата | Посада | Підпис | Прізвище, ініціали |
|----------+----------------+-------------+----------------------|
|----------+----------------+-------------+----------------------|
|----------+----------------+-------------+----------------------|
------------------------------------------------------------------

     Зразок сторінки журналу обліку утворення відходів (*)

--------------------------------------------------------------------------
|Дата |Найме- |Показники|Час |Обсяг | Направлено |Підпис |
|здійс-|нування |вимірю- |роботи |утворення| (передано) |особи, що|
|нення |виду |вального |або |відходів,|----------------|здійснила|
|вимі- |відходів|облад- |місткість|одиниця |куди |обсяг, |запис |
|ру, | |нання або|вимірю- |виміру |(об'єкт-|один. | |
|зміна | |кількість|вальних | |цех, |виміру | |
|тощо | |вимірю- |ємностей | |підпри- | | |
| | |вальних |тощо | |ємство, | | |
| | |ємностей | | |сховище,| | |
| | |тощо | | |накопи- | | |
| | | | | |чувач | | |
| | | | | |тощо) | | |
|------+--------+---------+---------+---------+--------+-------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
--------------------------------------------------------------------------
_______________
(*) За даним зразком друкувати всі сторінки журналу

Інструкція
із заповнення форми первинного обліку
утворення відходів

Журнали первинного обліку утворення відходів призначені для обрахунку і реєстрації обсягів фактичного поточного утворення відходів на підприємствах, в установах, організаціях, а також у фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, діяльність яких пов'язана із сферою поводження з відходами (далі - підприємствах) безпосередньо на об'єктах такого утворення. Дані журналів використовуються для ведення державної статистичної звітності, складання паспортів відходів, заповнення реєстрових карт об'єктів утворення відходів, а також розрахунку лімітів утворення і розміщення відходів та при розробці організаційно-технічних заходів щодо поводження з відходами.

Первинному обліку за формою N ПОУВ підлягають всі види відходів на які поширюються типові правила щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах Київської області, утворюються в процесі діяльності підприємства і житловій забудові області, за винятком відходів, кількість яких є меншою від наявних технічних та інших можливостей фіксації її утворення.

Первинний облік утворення відходів здійснюють безпосередньо в місцях (об'єктах) утворення, процесі чи по закінченні кожного технологічного циклу, виробничої зміни, виду робіт тощо. Журнали первинного обліку заповнюють структурні підрозділи (цехи, дільниці тощо), діяльність яких супроводжується утворенням відходів.

Журнали первинного обліку на підприємстві запроваджуються за наказом керівника, з встановленням їх нумерацію та визначенням відповідальних осіб за ведення первинного обліку, періодичності перевірок тощо.

Журнал заповнює та підписує особа, яка призначена відповідальною за ведення первинного обліку. Правильність заповнення форм та достовірність даних, що приведені в них, систематично перевіряються керівником відповідної служби підприємства, що підтверджується його підписом у журналі.

На кожне місце (об'єкт) утворення відходів відкривається окремий журнал (або у загальній книзі обліку на такий журнал відводиться необхідна кількість сторінок). Журнал візується на дату його запровадження начальником відповідного структурного підрозділу чи заступником керівника підприємства (у правому верхньому куті обкладинки).

На обкладинці журналу вказуються: назва підприємства (установи, організації); найменування підрозділу (цеху, дільниці, відділу чи інш.); найменування процесу (операції, робіт, послуг тощо); найменування одиниці устаткування (обладнання чи інш.); а також зазначається приклад чи метод вимірювання обсягів утворення відходів.

Нижче з правого боку вказують дату початку і закінчення ведення журналу. Нижче з лівого боку робляться відмітки про перевірки ведення первинного обліку відповідальною особою.

Періодичність реєстрації обсягів утворення відходів залежить від специфіки виробництва (процесу, робіт, послуг тощо). Для безперервних процесів реєстрація відповідних обсягів відходів здійснюється один раз в зміну. Для виробництв (робіт, послуг), що мають періодичний характер, вимірювання здійснюють по закінченні процесу (циклу), операції або по закінченні періоду експлуатації чи зношення виробів, деталей, матеріалів чи інш.

Визначення відповідних обсягів відходів за прямими вимірюваннями здійснюють безпосередніми підрахунками, зважуванням чи вимірюванням.

Вимірювання побічними методами здійснюють у випадках, коли неможливо безпосередньо або недоцільно вимірювати відповідні обсяги відходів. При цьому виходять з питомих показників утворення відходів (нормативів утворення відходів) на одиницю продукції (робіт, послуг), на одиницю площі, устаткування або на одиницю часу. Останні визначають згідно з нормативно-технічною документацією або розраховують за експериментально встановленими і затвердженими у встановленому порядку показниками (нормативами).

Журнали первинного обліку
утворення відходів

Записи у журналах первинного обліку утворення відходів ведуть на основі проведення замірів або підрахунків.

В графі "Дата здійснення виміру, зміна тощо" вказують дату здійснення обліку та іншу уточнюючу інформацію, наприклад зміну, вивантаження чи інше.

В графу "Найменування виду відходів" заносять вид відходу згідно з відповідною номенклатурою чи класифікацією відходів, для використаної упаковки - вид матеріалу з якого виготовлена упаковка (скло (прозоре, кольорове), чорний метал, алюміній, комбіновані матеріали, деревина, поліетилен, ПВХ, ПЕТФ тощо).

В графу "Показники вимірювального обладнання або кількість вимірювальних ємностей тощо" заносять показники приладів, апаратури тощо, або кількість одиничних вимірювальних ємностей, накопичувачів чи іншого обладнання, що використовувалось для виміру. В назві графи зазначають спосіб вимірювання. Якщо облік ведеться обладнанням з підсумковими показниками, до цієї графи заносять попередні та наступні показники.

В графі "Час роботи або місткість вимірювальних ємностей тощо" вказують час роботи устаткування, протягом якого утворилась вимірювана кількість, або місткість ємностей, накопичувачів чи іншого обладнання, що використовувалось для виміру.

В графі "Обсяг утворення відходів, одиниця виміру" вказують обсяг утворення відходів у відповідних одиницях виміру (т (кг, г), куб.м (куб.дм, л), кв.м (кв.дм, кв.см), шт., тощо), що отримується множенням показників попередніх двох граф. Найменування одиниці виміру показника обсягів утворення відходів заноситься в назву графи. Якщо облік ведуть за безпосередніми підрахунками, зважуванням чи вимірюванням, то обсяг утворення відходів вказують зразу в цій графі, а в попередніх графах ставлять прочерк. Показники цієї графи можуть перераховуватись за встановленим регламентом на суху масу чи на стандартну вологість тощо. При обліку відходів обладнанням з підсумковими показниками до цієї графи заносять різницю між попереднім і наступним показниками, записаними в графі "Показники вимірювального обладнання або кількість вимірювальних ємностей тощо".

Періодично, в залежності від особливостей виробництва (але не рідше одного разу на квартал), здійснюється підсумкова оцінка обсягів застосування упаковки, утворення, збирання, перероблення та утилізації використаної упаковки, яка заноситься в форму обліку окремими рядками із зазначенням інтервалу часу.

Журнали первинного обліку можуть вестися як на паперових носіях, так і в електронному вигляді з утворенням відповідних масивів (баз) даних.

                                      Додаток 2
до рішення Київської
обласної Ради
від "___"___________2007 р.

                                      Типова форма N ПОЗВ
__________________________________
Підприємство, установа,
організація, фізична особа -
суб'єкт підприємницької діяльності

 Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ:
_______________________________

                              ЖУРНАЛ
первинного обліку захоронення відходів

 Перевірив:
------------------------------------------------------------------
|Дата | Посада | Підпис | Прізвище, ініціали |
|----------+----------------+-------------+----------------------|
|----------+----------------+-------------+----------------------|
|----------+----------------+-------------+----------------------|
------------------------------------------------------------------

     Зразок сторінки журналу обліку захоронення відходів (*)

-------------------------------------------------------------------
|Дата |Найме- |Найме- |Марка |Місткість|Фактично |Підпис |
|здійс-|нування |нування |автотран-|автотран-|прийнято |особи, що|
|нення |виду |підпри- |спортного|спортного|відходів,|здійснила|
|вимі- |відходів|ємства |засобу, |засобу, |один. |запис |
|ру, | |від якого|державний|один. |виміру | |
|зміна | |приймаю- |реєстра- |виміру | | |
|тощо | |ться |ційний | | | |
| | |відходи |номер | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
|------+--------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
-------------------------------------------------------------------
_______________
(*) За даним зразком друкувати всі сторінки журналу

Інструкція
із заповнення форми первинного обліку
утворення відходів

Журнали первинного обліку захоронення відходів призначені для обрахунку і реєстрації обсягів фактичного поточного захоронення відходів безпосередньо на об'єктах такого захоронення. Дані журналів використовуються для ведення державної статистичної звітності, складання паспортів об'єктів захоронення відходів, а також розрахунку лімітів на розміщення відходів та при розробці організаційно-технічних заходів щодо поводження з відходами.

Первинному обліку за формою N ПОЗВ підлягають всі види відходів на які поширюються типові правила щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах Київської області та інших відходів, які захоронюються на даному об'єкті.

Первинний облік захоронення відходів здійснюють безпосередньо в місцях (об'єктах) захоронення, процесі приймання відходів.

Журнали первинного обліку на підприємстві запроваджуються за наказом керівника, з встановленням їх нумерацію та визначенням відповідальних осіб за ведення первинного обліку, періодичності перевірок тощо.

Журнал заповнює та підписує особа, яка призначена відповідальною за ведення первинного обліку. Правильність заповнення форм та достовірність даних, що приведені в них, систематично перевіряються керівником відповідної служби підприємства, що підтверджується його підписом у журналі.

На кожне місце (об'єкт) захоронення відходів відкривається окремий журнал. Журнал візується на дату його запровадження начальником відповідного структурного підрозділу чи заступником керівника підприємства (у правому верхньому куті обкладинки).

На обкладинці журналу вказуються: назва підприємства (установи, організації); найменування підрозділу (цеху, дільниці, відділу чи інше)

Нижче з правого боку вказують дату початку і закінчення ведення журналу. Нижче з лівого боку робляться відмітки про перевірки ведення первинного обліку відповідальною особою.

Додаток З
до рішення Київської
обласної Ради

Порядок
видачі талонів перевізника відходів для здійснення
перевезення твердих та рідких побутових відходів
на території Київської області

Талон перевізника відходів для здійснення перевезення твердих та рідких побутових відходів (далі відходи) на території Київської області видається Головним управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (далі - Управління) підприємствам-перевізникам різних форм власності за наступних умов:

підприємство-перевізник облаштовує всі свої спеціалізовані транспортні засоби, які будуть перевозити тверді та рідкі побутові відходи на території Київської області спеціальним обладнанням - пристроями для здійснення контролю та супроводу перевезення твердих та рідких побутових відходів. Тип, місце, порядок установки і технічного супроводження даного обладнання визначає Управління;

підприємство-перевізник входить до єдиної Геоінформаційної системи Київської області у порядку визначеному Управлінням;

підприємство-перевізник має у наявності та надає до Управління наступні документи:

лист-звернення про видачу талону перевізника відходів;

довідка про обсяги вивезення відходів;

довідка про наявність спеціалізованих транспортних засобів;

копії технічних паспортів та талонів технічного огляду транспортних засобів;

довідка санепідемстанції про придатність автотранспорту для перевезення відходів;

копія довідки про проходження водіями медичного огляду;

копії договорів про забезпечення перероблення або захоронення відходів;

довідка про наявність устаткування для забезпечення миття спеціалізованих транспортних засобів;

довідка про наявність устаткування про знешкодження рідких побутових відходів;

у разі наявності контейнерного господарства, довідка або копія договору про забезпечення дезінфекції чи миття контейнерів;

копія акта на встановлення на кожен спеціалізований транспортний засіб перевізника спеціального пристрою для здійснення контролю та супроводу перевезення твердих та рідких побутових відходів.

Талон перевізника відходів для перевезення твердих та рідких побутових відходів на території Київської області підприємствам-перевізникам різних форм власності анулюється Управлінням у випадках порушення ними Правил щодо забезпечення чистоти і порядку населених пунктах Київської області.

Витяг з Кодексу України
про адміністративні правопорушення
( 80731-10, 80732-10 )

Глава 7. Адміністративні правопорушення в галузі
охорони природи, використання природних ресурсів,
охорони пам'яток історії та культури ( 80731-10 )

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських
та інших земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97)

Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними
речовинами, нафтою і нафтопродуктами,
шкідливими викидами, відходами і покидьками

Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 72 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97)

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення лісів відходами - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82. Порушення правил складування, зберігання,
розміщення, транспортування, утилізації,
ліквідації та використання відходів

Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 82 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 82-1. Порушення правил ведення первинного обліку
та здійснення контролю за операціями
поводження з відходами або неподання
чи подання звітності щодо утворення,
використання, знешкодження та видалення
відходів

Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-1 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82-2. Виробництво продукції з відходів
чи з їх використанням без відповідної
нормативно-технічної та технологічної
документації

Виробництво продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-2 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82-3. Приховування, перекручення або відмова
від надання повної та достовірної інформації
за запитами посадових осіб і зверненнями
громадян та їх об'єднань щодо безпеки
утворення відходів та поводження з ними

Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-3 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82-4. Змішування чи захоронення відходів,
для утилізації яких в Україні існує відповідна
технологія, без спеціального дозволу

Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-4 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82-5. Порушення правил передачі відходів

Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-5 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 82-6. Порушення встановлених правил і режиму
експлуатації установок і виробництв
з оброблення та утилізації відходів

Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 82-6 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 83. Порушення правил застосування, зберігання,
транспортування, знешкодження, ліквідації
та захоронення пестицидів і агрохімікатів,
токсичних хімічних речовин та інших препаратів

Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання
територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої. (Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 91-1. Невиконання вимог екологічної безпеки
у процесі впровадження відкриттів, винаходів,
корисних моделей, промислових зразків,
раціоналізаторських пропозицій, нової техніки,
технологій і систем, речовин і матеріалів

Впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів, що не відповідають встановленим нормативам екологічної безпеки та іншим вимогам щодо охорони довкілля, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 91-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342 від 05.04.2001)

Стаття 91-2. Перевищення лімітів та нормативів
використання природних ресурсів

Перевищення затверджених лімітів та нормативів використання природних ресурсів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 91-2 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 91-3. Приховування перевищення встановлених
лімітів на обсяги утворення та розміщення
відходів

Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 91-3 згідно із Законом N 1288 від 14.12.99)

Стаття 91-4. Відмова від надання чи несвоєчасне надання
екологічної інформації

Відмова від надання чи несвоєчасне надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством - тягне за собою накладення штрафу на службових та посадових осіб від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 91-4 згідно із Законом N 254 від 28.11.2002)

Стаття 152. Порушення правил благоустрою територій
міст та інших населених пунктів

Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)


Документи що посилаються на цей