Акціонер і акціонерне товариство: права та обов'язки
Згідно статті 2 Закону про цінні папери права і обов'язки відносно цінних паперів виникають із моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачеві (покупцеві) або його уповноваженій особі. Оскільки форма випуску цінних паперів може бути або документарною або бездокументарною (стаття 4 Закону № 710), то, відповідно, форма підтвердження права власності й порядок його переходу для документарних і бездокументарних цінних паперів, різні. Вони визначені статтею 5 Закону № 710. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а у випадку знерухомлення цінних паперів або їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний видати власникові цінних паперів.
Облік прав власності на цінні папери (у тому числі акції) здійснюють професійні учасники фондового ринку: реєстратори - для документарних цінних паперів і зберігачі - для бездокументарних цінних паперів.
Стаття 10 Закону про господарські товариства визначає наступні основні права учасників господарського товариства:
- брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному статутними документами, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством;
- брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати її частку (дивіденди);
- виходити із товариства у встановленому порядку;
- одержувати інформацію про діяльність товариства;
- інші права, визначені законодавством і статутними документами.
У статті 116 ЦКУ перелік прав учасників господарського товариства доповнений ще одним правом (це доповнення має, скоріше, формальний характер) - правом у порядку, установленому законом, здійснювати відчуження часток у статутному (складовому) капіталі товариства, цінних паперів, що підтверджують участь у товаристві.
Розглянемо деякі з перерахованих прав докладніше.
Право учасника на участь у розподілі прибутку товариства
Основною метою діяльності будь-якого товариства є одержання прибутку. Акціонери реалізують своє право на одержання доходів від володіння корпоративними правами шляхом одержання дивідендів. Рішення про порядок розподілу прибутку, розміри, строки і порядок виплати частки прибутку (дивідендів) приймає вищий орган управління - загальні збори акціонерів - тільки після ухвалення рішення про затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства.
Згідно статті 41 Закону про господарські товариства ці питання входять у виключну компетенцію загальних зборів. У частині другій ст. 159 ЦКУ теж визначено, що затвердження річної фінансової звітності товариства, розподіл прибутку й збитків товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
Причому товариство не зобов'язане нараховувати і виплачувати дивіденди, якщо загальними зборами акціонерів було ухвалене рішення їх не виплачувати, а направити дивіденди на інші цілі (наприклад, на розширення й відновлення основних і оборотних фондів, придбання нерухомості й ін.).
Рішення про виплату дивідендів оформлюється протоколом, у якому вказуються розмір дивідендів на одну акцію, дати початку й закінчення виплати дивідендів, спосіб і порядок виплати дивідендів.
Дивіденди за акціями акціонерне товариство може виплачувати тільки раз на рік (!) за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом товариства (стаття 9 Закону про цінні папери). Отже, нарахування й виплата дивідендів не можуть проводитися за підсумками кварталу або півріччя (пункт 2.3 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 386). Право на одержання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є його учасниками на початок строку виплати дивідендів.
Право на отримання дивідендів мають власники простих і привілейованих акцій.
На кожну просту акцію акціонерного товариства нараховується однаковий розмір дивідендів.
Дивіденди за простими акціями можуть виплачуватись тільки у тому разі, якщо акціонерне товариство за підсумками діяльності за рік, за який мають сплачуватись дивіденди, отримало прибуток.
Виплата дивідендів за привілейованими акціями провадиться у розмірі, встановленому відповідно до умов їх випуску та зазначеному в акції (сертифікаті акції), незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями провадиться за рахунок резервного фонду.
Якщо розмір дивідендів, що сплачуються акціонерам, за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.
Розподіл та використання прибутку акціонерного товариства здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, що регулює діяльність акціонерних товариств та оподаткування, та статутом товариства. Пропозиції щодо розподілу прибутку готуються уповноваженим органом управління товариства та підлягають затвердженню вищим органом акціонерного товариства.
Право учасника на одержання інформації про діяльність товариства
Незаперечним є той факт, що наявність повної чи достовірної інформації про підприємство і його фінансово-господарську діяльність є дуже важливим моментом для прийняття рішень про інвестування коштів. Якщо підприємство зацікавлене у збільшенні свого статутного капіталу й розширенні кола акціонерів, то воно повинно забезпечити широкій громадськості доступ до максимально можливого обсягу інформації.
Відповідно до частини п'ятої ст. 152 ЦКУ акціонерне товариство, що проводить відкриту передплату на акції, зобов'язано щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки й збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.
Для емітентів цінних паперів (не тільки для відкритих акціонерних товариств) законодавством установлений обов'язок інформування громадськості про результати своєї діяльності не менш одного разу в рік (стаття 24 Закону про цінні папери).
До регулярної інформації віднесені:
- інформація про результати господарювання за попередній рік;
- річний баланс і довідка про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою);
- основні дані про додатковий випуск цінних паперів;
- обґрунтування змін у персональному складі посадових осіб.
Порядок надання такої інформації встановлює ДКЦПФР, яка розробила й затвердила ряд нормативних актів, що стосуються надання емітентами інформації, а саме:
- Положення № 72, що встановлює порядок надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами й емітентами облігацій;
- Положення № 227, що визначає порядок надання річного звіту закритими акціонерними товариствами;
- Рішення № 221, що описує порядок інформування громадськості акціонерними товариствами й емітентами облігацій;
- Порядок № 233, що встановлює принципи формування єдиної інформації бази про емітенти цінних паперів;
- Рішення № 334, що визначає порядок надання інформації учасникам акціонерних товариств на їх вимогу.
Порядок складання й надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами і підприємствами - емітентами облігацій був розроблений ДКЦПФР ще в 1998 році. Вказаний Порядок затверджений Положенням № 72, у даний час чинним у новій редакції.
Підпункт 1.4 Положення № 72 суворо регламентує строк подання річного звіту - до 30 квітня року, що настає за звітним. Згідно з пунктом 1.5 зазначеного Положення річний звіт надається в електронній і паперовій формі. Звіт у паперовій формі формується як друкована копія електронного звіту, що зшивається, засвідчується підписом керівника емітента й скріплюється печаткою емітента.
Звіт вважається наданим вчасно, якщо він прийнятий Комісією до 30 квітня включно. Не прийняті до 30 квітня звіти вважається наданими несвоєчасно.
Опис електронної форми звіту наведено в додатку 7 до Положення № 72.
Звіт складається з п'яти основних розділів, до яких відноситься:
1) титульний аркуш;
2) "Основні відомості про емітент":
3) "Відомості про цінні папери емітента";
4) "Опис бізнесу";
5) "Інформація про майновий стан та фінансово-господарську діяльність емітента".
Крім того, емітенти (крім комерційних банків) надають Звіт про випуск, реалізацію й обіг цінних паперів (за формою № 2-Б, затвердженою наказом Мінстату України від 29.07.97 р. № 190) і "повний комплект" фінансової звітності - Баланс (за формою № 1), Звіт про фінансові результати (за формою № 2), Звіт про рух грошових коштів (за формою № 3), Звіт про власний капітал (за формою № 4), примітки до даних звітів і Примітки до річної фінансової звітності (за формою № 5).
Ще необхідно надати аудиторський висновок до фінансової звітності та копію протоколу загальних зборів акціонерів. Емітенти-банки надають: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів і примітки до даних звітів.
У випадку якщо за станом на кінець року, що передує звітному, вартість активів емітента стамовить 20000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, емітент подає звіт у спрощеному (за складом інформації) вигляді, що містить титульний аркуш і розділи:
- "Основні відомості про емітента";
- "Відомості про цінні папери емітента";
- "Опис бізнесу".
До складу такого звіту входить також річна фінансова звітність:
- Баланс;
- Звіт про фінансові результати;
- примітки до цих форм звітності;
- аудиторський висновок;
- копія протоколу загальних зборів. Суб'єкти малого підприємництва надають
Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, що складається з Балансу й Звіту про фінансові результати.
Емітентам-банкам необхідно надати:
- Баланс;
- Звіт про фінансові результати;
- Звіт про власний капітал;
- Звіт про рух грошових коштів;
- примітки до цих звітів.
З метою розкриття інформації про рівень корпоративного управління емітенти можуть (але не зобов'язані) додатково надати Інформацію про стан корпоративного управління, складену відповідно до додатка 8 до Положення № 72. Перелік усіх документів, що входять до складу звіту, повинен бути представлений на окремому аркуші, підписаний керівником і скріплений печаткою емітента.
Новий порядок подання річного звіту для закритих
акціонерних товариств
Новий порядок, викладений у Рішенні ДКЦПФР № 121, де перелік інформації, яка надається, наведений відповідно до вимог статті 24 Закону про цінні папери і складається з:
1) інформації про результати господарювання та:
а) для ЗАТ- не банку - річного Балансу й довідки про фінансове становище, що складається зі Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал;
б) для ЗАТ - суб'єкта малого підприємництва - фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, що складається з Балансу й Звіту про фінансові результати;
в) для ЗАТ-банку - Балансу комерційного банку (форма № 11-місячна) і Звіту про прибутки й збитки (форма № 2-КБ);
2) основних даних про додатковий випуск цінних паперів (відповідно до додатка 2 до Положення ДКЦПФР № 227);
.3) обґрунтування змін у персональному складі посадових осіб (відповідно до додатка 3 до Положення № 227);
4) текстової частини даних звіту, аудиторського висновку. Текстова частина повинна складатися з підтвердження аудитором річного балансу й висновку про фінансовий стан та іншої інформації, яку ЗАТ вважає за необхідним надати. На думку Комісії, це може бути інформація про загальні збори акціонерів, а саме: дата й місце їх проведення, кворум, питання порядку денного, ініціатор і причина проведення зборів, інформація про виплату дивідендів (відповідно до додатку 4 до Положення № 227).
Звітним періодом для складання звіту є календарний рік; для новоствореного емітента він може бути менший ніж 12 місяців, і починається з дати реєстрації випуску цінних паперів до 31 грудня звітного року включно.
Дані річного звіту надаються в документарному і в електронному вигляді особисто звіту-вальником у загальний відділ відповідного апарату ДКЦПФР або поштою до 30 вересня року, наступного за звітним.
У центральний апарат ДКЦПФР звіт надають професійні учасники ринку цінних паперів, комерційні банки, страхові компанії, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та підприємства - емітенти облігацій.
Всі інші ЗАТ надають звітність у територіальні управління ДКЦПФР за своїм місцезнаходженням.
Порядок інформування громадськості закритими акціонерними товариствами наведений у пункті 2 Рішення № 221. Відповідно до вказаного пункту до 30 вересня року, що настає за звітним, закриті акціонерні товариства (а також відкриті акціонерні товариства, що не є фінансовими установами) повинні оприлюднити інформацію або шляхом публікації в одному з офіційних друкованих видань ВРУ, КМУ або ДКЦПФР, або шляхом розміщення інформації на WEB-сай-ті одного з інформаційних агентств, з якими Агентство уклало відповідний договір. Отже, закритим акціонерним товариствам до 30 вересня необхідно не тільки представити звіт у ДКЦПФР, але й встигнути його опублікувати.
Як і для ВАТ, для ЗАТ передбачена норма, що зобов'язує ЗАТ три роки зберігати документи, що підтверджують результати оголошення, разом зі зразками річної фінансової й консолідованої звітності.
Розділом 3 Положення № 227 для ЗАТ і підпунктом 3.2 Положення № 72 для ВАТ і підприємств - емітентів облігацій за ненадання, несвоєчасне надання або за надання свідомо недостовірної інформації передбачена відповідальність у відповідності зі статтею 11 і статтею 13 Закону про цінні папери.
Для юридичних осіб статтею 11 Закону про цінні папери встановлений штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Для громадян або посадових осіб статтею 13 Закону про цінні папери встановлений штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Однак якщо за якимось причинами емітент цінних паперів не бажає, щоб якась частина інформації з його річного звіту була доступна для загального ознайомлення, він може звернутися в Комісію із заявою, у якому варто докладно обґрунтувати причини нерозголошення частини річного звіту (див. Порядок оприлюднення частини регулярної інформації про емітент, затверджений рішенням ДКЦПФР від 31.07.98 р. № 97, зі змінами й доповненнями).
ЦКУ зобов'язав товариства (у тому числі акціонерні) оприлюднити також інформацію про:
- придбання двадцяти або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю або двадцяти або більше відсотків простих акцій іншого акціонерного товариства (частина друга ст. 118 ЦКУ) (у цьому випадку будуть оприлюднені відомості про те, що певне господарське товариство стало залежним від акціонерного);
- придбання всіх акцій товариства одним учасником (частина четверта ст. 153 ЦКУ).
Акціонерам і акціонерним товариствам необхідно знати, що дані про емітентів цінних паперів зберігаються в інформаційному масиві даних про емітенти (далі - Масив).
У Порядку № 233 наведений порядок формування, підтримки Масиву, а також порядок доступу до Масиву з боку користувачів.
Яка ж інформація в принципі може потрапити до Масиву? Згідно з пунктом 2 Положення № 173 Комісія оприлюднить наступну інформацію про емітентів цінних паперів:
- перелік випусків цінних паперів, по яких Комісією видані свідоцтва про реєстрацію;
- регулярну інформацію, у тому числі аудиторський висновок;
- інформацію про емісію цінних паперів, яка підлягає публікації (див. підпункт 2.2 розділу 2 Положення № 210, а такрж розділ 6 Рішення № 322);
- фінансову звітність емітентів, яка надається до в Комісії при реєстрації інформації про емісію цінних паперів, у тому числі аудиторський висновок;
- звіти емітентів про результати випуску (розміщення) цінних паперів, зареєстрованих Комісією (див. підпункти 4.2-4.4 розділу 4 Положення № 210, а також розділ 7 Рішення № 322);
- особливу інформацію про учасників фондового ринку (див. вище), відомості про особи, що володіють 10% і більше акцій емітента.
Варто також мати на увазі, що стаття 10 Закону про господарські товариства говорить, що "на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльності, протоколи зборів".
У статуті або внутрішніх положеннях товариства, затвердженому загальними зборами, може бути наведений і інший перелік інформації, яке товариство може поширювати за власною ініціативою. У підпункті 2.4 розділу 2 Рішення № 190 докладно викладені рекомендації з розкриття інформації про діяльність товариства, серед яких виділяється інформація про:
- результати фінансової й операційної діяльності (фінансова звітність і опис бізнесу);
- стратегії й перспективах розвитку;
- власників значних пакетів акцій, осіб, що здійснюють контроль над товариством;
- посадових осіб емітента та про їх винагороду;
- існуючі і прогнозовані ризики;
- кадрову політику;
- структуру та політику управління;
- відносини з покупцями, постачальниками, кредиторами, органами влади тощо;
- цінні папери емітента;
- інформацію про операції підприємства з викупленими власними акціями.
У підпункті 2.7 Рішення № 190 зазначено, що поширення інформації повинне бути ефективним, тобто забезпечувати всім користувачам своєчасний, рівноправний і не зв'язаний зі значними витратами доступ до неї.
Однак на практиці далеко не кожний акціонер, а тим більше потенційний інвестор, може ознайомитися навіть із інформацією, що підлягає обов'язковому поширенню. У зв'язку із цим Комісія прийняла ще один документ - Рішення № 334. Оскільки у відповідності зі статтею 47 Закону про господарські товариства надання інформації про діяльність товариства є обов'язком виконавчого органа товариства, акціонерові, що бажає ознайомитися з офіційними документами товариства, необхідно направити виконавчому органу товариства письмовий запит, у якому міститься вимога про надання як усної, так і письмової інформації про діяльність товариства. У запиті вказується: П.І.Б. акціонера й адреса, за якою він бажає отримати відповідь, які цікавлять його документи або конкретна інформація про діяльність товариства.
У статті 33 Закону про інформацію зазначено, що строк вивчення можливості задоволення запиту не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом цього строку виконавчий орган акціонерного товариства повідомляє акціонера про те, що його запит буде задоволений, або про те, що запитуваний документ не підлягає поданню для ознайомлення. Задоволення самого запиту здійснюється протягом місяця.
Акціонери мають право робити виписки з наданих їм документів, фотографувати їх, записувати на магнітну стрічку (стаття 35 Закону про інформацію).
Нормативно-правові документи
ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV;
Закон про цінні папери - Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-IV;
Закон № 710 - Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97 р. № 710/97-ВР (із змінами і доповненнями);
Положення № 72 - "Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.06.98 р. № 72 (в редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.01.2000 р. № 3), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2000 р. за № 63/4284 (зі змінами і доповненнями);
Положення № 227 - "Положення про подання річного звіту закритими акціонерними товариствами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2003 р. № 227, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2003 р. за № 515/7836;
Рішення № 221- Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2003 р. № 221 "Про порядок інформування громадськості акціонерними товариствами та емітентами облігацій", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 р. за № 530/7851;
Порядок № 233 - "Порядок формування єдиного інформаційного масиву даних про емітентів цінних паперів", затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2003 р. № 233, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.06.2003 р. за № 516/7837;
Рішення № 334 - Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.10.2002 р. № 334 "Про порядок надання інформації учасникам акціонерних товариств";
Положення № 173 - "Положення про порядок оприлюднення інформації на фондовому ринку України", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2001 р. № 173, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 568/5759;
Рішення № 190 - Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.06.2002 р. "Про погодження Рекомендацій з найкращої практики корпоративного управління для акціонерних товариств України";
Положення № 210 - "Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств", затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.09.96 р. № 210 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.02.2001 р. № 18), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.10.96 р. за № 572/1597);
“Вісник бухгалтера і аудитора України”, № 17-18, вересня 2007 г.