Обіцяного три роки чекають, або облік кредиторської заборгованості

Хто відноситься до постачальників та підрядників?

Постачальники (підрядники) - це підприємства, які відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям. Стосовно постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їх товарно-матеріальних цінностей, різних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, води, автопослуг, послуг зв'язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.

Розрахункові взаємини постачальників і покупців виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим взаєминам, як правило, повинно передувати укладення договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.

Договір (контракт) купівлі-продажу є комерційним документом, згідно з яким оформлено трудову угоду. У ньому міститься письмова угода сторін на поставку товарів - зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно та сплатити за нього певну грошову суму.

За договором підряду підрядник зобов'язується виконати (природно, не без ризику) певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після остаточної її здачі, якщо інше не передбачено законом або договором (контрактом).

При прийманні роботи замовником можуть бути виявлені припустимі відхилення від договору або інші недоліки, про які негайно потрібно заявити підряднику.

Який порядок приймання-здачі товарів?

Зобов'язання з постачальниками товарів вважаються виконаними з моменту фактичної передачі товарів покупцю і переходу права власності на товари покупцю.

Приймання товарів супроводжується перевіркою відповідності якості, кількості та комплектності товарів їх характеристиці та технічним умовам, зазначеним у договорі. Якщо продавець передає товари разом з товаросупровідними документами перевізнику (транспортній організації) для доставки товарів покупцю, то вважається, що товари поставлені покупцю (якщо інше не передбачено умовами договору).

У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкції № П-6 та Інструкції № П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю.

Зазначені Інструкції діють і на цей час, їх положення є обов'язковими, якщо договорами (контрактами) не передбачені інші умови (див. також лист № 81-16/71).

Порядок приймання-здачі товарів, що поставляються постачальни-ками-нерезидентами, передбачається договорами (контрактами), а саме:

- вид приймання-здачі;

- місце приймання-здачі товарів за кількістю і якістю;

- способи приймання-здачі товарів за якістю;

- порядок пред'явлення і розгляду претензій.

При укладанні договорів купівлі/ продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) і товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності повинно застосовуватися Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом № 201.

У момент приймання товарів можуть бути виявлені такі види розбіжностей:

- нестача в межах норм природного убутку в дорозі;

- нестача з вини постачальника;

- нестача з вини особи, яка супроводжувала вантаж, тощо.

При виявленні у пункті прибуття товарів невідповідності кількості прийнятих товарів кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт згідно з Порядком, передбаченим Інструкцією № П-6 або умовами договору. На підставі акта покупець може у встановлений строк пред'явити продавцю претензію, а якщо є підстави покласти відповідальність на перевізника, тоді претензія пред'являється перевізнику. Покупець робить оплату фактично отриманих товарів, а на суму нестачі понад норми природного убутку пред'являється претензія.

У разі виявлення якісних недоліків товарів покупець повинен скласти акт, який буде підставою для пред'явлення претензій продавцю. До участі у прийманні товарів за кількістю і якістю та складанню актів експертизи, на підставі яких покупець може висунути претензії продавцю або перевізнику, можуть залучатися представники постачальника, експерти Торгово-промислової палати або її регіональних відділень, аварійні комісари страхових компаній або компетентні представники незацікавлених організацій (торгового відділу місцевих органів влади або інших організацій, що не входять до тієї самої системи, що і вантажоодержувач (покупець)), якщо це передбачено умовами договору.

Надходження товарів від постачальників оформляється на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо.

Товарно-транспортні накладні виписуються при доставці товарів автомобільним транспортом. При доставці товарів залізничним транспортом виписують залізничну накладну, при направленні вантажу морським шляхом - коносамент.

Залежно від особливостей товарів і відповідно до умов договору, до товарно-транспортної накладної або рахунку-фактури можуть бути додані документи, які підтверджують кількість товарів, їх якість (свідоцтво про якість, сертифікати, довідки про результати лабораторних аналізів тощо). Отримання товарів безпосередньо зі складу постачальника здійснюється за довіреністю, виписаною покупцем своєму представнику. Імпортний товар додатково оформляється вантажною митною декларацією.

Приймання виконаних підрядчиком робіт і послуг оформляється, як правило, актами приймання робіт (послуг), у яких наводяться відомості про обсяги, якість та строки виконання робіт (послуг) і їх вартість.

Послуги автотранспорту оформляються товарно-транспортними накладними (замовленнями). Окремі роботи (послуги) можуть оформлятися іншими встановленими для них документами (квитанціями, замовленнями тощо).

Належним чином оформлені документи підписуються передаточною та приймаючою сторонами.

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

На рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи (ПФГ) веде облік розрахунків за отримані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

За кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається заборгованість за отримані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має такі субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”;

633 “Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп".

На субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” ведеться облік розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Синтетичний облік ведеться в журналі 3, форма якого затверджена наказом № 356. Аналітичний облік ведеться окремо по кожному постачальнику та підряднику в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату у відомості № 3.3, форма якої також затверджена цим наказом.

Якщо частина оплаченого вантажу перебуває у дорозі або не перевезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в графах 7-12 відомості № 3.3 записують тільки суму, що відноситься до цієї частини оплаченого вантажу, без відображення її за кредитом рахунку 63. Цю суму враховують як дебіторську заборгованість.

Приклад. Основні кореспонденції рахунків для обліку кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками.

Список використаних нормативно-правових актів

Інструкція № П-6 - Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Державного арбітражу СРСР від 15.06.1965 р. № П-6

Інструкція № П-7 - Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу СРСР від 25.04.1966 р. № П-7

Лист№ 81-16/71 -лист Мінекономіки України від 11.10.2005 р. № 81-16/71 “Щодо надання роз'яснення (про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю)”

Наказ № 201 - наказ Мінекономіки України від 06.09.2001 р. № 201 “Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”

Наказ № 356 - наказ Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356 “Про затвердження Методологічних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку”

“Консультант бухгалтера” № 38 (422) 17 вересня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей