Держспоживстандарт дозволив собі несподівані перевірки
Назва суб’єкта господарювання при перевірках Держспоживстандартом зазначається у направленні на перевірку лише після її початку.
Відповідно до п. 1.7 Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 25.10.2006 р. № 311 та зареєстровано у Мін’юсті 21.11.2006 р. за № 1219/13093 (далі – Порядок), у направленні на право проведення перевірки в обов’язковому порядку зазначаються: дата видачі направлення; прізвище та ініціали посадової(-их) особи(осіб), якій(-им) доручено провести перевірку; місце проведення перевірки; назва суб’єкта господарювання (зазначається після початку перевірки згідно з наданим суб’єктом господарювання свідоцтвом про державну реєстрацію або патентом на здійснення підприємницької діяльності, або свідоцтвом про сплату єдиного податку); тематичне завдання перевірки; термін дії направлення.
Тобто назва підприємства, яке перевіряється, в направленні вказується після початку перевірки! Що підтверджено і бланком направлення, в якому у графі для назви об’єкта перевірки міститься: “назва суб’єкта господарювання, яка зазначається після початку проведення перевірки”. Ідеальні умови для тотальних перевірок, корупції, шантажу та залякування. Добре, що податківці не мають таких привілеїв...
Таким чином, перевірки Держспоживстандарту – серед найбільш несподіваних, а з огляду на суми можливих санкцій – і найбільш небезпечні.
Наприклад, за реалізацію товару, строк придатності якого минув, можна накладати штраф у розмірі 200 % (!) вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а якщо в документах на реалізацію немає реєстраційних номерів сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, розмір санкції сягає 50 % вартості одержаної для реалізації партії продукції, але не менше 10 н.м.д.г. (170 грн). Для СПД, які не ведуть обов’язкового обліку доходів та витрат, це буде 170 грн.
І це при тому, що п. 1.3 Порядку передбачає, що перевірки діяльності суб’єктів господарювання проводяться для контролю дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Посадові особи проводять перевірки на підставі затвердженого тематичного плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – органи у справах захисту прав споживачів), а також на виконання наказів, розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України.
Тематичний план роботи щодо вивчення стану споживчого ринку складається на квартал відповідно до завдань, визначених Президентом, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Держспоживстандартом України. У разі надходження обґрунтованих пропозицій щодо вивчення стану реалізації споживачам продукції на ринку від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також інших органів і установ, які здійснюють державний контроль та нагляд, вони враховуються у тематичному плані роботи територіальних органів Держспоживстандарту.
Позапланові перевірки суб’єктів господарювання проводять посадові особи виключно на підставі отриманих від споживачів звернень (скарг) про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів.
Тобто хоча Держспоживстандарт і проводить передусім тематичні перевірки (за галузевим принципом) і на всіх виписати посвідчення одразу неможливо, то незрозуміло, чому і при конкретних позапланових перевірках заздалегідь не зазначають назви об’єкта перевірки до її початку.
Таким чином, щоб уберегтися від наслідків тематичних перевірок, підприємцеві слід мати добрих знайомих у місцевому управлінні Держспоживстандарту, які б вчасно попередили про розробку “теми”. А відсутністю скарг споживачів можна попередити позапланові перевірки.