ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20 вересня 2007 року
м. Київ
Справа № К-16087/06
Про визнання недійсним дозволу
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: C.,
Суддів: Б., М., Х., Ч.,
при секретарі: Д.,
за участю представників: ТОВ “Червона капелюшка” – гр. К, ТОВ “Фірма “Атріо” – гр. П, гр. Т,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Червона капелюшка” (далі – ТОВ “Червона капелюшка”) на постанову господарського суду міста Києва від 07.12.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 у справі № 44/346 за позовом ТОВ “Червона капелюшка” до Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, треті особи –Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Атріо” (далі – ТОВ “Фірма “Атріо”), Київська міська рада, про визнання недійсним дозволу, – встановила:
ТОВ “Червона капелюшка” звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання недійсним дозволу від 28.09.2004 за № 1168-Пд/Ш на виконання будівельних робіт з реконструкції АЗС, що знаходиться за адресою: _______, виданого відповідачем третій особі – ТОВ “Фірма “Атріо”.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що оскаржуваний дозвіл суперечить вимогам ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій”, оскільки у ТОВ “Фірма “Атріо” відсутнє свідоцтво про право власності на АЗС – об’єкт нерухомого майна.
Також позивач зазначав, що п. 27 рішення Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 “Про надання у користування, вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” ТОВ “Червона капелюшка” затверджено проект відведення та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,24 га для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обслуговування населення (готельного, ресторанного, побутового, офісного) за адресою: ________ за рахунок земель міської забудови, в тому числі: площею 0,23 га в довгострокову оренду строком на 25 років; площею 0,01 га в короткострокову оренду строком на 5 років. На підставі зазначеного рішення сесії між Київською міською радою та позивачем були укладені 06.10.2003 відповідні договори оренди земельних ділянок, які нотаріально посвідчені, та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Дозвіл, виданий відповідачем третій особі ТОВ “Фірма “Атріо” на виконання будівельних робіт з реконструкції АЗС, що знаходиться за адресою: ________ може обмежити права позивача щодо використання за цільовим призначенням земельної ділянки, наданої йому в оренду на підставі рішення сесії Київської міської ради від28.11.2002 № 116/276.
У зв’язку з наведеними обставинами позивач просив суд його позовні вимоги задовольнити.
Постановою господарського суду міста Києва від 07.12.2005, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ “Червона капелюшка” просить скасувати вищезазначені судові рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки належна ТОВ “Фірма “Атріо” АЗС, яка розташована за адресою: _________ є тимчасовою спорудою, не пов’язана фундаментом із землею, тому ця споруда не відносилася до нерухомого майна, не підлягала державній реєстрації та на такі споруди не видавалися правовстановлюючі документи, тому у відповідача при видачі ТОВ “Фірма “Атріо” спірного дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції цієї автозаправної станції не було правових підстав вимагати від ТОВ “Фірма “Атріо” свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості стосовно об’єкта, який не відносився до нерухомого майна.
Однак з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки висновок суду не ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 3-ої сесії 24-го скликання (п. 27) Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ “Червона капелюшка” для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обслуговування населення (готельного, ресторанного, побутового, офісного) та передано ТОВ “Червона капелюшка” земельну ділянку загальною площею 0,24 га для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обслуговування населення за рахунок земель міської забудови, в тому числі, площею 0,23 га – в довгострокову оренду на 25 років, площею 0,01 га – в короткострокову оренду на 5 років.
На підставі рішення Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ “Червона капелюшка” (орендар) укладено два договори оренди земельної ділянки, а саме:
– договір оренди земельної ділянки від 06.10.2003, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, яка розташована за адресою: _________, розміром 0,2277 га для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обслуговування населення (готельного, ресторанного, побутового, офісного) у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід’ємною частиною цього договору Зазначений договір посвідчено нотаріусом 06.10.2003 та зареєстровано в Реєстрі за № 969. Цей договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської адміністрації, про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.12. 2003 за № 85-6-00088;
– договір оренди земельної ділянки від 06.10.2003, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку, яка розташована за адресою: __________, розміром 0,0125 га для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обслуговування населення (готельного, ресторанного, побутового, офісного) у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані що є невід’ємною частиною цього договору. Зазначений договір посвідчено нотаріусом 06.10.2003 та зареєстровано в Реєстрі за № 970. Цей договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.12. 2003 за № 85-6-00087.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регулюється ст. 124 Земельного кодексу України, якою встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Отже, у відповідності до ст. 124, ст. 125 Земельного кодексу України позивач набув право користування на умовах оренди вищезазначеними земельними ділянками.
Статтею 23 Закону України “Про планування та забудову територій” передбачено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі – будівництво). Будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
У відповідності до чинного законодавства ТОВ “Червона капелюшка” подавався на розгляд архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища проект будівництва комплексу обслуговування населення за адресою: ______________.
З протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради від 04.02.2004 вбачається, що поданий ТОВ “Червона капелюшка” проект будівництва комплексу обслуговування населення направлено на доопрацювання для врахування охоронної зони від існуючої АЗС, що розташована за адресою: __________, (замовник ТОВ “Фірма “Атріо”)
Протоколом засідання архітектурно-містобудівної ради від 24.11.2004 поданий ТОВ “Червона капелюшка” проект будівництва комплексу обслуговування населення повторно направлено на доопрацювання для вирішення у встановленому порядку майново-правових питань щодо розташування існуючої АЗС на прилеглій ділянці.
Тобто, виданий Управлінням архітектурно-будівельного контролю м. Києва дозвіл № 1168-Пд/Ш від 28.09.2004 ТОВ “Фірма “Атріо” на виконання будівельних робіт з реконструкції автозаправної станції за адресою: ________ порушує права позивача, оскільки розташування згаданої АЗС на земельній ділянці, яка межує з ділянкою позивача, створює для ТОВ “Червона капелюшка” певні перешкоди, а саме необхідність складання проектної документації та ведення будівництва з урахуванням п’ятдесятиметрової відстані від АЗС.
Не можна залишити поза увагою, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надаючи ТОВ “Фірма “Атріо” дозвіл на реконструкцію АЗС, що розташована за адресою: ______________ не взяло до уваги норми ДБН-360-92 та наказ Міністерства охорони здоров’я України № 173 від 19.06.1996 “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, якими передбачено, що відстань від автозаправних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 (п’ятдесят) метрів.
Однак, відповідачем видано третій особі дозвіл на реконструкцію АЗС без урахування 50-метрової відстані, що визнати правильним не можна.
Слід також зауважити, що рішенням 7-ої сесії 23-го скликання Київської міської ради від 06.07.2000 № 251/972 “Про припинення в м. Києві роботи блочних автозаправних станцій контейнерного типу та приведення в належний стан благоустрою відповідних територій” на виконком покладено здійснення дій та вжиття заходів щодо недопущення подальшого функціонування автозаправних станцій, які не мають відповідну дозвільну документацію, серед яких числиться АЗС в Подільському районі за адресою: ____________, що належить ТОВ “Атріо”. В Переліку до рішення зазначено, що АЗС, яка належить ТОВ “Фірма “Атріо”, є стаціонарною, ця автозаправна станція, (як і інші, що зазначені в переліку до цього рішення сесії), не має відповідної дозвільної документації УДАБК та створює екологічну небезпеку.
Тобто, колегіальним органом Київської міської ради прийнято рішення від 06.07.2000 про припинення функціонування належної ТОВ “Атріо” АЗС, що розташована за адресою: __________.
Відповідно до п. 10. ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку.
Рішення сесії Київської міської ради від 06.07.2000 про припинення функціонування належної ТОВ “Фірма “Атріо” АЗС, що знаходиться за адресою: __________ у встановленому законом порядку не скасовано і не змінено.
Незважаючи на наявність зазначеного рішення Київської міської ради про припинення функціонування АЗС належної ТОВ “Атріо”, відповідачем видано ТОВ “Фірма “Атріо” дозвіл на проведення будівельних робіт по реконструкції АЗС, хоча відсутні докази про відведення третій особі земельної ділянки за № 3, що розташована за адресою: ___________.
Також не можна визнати вірними висновок суду попередніх інстанцій щодо того, що належна ТОВ “Фірма “Атріо” АЗС, що знаходиться за адресою: __________ є малою архітектурною формою, оскільки такий висновок суперечить столичному законодавству.
Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.02.1998 № 400 затверджено Положення “Про порядок розміщення малих архітектурних форм та об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві” (втратило чинність тільки в частині об’єктів зовнішньої реклами), яким визначено, що до малих архітектурних форм належать елементи благоустрою міської території: фонтани і декоративні басейни, вуличні квіткові вазони, лави, декоративні та функціональні огорожі, перголи, елементи дитячих ігрових майданчиків, декоративні скульптури, контейнери та урни для сміття, павільйони зупинок громадського транспорту, альтанки, торговельні автомати, телефонні будки та пристрої, стенди, виносні вітринні установки, окремі пішохідні сходи, садово-паркові споруди, кіоски, лотки, навіси, палатки, в т. ч. тимчасові і пересувні, призначені для роздрібної торгівлі, поштових, довідкових та інших операцій, що встановлюються просто неба.
Тобто, названим Порядком не визначено, що автозаправна станція належить до малих архітектурних форм, а тому АЗС являється об’єктом нерухомого майна.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” (в редакції, яка діяла на момент виникнення спору) дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:
– проектної документації;
– документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою;
– угоди про право забудови земельної ділянки;
– рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
– комплексного висновку державної інвестиційної експертизи;
– документа про призначення відповідальних виконавців робіт.
У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.
Тобто, з положень даної статті вищезазначеного Закону вбачається, що одним з документів, який необхідний для отримання дозволу на реконструкцію є документ, що посвічує право власності на об’єкт.
Судом встановлено, що на час видачі Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва дозволу від 28.09.2004 на проведення будівельних робіт з реконструкції АЗС, що розташована за адресою: ___________ у ТОВ “Фірма “Атріо”, якому видано цей дозвіл, не було правовстановлюючого документу про право власності на автозаправну станцію.
З огляду на наведені вище приписи законодавства та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що при видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 28.09.2004 № 1168-Пд/Ш б відповідачем – Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва були порушені вимоги чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
Судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначена обставина відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
постановила:
Касаційну скаргу ТОВ “Червона капелюшка” задовольнити.
Постанову господарського суду міста Києва від 07.12.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ТОВ “Червона капелюшка” задовольнити.
Визнати недійсним дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації на виконання будівельних робіт від 28.09.2004 № 1168-Пд/Ш, виданий ТОВ “Фірма “Атріо”.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді