ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19.10.2006 N 5-81/06
Про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції <...> на рішення господарського суду <...> від 01.07.2005 та постанову <...> апеляційного господарського суду від 27.09.2005 N 18/163 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю <...> до Державної податкової інспекції <...> про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:
Позивач (ТОВ <...>) звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду <...> від 01.07.2005, залишеним без змін постановою <...> апеляційного господарського суду від 27.09.2005, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення <...>.
Відповідач (далі - ДПІ)звернувся із касаційною скаргою, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, а саме пп. 8.1.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), де відображено, що не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання невиробничих фондів, оскільки на момент перевірки нежитлове приміщення у господарській діяльності підприємства не використовувалось. Скаржник вважає свої дії щодо донарахування податкового зобов'язання правомірними, оскільки у ході перевірки встановлено, що у ТОВ були відсутні документи: дозвіл пожежної охорони, санітарної служби, довідка статистики про присвоєння коду діяльності та інші <...>, і просить судові рішення скасувати, винести рішення, яким в позові відмовити.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що придбані бази відпочинку та готель відноситься до основних засобів, що використовуються у власній господарській діяльності. Посилання ж на довідку статистики, як підставу відмови в позові є неправомірним, оскільки заповнення облікової картки передбачає включення до шести видів діяльності відповідно до Інструкції і відповідно не може встановлювати обмеженні видів діяльності. А щодо дозволів відповідних служб, Позивач зазначив, що отримання таких дозволів передбачено перед початком сезону та після реконструкції будівлі, тому враховуючи все зазначене просить судові рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню <...>.
Як встановлено судами - ДПІ було проведено документальну перевірку ТОВ з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ <...>, в результаті чого ТОВ зменшено від'ємне значення з ПДВ <...>.
Підставою таких нарахувань стало віднесення ТОВ до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з купівлі-продажу об'єкта капітального будівництва, бази відпочинку <...>, основних засобів <...> та купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності (готель) <...>.
ДПІ послалась на довідку <...> обласного управління статистики України <...>, в якій не зазначено, що ТОВ здійснює надання платних послуг у сфері відпочинку. ДПІ також вказала на відсутність дозволів санітарної служби, пожежної охорони, інформації про нарахування амортизації, довідки статистики про присвоєння коду діяльності.
Встановивши та дослідивши фактичні обставини справи, як то віднесення сум ПДВ, оформлених у зв'язку із придбанням за угодами майна бази відпочинку <...> та об'єкта приватизації, та включення у податковий кредит, суд першої інстанції, посилаючись на норми Законів України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), задовольнив позов. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає матеріалам справи, фактичним обставинам справи та чинному законодавству, також дійшов висновку, що вимоги Позивача є правомірні, оскільки обставини, на які посилається ДПІ - відсутність в довідці органу статистики відповідних видів діяльності, відсутність дозволу пожежної охорони, санітарної служби, не можуть бути належними доказами придбавання основних фондів в невиробничих цілях, оскільки такі дозволи ТОВ повинен отримати до введення об'єктів в експлуатацію, а перелік кола напрямків господарської діяльності ТОВ, зазначений в довідці статистики, має довідковий характер та не може встановлювати обмеження, оскільки облікова картка ТОВ заповнена згідно наказу Державного комітету статистики від 23.05.2003 N 156 та Інструкцією з заповнення облікової картки - до шести найменувань напрямків.
Із зазначеним висновком суду першої та другої інстанції, що Позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з купівлі-продажу об'єкта капітального будівництва та бази відпочинку, суд касаційної інстанції погоджується. Відповідно доводи Скаржника, які базуються на довідці статистики та дозволах відповідних органів, є помилкові і не відповідають законодавству, що регулює дані правовідносини.При цьому судами вірно встановлено, що договори купівлі-продажу чітко вказують про неможливість перепрофілювання викуплених об'єктів, що підтверджує використання останніх в господарській діяльності.
З огляду на вищенаведене, враховуючи ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди першої та другої інстанцій правильно встановили та визнали доведеними обставини справи, дослідили докази та ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судові рішення не підлягають скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
<...>