КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю
Про обчислення розміру відшкодування потерпілому
втраченого заробітку внаслідок стійкої втрати професійної працездатності
ПИТАННЯ: Звільнився з підприємства за ст.38 КЗпП (на пенсію за віком).12 січня 2001 р. мені було встановлено МСЕК 20% стійкої втрати професійної працездатності через професійне захворювання. Для обчислення суми відшкодування шкоди взяли середній заробіток за професією на підприємстві (724,91 грн.), а не мій особистий відкоригований (1057,78 грн.) заробіток, тобто не було взято до уваги те, що підвищувалися тарифні ставки з 3 липня 1998 р. на коефіцієнт 1,14 та коефіцієнт 1,28 з січня 2002 р. Середній заробіток за професією за січень 2003 р. становив 1103,66 грн.
З 5 листопада 2003 р. мені було встановлено III групу інвалідності та 50% утрати професійної працездатності, а в березні 2007 р. - 60%. Незважаючи на зміну в зарплаті мені продовжують проводити виплати відшкодування з невідкоригованої зарплати - 724,91 грн. Чи правильно це?
ВІДПОВІДЬ: На час установлення дописувачу відповідно до висновку МСЕК від 12 січня 2001 р. 20% стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання були чинними Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 472 (зі змінами і доповненнями від 18.07.94 р. № 492 та від 03.10.97 р. № 1100, далі - Правила).
За вимогами п.22 Правил середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначався на бажання потерпілого за 12 або три останніх повних календарних місяці роботи, що передували , каліцтву, а за професійного захворювання - стійкій утраті професійної працездатності.
Якщо працівнику встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов'язано це ушкодження здоров'я, то середній заробіток береться за 12 або на бажання потерпілого за три останніх повних календарних місяці до часу переходу (звільнення з цієї роботи).
Середньомісячний заробіток у цей період підлягає коригуванню на час установлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до законодавства.
Тобто, враховуючи викладене, для визначення дописувачу розміру втраченого заробітку середньомісячний заробіток обчислюється за 12 або три останніх повних календарних місяці роботи до звільнення з підприємства, на якому він ушкодив здоров'я. Якщо на підприємстві в розрахунковому періоді підвищували тарифні ставки (посадові оклади), середньомісячний заробіток підлягає коригуванню на коефіцієнти фактичного зростання тарифних ставок як у період 12 або трьох місяців, так і до 12 січня 2001 p., тобто до дати встановлення дописувачу стійкої втрати професійної працездатності. Таке коригування має бути проведено, в тому числі й на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, які за інформацією дописувача було введено на підприємстві з 3 липня 1998 р. (1,14) та з 1 січня 2000 р. (1,28), за умови, що ці підвищення тарифних ставок припадають на розрахунковий період.
При цьому, оскільки втрату професійної працездатності дописувачу встановлено після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.97 р. №1100, підчас коригування середньомісячного заробітку на час установлення втрати професійної працездатності слід дотримуватись вимог абзацу шостого п.28 Правил, а саме: нарахований розмір утраченого заробітку в перерахунку на 100% утрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи впродовж повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Для порівняння нарахованого розміру відшкодування шкоди в перерахунку на 100% утрати професійної працездатності беруть середньомісячний заробіток відповідного працівника, що складається з його заробітку за повний календарний місяць роботи, в якому потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності, та 1/12 річних винагород за попередній рік.
Слід зазначити, що вимоги абзацу шостого п. 28 Правил у разі нарахування поширюються лише на випадки, коли на підприємстві в період, за який обчислюють середньомісячний заробіток потерпілого, і до часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності підвищують тарифні ставки, і заробіток потерпілого коригується на коефіцієнти їхнього підвищення. Якщо в зазначений період тарифні ставки не підвищували, розмір утраченого потерпілим заробітку визначають безпосередньо з його середньомісячного заробітку до ушкодження здоров'я.
Водночас, якщо середньомісячний заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я без коригування перевищує середньомісячний заробіток відповідного працівника за той місяць, в якому потерпілому було встановлено стійку втрату професійної працездатності, розмір відшкодування шкоди визначають з його фактичного заробітку, навіть за підвищення в цей період тарифних ставок. Якщо відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок середньомісячний заробіток потерпілого перевищує середньомісячний заробіток відповідного працівника за той місяць, в якому потерпілому було встановлено стійку втрату працездатності, розмір відшкодування шкоди визначається із середньомісячного заробітку відповідного працівника. З обчисленого в зазначеному вище порядку середньомісячного заробітку відповідно до ступеня втрати професійної працездатності визначають розмір утраченого заробітку.
Відповідно до п.24 Правил середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, передбаченому п.22 цих Правил, береться й до визначення розміру одноразової допомоги потерпілому, який за вимогами п.10 Правил має бути не меншим від суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток утрати ним професійної працездатності.
З 1 квітня 2001 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якого відшкодування шкоди потерпілим на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).
Відповідно до ч.1 ст.29 цього Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться в разі зміни ступеня втрати професійної працездатності.
У зв'язку з установленням дописувачу в листопаді 2002 р. 50% утрати професійної працездатності щомісячну страхову виплату мали пропорційно перерахувати через ділення її на 20% утрати працездатності та множення на 50%. Під час проведення перерахунку у зв'язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності в цьому разі обмеження середньомісячним заробітком потерпілого не застосовується.
З 1 січня 2006 р. постановою правління Фонду від 22.12.2005 р. № 83 затверджено Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), яким запроваджено інший порядок перерахунку щомісячних страхових виплат.
Відповідно до п.3.6.1 цього Порядку перерахування розміру щомісячної страхової виплати в разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відко-ригованої заробітної плати, визначеної на 1 березня за останнім її коригуванням відповідно до п.3.5.1 цього Порядку, а саме: розмір щомісячної страхової виплати визначається як частка від середньомісячної заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку, що обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.
При цьому сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату.
Тому під час установлення дописувачу в березні 2007 р. 60% утрати професійної працездатності щомісячну страхову виплату мали визначити з його відкоригованого середньомісячного заробітку на коефіцієнти зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки з 1 березня 2002 до 1 березня 2007 р. Сума перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до 60% утрати професійної працездатності та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкоригований середньомісячний заробіток дописувача.
Отже, за вимогами законодавства під час проведення перерахунку щомісячної страхової виплати у зв'язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності середньомісячний заробіток відповідних працівників підприємства за той місяць, в якому змінено втрату працездатності, до уваги не береться.
Л.Павицька, старший державний інспектор праці
відділу контролю за додержанням прав
застрахованих усфері праці
“Праця і зарплата” № 42(574), 14 листопада 2007
Передплатний індекс:30214