ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.05.2007
Справа N 42/428
Про стягнення заборгованості
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.07.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кота О.В.
суддів: Владимиренко С.В., Самусенко С.С.
розглянув касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р.
та рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р.
у справі N 42/428
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 15805598,21 грн.,
В судовому засіданні була оголошена перерва з 24.05.2007 р. до 31.05.2007 р.
за участю представників:
24.05.2007 р. 31.05.2007 р.
позивача: Олексин Л.П. не з'явились;
(дов. N 05116-10
від 03.01.2007 р.);
відповідача: Онищенко І.П. 1) Онищенко І.П.
(дов. N 384/10 (дов. N 384/10
від 29.12.2006 р.); від 29.12.2006 р.);
2) Тютюнник С.В.
(дов. N 104/35
від 15.05.2007 р.)
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулось до господарського суду з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 15805598,21 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці в тарифах на транспортування природного газу за 1996-1998 р. р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. у справі N 42/428 (суддя Паламар П.І.) позов задоволено. Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" 15805598,21 грн. боргу, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що НАК "Нафтогаз України" було передано заборгованість Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" за різницю в тарифах на транспортування природного газу перед позивачем Головним управлінням "Головпобутгаз", що підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та Головним управлінням з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" по формі згідно з додатком до розпорядження НАК "Нафтогаз України" від 14.09.1999 р. N 96-р.
Судом відновлено строк позовної давності виходячи з того, що строк виконання зобов'язань стосовно компенсації витрат за різницю в тарифах на транспортування фактично не було встановлено, а тому суд застосував положення п. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. у справі N 42/428 (колегія суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Верховця А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. у даній справі залишено без змін, а апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. у справі N 42/428 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в позові.
Відзив на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом 1996-1998 р. р. позивач здійснював транспортування природного газу газорозподільними мережами на території Івано-Франківської області.
Обов'язок з транспортування природного газу для споживачів Івано-Франківської області, у т.ч. населення, бюджетних установ тощо, покладений на позивача відповідно до вимог п. 4 Порядку поставки природного газу та розрахунків за нього споживачами України в 1995 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 243 від 06.04.1995 р., п. 7 Порядку забезпечення природним газом народного господарства і населення в 1997 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1539 від 23.12.1996 р., п. 13 Порядку забезпечення природним газом народного господарства і населення у 1998 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1027 від 19.09.1997 р.
Міністерством економіки України 20.12.1995 р. видано наказ N 186 "Про встановлення оптових цін на газ природний та тарифів на його транспортування" та наказ N 121 від 31.10.1997 р. "Про затвердження цін на природний газ і тарифів на послуги з його транспортування на 1998 рік". Зазначеними наказами затверджено середній тариф на транспортування природного газу для Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз".
З 01.01.1998 р. до 01.10.1998 р. наказами Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" N 11 від 14.08.1996 р. та N 6 від 05.02.1997 р. встановлено тариф на транспортування природного газу підприємствами ДАХК "Укргаз" відповідно з 1 липня 1996 року та 1 березня 1997 років у розмірі 5,03 доларів США за транспортування 1000 куб. м природного газу. Відповідно до додатку N 2 до наказу Міністерства економіки України N 186 від 20.12.1995 р. в ціну на газ природний включено 1 дол. США за транспортування природного газу, тому відшкодуванню з боку Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" підлягало 4,03 долари США за транспортування 1000 куб. м природного газу.
Наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" N 75 від 22.12.1997 р. було встановлено тариф на транспортування природного газу в розмірі 6,60 доларів США за транспортування 1000 куб. м природного газу, а з 01.10.1998 р. до 31.12.1998 р. - 5,35 доларів США за транспортування 1000 куб. м природного газу.
Оскільки Наказом Міністерства економіки України N 121 від 31.10.1997 р. встановлено тарифи на послуги з транспортування природного газу 4,45 доларів США (без ПДВ) за 1000 куб. м для Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз", то відшкодуванню з боку останньої підлягала сума протягом січня-вересня 1998 року - 1,26 доларів США за транспортування 1000 куб. м природного газу, протягом жовтня-грудня 1998 року - 0,01 доларів США за транспортування 1000 куб. м природного газу.
Відповідно до наведених наказів ДАХК "Укргаз" зобов'язана була відшкодувати ВАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" різницю в тарифах у національній валюті України за курсом на момент надходження коштів.
Надання послуг по транспортуванню природного газу та об'єм про транспортованого природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу та відповідними довідками про обсяги транспортування природного газу у 1996-1998 роках.
На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що внаслідок встановлення різниці в тарифах на послуги по транспортуванню природного газу за період 1996-1998 р. заборгованість Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" перед позивачем становить 15805598,21 грн.
Відповідно до Указу Президента України від 21.08.1998 р. N 902/98 "Про ліквідацію Державної акціонерної холдінгової компанії "Укргаз" та постанови Кабінету Міністрів України N 1534 від 28.09.1998 р. "Про ліквідацію Державної акціонерної холдінгової компанії "Укргаз" остання була ліквідована, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України N 318-р від 23.04.1999 р. правонаступником прав та обов'язків ліквідованої ДАХК "Укргаз" є НАК "Нафтогаз України".
Останній передано заборгованість Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" за різницю в тарифах на транспортування природного газу перед позивачем ГУ "Головпобутгаз", що підтверджується актом звірки між Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" та Головним управлінням з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" по формі згідно додатку до розпорядження Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" N 96-р від 14.09.1999 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 р. N 1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" створена Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом реорганізації Дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з приєднанням до неї Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз", яке виділяється зі складу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Наказом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" N 14 від 18.01.2001 р. встановлено, що правонаступником прав та обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є новостворена Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Наказом НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 р. N 14 "Про вжиття заходів у зв'язку із створенням Дочірньої компанії "Газ України", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" визнано правонаступником прав та зобов'язань Головного управління з експлуатації систем газопостачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є належним відповідачем у справі.
16.12.2005 р. позивач звернуся до відповідача з вимогою про сплату суми боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перебіг строку позовної давності розпочався після перебігу семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.
Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень були відхилені доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про недоведеність факту правонаступництва ДК "Газ України" обов'язків ДАХК "Укргаз" щодо відшкодування різниці в тарифах за транспортування природного газу та непідтвердженість певними засобами доказування переходу заявленої суми заборгованості до відповідача, а тому додаткова оцінка цих обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. та рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. у справі N 42/428 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не спростовують висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. та рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. у справі N 42/428 залишити без змін.
Головуючий О.Кот
Судді С.Владимиренко
С.Самусенко