Як оскаржити податкове повідомлення-рішення
Часто за результатами перевірок органи податкової служби надсилають платнику податків податкове повідомлення-рішення. Розглянемо особливості апеляційного узгодження податкового зобов’язання та особливості процедури оскарження податкових повідомлень-рішень на конкретному прикладі.
Скарга на дії контролюючого органу - бути чи не бути?
Щодо ТзОВ “Р” ДПІ прийняла 3 податкові повідомлення-рішення від 16.08.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. ТзОВ “Р” не погодилося із податковими повідомленнями-рішеннями районної податкової інспекції і вирішило оскаржити її дії до вищого органу, мотивуючи тим, що вона неправильно визначила суму податкового зобов’язання.
Підпункт 5.2.2. ст. 5 Закону № 2181 містить положення, згідно з яким у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов’язання чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, він має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
При цьому, за загальним правилом, обов’язок доведення того, що нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених пп. 4.2.2 Закону № 2181, є помилковим, покладається на платника податків, крім визначення суми податкового зобов’язання за непрямими методами.
З положення пп. 5.2.2 ст. 5 Закону № 2181, на нашу думку, можна зробити висновок, що якщо платник податків не вважає за потрібне надавати докази та розрахунки разом із скаргою, то орган податкової служби все одно повинен її розглянути.
Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу.
Згідно з вимогами Закону № 2181 ТзОВ “Р” скористалося своїм правом щодо оскарження дій контролюючого органу і вчасно надіслало скаргу. Однак через неуважність працівників канцелярії була допущена помилка: у скарзі підприємство зазначило перелік копій документів, що додаються, хоча копії документів додати забули.
Орган податкової служби отримав скаргу від ТзОВ “Р” 23.08.2006 р., але повернув її без розгляду, мотивуючи це тим, що ТзОВ “Р” не додало до скарги необхідних документів. Контролюючий орган згідно з пп. 5.2.2 Закону № 2181 зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Тобто податковий орган всупереч пп. 5.2.2 Закону № 2181 не прийняв вмотивованого рішення, яке він був зобов’язаний прийняти, і не надав належної фахової оцінки запереченням і обґрунтуванням, що містилися у скарзі, хоча зобов’язаний був розглянути скаргу.
Податкова вища за суд?
Законами України не передбачено обов’язку органів податкової служби надати платнику податків строк для усунення допущених помилок при поданні скарги. У даному конкретному випадку це стосується ТзОВ “Р”, яке не долучило додатків до своєї скарги, які мають істотне значення для об’єктивного розгляду скарги.
Хоча норми Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІV (далі - КАСУ) передбачають процедуру залишення позовної заяви без руху (ст.108 КАСУ).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАСУ, виносить ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється достатній для цього строк. Копія такої ухвали надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою до адміністративного суду у день первинного її подання.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-ІV (далі - ЦПК) також містить у ст.121 норму, яка передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в ухвалі зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Очевидно, що при отриманні скарги від платника податків органи податкової служби повинні керуватися Методичними рекомендаціями про порядок подання та розгляду скарг (апеляцій) платників податків органами державної податкової служби, затвердженими листом ДПАУ від 30.03.2001 р. № 4173/7/25-0017 (із змінами, внесеними листом ДПАУ від 27.09.2002 р. № 14871/7/25-0017). Пункт 3 Методичних рекомендацій передбачає, що працівник діловодної служби органу державної податкової служби при надходженні скарги (заяви) поштою або під час її подання безпосередньо посадовою особою чи представником платника податків, громадянином зобов’язаний:
1) перевірити правильність адреси доставленої кореспонденції, цілісність конверта (пакета) і у разі необхідності (у разі подання скарги (заяви) безпосередньо до діловодної служби посадовою особою платника податків чи представником платника податків, громадянином) зробити на другому примірнику скарги (заяви) напис про її одержання, зазначивши прізвище, дату і час одержання та реєстраційний номер вхідної кореспонденції;
2) розкрити конверт (пакет) і перевірити наявність у ньому скарги (заяви) та відповідність адресантів, зазначених на конверті (пакеті), адресантам, вказаним у скарзі (заяві);
3) зробити відмітку про надходження (реєстрацію) скарги (заяви);
4) перевірити наявність і повноту зазначених у скарзі (заяві) додатків, відповідність їх назв, дат і номерів та кількості аркушів.
Якщо під час виконання дій, зазначених у п. 3 цих Методичних рекомендацій, виявлено відсутність документа чи додатків до нього або їх пошкодження, невідповідність номера на конверті номеру документа, складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий залишається у діловодній службі. На оригіналі документа робляться відповідні записи. Про пошкодження конверта (пакета) робиться відмітка у поштовому реєстрі та на конверті (пакеті). Такі дії виконує працівник діловодної служби за таких обставин при прийнятті скарги (заяви) від посадової особи платника податків чи громадянина.
Тобто у нашому випадку органи податкової служби незаконно повернули скаргу ТзОВ “Р”, не розглянувши її по суті. Як ми зазначали, орган податкової служби мотивував таке повернення виключно тим, що ТзОВ “Р” не додав до скарги всіх необхідних документів.
Згідно з п.5 Методичних рекомендацій органи податкової служби можуть повернути скаргу відправнику лише тоді, коли вона неправильно оформлена (не підписана) або надіслана не за адресою.
Наступні кроки
Маємо всі підстави вважати, що коли ТзОВ “Р” повторно звернеться до органів податкової служби із скаргою, долучивши всі необхідні додатки, найімовірніше, що така скарга буде знову повернута, оскільки підприємство пропустить 10-денний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень.
У такому разі вважаємо, що ТзОВ “Р” має право на власний вибір оскаржити податкові повідомлення-рішення, а також незаконне рішення районної податкової інспекції про відмову в розгляді скарги або до відповідної податкової інспекції міста, або безпосередньо до суду згідно з чинним законодавством України.