ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.03.2007 N 2-21/10988-2006
Про розгляд касаційної скарги державного
акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого: <...>, суддів: <...>, за участю представника: державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" - [...], розглянувши касаційну скаргу державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (далі - ДАТ "Чорноморнафтогаз") на постанову Вищого господарського суду України від 7 листопада 2006 року N 2-21/10988-2006, встановила:
У червні 2006 року колективне підприємство "Ялтакурорттеплоенерго" (далі - КП "Ялтакурорттеплоенерго") звернулося в господарський суд Автономної Республіки Крим зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим (далі - Відділ ДВС) при виконанні наказу від 6 грудня 2004 року, виданого у справі господарського суду Автономної Республіки Крим N 2-21/12633-2004 про стягнення з орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (далі - ОП "Кримтеплокомуненерго") на користь КП "Ялтакурорттеплоенерго" 6656707,16 грн.
Скаржник зазначав, що виконавче провадження за вказаним наказом відкрито постановою Відділу ДВС від 16 лютого 2005 року, до цього часу наказ не виконано. Постановою від 22 грудня 2005 року Відділ ДВС зупинив зведене виконавче провадження зі стягнення заборгованості з ОП "Кримтеплокомуненерго", посилаючись на те, що боржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ). Скарга мотивувалась тим, що у порушення вимог зазначеного Закону ОП "Кримтеплокомуненерго" не вживає ніяких заходів для погашення заборгованості, а тому у Відділу ДВС є правові підстави для поновлення виконавчого провадження.
Відділ ДВС та ОП "Кримтеплокомуненерго" письмових пояснень на скаргу не надали.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2006 року скаргу задоволено, визнано бездіяльність Відділу ДВС протиправною, зобов'язано Відділ ДВС поновити виконавче провадження зі стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерго" суми заборгованості за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі N 2-21/12633-2004. Як зазначено судом, однією із загальних вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) є участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості. Проте у порушення вимог цього Закону ОП "Кримтеплокомуненерго" не вчиняє ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, а Відділ ДВС у даній ситуації проявляє бездіяльність.
Переглянувши зазначену ухвалу у касаційному порядку за касаційною скаргою ДАТ "Чорноморнафтогаз", Вищий господарський суд України постановою від 7 листопада 2006 року N 2-21/10988-2006 залишив її без змін. Вищий господарський суд України зазначив, що ухвала суду першої інстанції стосується лише тієї частини зведеного виконавчого провадження, яка пов'язана з виконанням судового рішення у справі господарського суду Автономної Республіки Крим N 2-21/12633-2004. За цих обставин Вищий господарський суд України вважав, що ухвала суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків ДАТ "Чорноморнафтогаз" як сторони у зведеному виконавчому провадженні.
22 лютого 2007 року колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 7 листопада 2006 року N 2-21/10988-2006. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови й ухвали суду першої інстанції та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів порушення положень статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ), неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу ДАТ "Чорноморнафтогаз" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2006 року, а зазначену ухвалу - без змін, Вищий господарський суд України виходив з того, що оскаржувана ДАТ "Чорноморнафтогаз" ухвала не стосується його прав і обов'язків.
Проте суд касаційної інстанції дійшов цього висновку без урахування обставин справи та вимог закону.
Як вказувало ДАТ "Чорноморнафтогаз" у поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі, відкриті у Відділі ДВС виконавчі провадження щодо ОП "Кримтеплокомуненерго" об'єднані у зведене виконавче провадження на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), у тому числі до зведеного виконавчого провадження приєднані виконавчі документи про стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ДАТ "Чорноморнафтогаз" 47054736,51 грн. Та обставина, що ДАТ "Чорноморнафтогаз", як і КП "Ялтакурорттеплоенерго", є стягувачами у зведеному виконавчому провадженні, підтверджується переліком виконавчих документів про стягнення заборгованості з ОП "Кримтеплокомуненерго", який є у справі.
Статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) встановлена черговість задоволення вимог стягувачів. Частиною сьомою зазначеної статті передбачено, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги; у разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі.
Вищий господарський суд України не врахував, що постановою державного виконавця Відділу ДВС від 22 грудня 2005 року зупинено зведене виконавче провадження про стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерго" грошових сум на користь різних стягувачів, а тому безпідставне поновлення виконавчого провадження стосовно окремого стягувача в межах зведеного виконавчого провадження тягне за собою порушення черговості задоволення вимог стягувачів та принципу пропорційного задоволення вимог стягувачів однієї черги, встановлених законом.
Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2006 року, Вищий господарський суд України не звернув уваги на допущені цим судом порушення норм матеріального права.
Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) визначено обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Зокрема, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (пункт 15 частини першої зазначеної статті у редакції Закону від 23.06.2005 року N 2711-IV ).
Як установлено судом, при винесенні постанови від 22 грудня 2005 року про зупинення зведеного виконавчого провадження зі стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерго" заборгованості на загальну суму 168206917,58 грн. державний виконавець Відділу ДВС виходив з того, що згідно з виданою державним підприємством "Енергоринок" випискою з реєстру ОП "Кримтеплокомуненерго" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ). При розгляді даної справи суд не спростував наявність обставини, яка зумовлювала обов'язкове зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) в редакції Закону України від 23.06.2005 року N 2711-IV у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" в редакції Законів України від 28.07.2006 року N 51-V та від 22.12.2006 року N 522-V процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2008 року. Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або заявою стягувача, як це передбачено частиною п'ятою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження".
За цих обставин суд першої інстанції, ухвала якого залишена без змін оскарженою постановою Вищого господарського суду України, необґрунтовано дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності Відділу ДВС та без законних підстав зобов'язав його поновити виконавче провадження зі стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерго" суми заборгованості за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі N 2-21/12633-2004. Тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вирішити справу відповідно до закону.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:
Касаційну скаргу державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 7 листопада 2006 року N 2-21/10988-2006 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 липня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.