ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18 серпня 2007 року
м. Київ
Справа № A-34/07
Про визнання постанови
протиправною та її скасування
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Ц.,
Суддів: Л., Б.,
при секретарі: Л.,
за участюпредставника позивачів: гр. Д, гр. Б, представника відповідача: гр. Л, представника третьої особи гр. Г, –
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом гр. С, гр. Б, гр. Д, гр. Щ, гр. Ц, гр. К до Центральної виборчої комісії України, третя особа – Комуністична партія України, про визнання постанови № 70 від 06.08.2007 протиправною та її скасування, за апеляційною скаргою гр. Д на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2007 –
встановила:
гр. С, гр. Б, гр. Д, гр. Щ, гр. Ц, гр. К звернулись в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовами до Центральної виборчої комісії про визнання постанови Центральної виборчої комісії № 70 від 06.08.2007 протиправною, такою, що суперечить вимогам ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України”; її скасування як протиправної; визнання протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо невиконання вимог п. 9 ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України” в частині незвернення до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та невідкладення розгляду питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України при розгляді поданих до Центральної виборчої комісії документів Комуністичної партії України; зобов’язання Центральної виборчої комісії у відповідності до ч. 9 ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України” звернутися до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та відкласти розгляд питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України.
Позивачами були уточнені позовні вимоги із зазначенням того, що ними оскаржується постанова Центральної виборчої комісії № 70 від 06.08.2007.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2007 в задоволені позовних вимог про визнання постанови Центральної виборчої комісії № 70 від 06.08.2007 протиправною, такою, що суперечить вимогам ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України”; її скасування як протиправної; визнання протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо невиконання вимог п. 9 ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України” в частині незвернення до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та невідкладення розгляду питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України при розгляді поданих до Центральної виборчої комісії документів Комуністичної партії України; зобов’язання Центральної виборчої комісії у відповідності до ч. 9 ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України” звернутися до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та відкласти розгляд питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України – відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2007, гр. Д в своїх інтересах та в інтересах позивачів звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування даної постанови як такої, що ґрунтується на неправильності та неповноті дослідження доказів, і прийняття нової постанови про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги гр. Д зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не витребував у Центральної виборчої комісії протокол і стенограму засідання Центральної виборчої комісії 06.08.2007, які є доказами того, що при прийнятті оскаржуваної постанови Центральна виборча комісія не виконала вимоги п. 9 ст. 61 Закону України “Про вибори народних депутатів України”; судом не доведено обставини, на яких він ґрунтує свої висновки щодо наявності в Комуністичної партії України законних, конституційних та процедурних підстав для ініціювання відновлення смертної кари в Україні, що суперечить ст. 157 Конституції України; висновки суду ґрунтуються на припущеннях і суперечать обставинам справи; суд порушив норми права, взявши на себе функцію тлумачення Конституції України та припустивши наявність у Комуністичної партії України права на внесення законопроектів.
Від відповідача та третьої особи до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вони, посилаючись на її необґрунтованість, просять залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачами не доведено те, що у зв’язку з прийняттям постанови Центральної виборчої комісії № 70 від 06.08.2007 порушено їх виборчі права та інтереси щодо їх особистої участі у виборчому процесі, та що дане рішення загрожує їх вільному волевиявленню при голосуванні або перешкоджає участі цих осіб у виборчому процесі.
Крім того, судом вірно встановлено, що Центральною виборчою комісією не порушено обов’язок звернутися до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності відповідної партії у разі виявлення Центральною виборчою комісією в документах, поданих партією (блоком), ознаки порушення частини першої статті 37 Конституції України.
Центральна виборча комісія не порушила вимоги чинного законодавства щодо реєстрації кандидатів у депутати, оскільки положення Передвиборної компанії Комуністичної партії України, відповідно до якого “на вимогу громадян України комуністи внесуть на розгляд парламенту законопроект про тимчасове відновлення смертної кари за умисне вбивство” не можуть свідчити про спрямованість програмних цілей Комуністичної партії України на посягання на права та свободи людини або на зміну конституційного ладу України.
Частиною першою статті 37 Конституції України визначено, що забороняються утворення і діяльність політичних партій і громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. Разом з тим, стаття 27 Конституції України передбачає, що кожна людина має невід’ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Відповідне положення Передвиборної компанії Комуністичної партії України не містить закликів щодо посягання на зазначене право, оскільки програмою передбачається не свавільне позбавлення життя, а внесення відповідного законопроекту на розгляд Верховної Ради України, що абсолютно узгоджується як з конституційними принципами обмеження прав людини (таке обмеження може бути зроблене лише законом), так і з законодавчою практикою.
За таких обставин, програмні цілі Комуністичної партії України не можуть вважатися такими, що суперечать ст. 157 Конституції України, а оскаржувана постанова Центральної виборчої комісії – такою, що порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі позивачів особисто.
Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки суд першої інстанції дав належну правову оцінку обставинам справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 172, 177, 184, 195, 196, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
постановила:
Апеляційну скаргу гр. Д залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2007 – без змін. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді