ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
09.11.2007 N 11/2-10/11479
Кабінет Міністрів України
На доручення Кабінету Міністрів України
від 11.10.07 N 43103/1/1-07
та від 24.10.07 N 44735/1/1-07
На виконання вищезгаданих доручень Кабінету Міністрів України Державною митною службою спільно з Державною податковою адміністрацією і Міністерством юстиції України опрацьовано звернення Державного концерну "Укрморпорт" від 09.10.07 N 1/02-2-408 та ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 19.10.07 N 12/4826-Д щодо митного контролю та оформлення сепараційних матеріалів, які переміщуються через митний кордон України. За результатами опрацювання зазначеним підприємствам надано роз'яснення листами Держмитслужби від 09.11.07 N 11/2-10/11472 та N 11/2-10/11471, виходячи з наступного.
Державна податкова адміністрація України повідомила, що порушені питання належать виключно до компетенції Державної митної служби (лист від 07.11.07 N 14036/5/22-5016).
Позиція Міністерства юстиції України (лист від 08.11.07 N 20-9-9488) полягає у тому, що згідно зі статтею 40 Кодексу ( 92-15 ) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
При цьому, товари - це будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України (пункт 39 статті 1 Кодексу ( 92-15 ).
Відповідно до статті 70 Кодексу ( 92-15 ) метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, випадки, у яких заповнюється вантажна митна декларація при переміщенні товарів через митний кордон, визначені пунктом 11 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, згідно з яким ВМД подається, зокрема, на товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості.
Разом з цим, Кодекс ( 92-15 ) не містить норм щодо сепараційних матеріалів, зокрема, визначення поняття "сепараційні матеріали", порядку їх декларування, або включення цих матеріалів до митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України.
Щодо листа Держмитслужби від 17.09.07 N 11/2-10/9442-ЕП Мін'юстом зазначено, що листи є службовою кореспонденцією, носять роз'яснювальний та інформаційний характер і не можуть містити нових правових норм. Правові норми можуть бути викладені лише у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Держмитслужба підтримує позицію Мін'юсту і вважає, що оскільки сепараційні матеріали у Кодексі не винесено в окрему категорію, то ці матеріали є рухомим майном і відносяться до товарів у розумінні Митного кодексу України ( 92-15 ).
Слід зазначити, що в залежності від конструкції на транспортних засобах можуть використовуватися кріпильні засоби, сепараційні матеріали та пристосування, призначені:
- для багаторазового використання, у вигляді обладнання на транспортному засобі, яке зворотно вивозиться після тимчасового ввезення разом з цим транспортним засобом (наприклад, контейнерні замки, талрепи, струбцини, затиски, дужки, штикові деталі, знімні стійки флетів, рол-трейлерів та інші, що використовуються на транспортному засобі в якості його складової частини);
- для одноразового використання, що виготовляються та навантажуються на транспортний засіб на митній території України (наприклад, в українському порту навантаження) або які виготовляються за межами митної території України, переміщуються через митну територію України в змішаному сполученні разом з транзитним товаром та навантажуються в порту України на судно разом з цим товаром (наприклад, лонжерони, прокладки, кутки, сітки, брус, металеві ланцюги та рами, що необхідно використовувати для закріплення вантажів як у залізничних вагонах, так і на судні).
Згідно зі статтею 116 Кодексу ( 92-15 ), спеціальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту і зберігання вантажу, яке переміщується разом з транспортним засобом через митний кордон України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом.
Подібні положення щодо спеціального устаткування для навантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів, яке ввозиться разом з цими транспортними засобами комерційного призначення та призначаються для зворотного вивозу з ними, містяться у рекомендованому правилі 7 розділу 3 спеціального додатку "J" до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.97 N 307 та зареєстрованої в Мін'юсті 24.09.97 за N 443/2247, у графі 31 ВМД зазначається кількість товару та відомості щодо його упаковки та маркування.
Згідно з положеннями Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), затвердженого Законом України від 05.04.01 N 2371-III, а саме правила 5 (б) Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пакувальний матеріал для цілей митного оформлення класифікується окремо від товару, якщо він належить до такого типу упаковки, яка придатна для повторного використання.
Оскільки в основу товарної номенклатури Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) покладено Гармонізовану систему опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, така норма щодо класифікації пакувального матеріалу є міжнародною. Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування згідно з Указом Президента України від 17.05.02 N 466 .
Також слід зазначити, що відповідно до положень статті 1 Додатку В.3 до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась згідно із Законом від 24.03.04 N 1661-IV, усі вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, віднесені до упаковки.
З огляду на вищевикладене, необхідність застосування ВМД для митного оформлення матеріалів, обладнання та пристосувань, необхідних для навантаження, кріплення, перевезення та вивантаження вантажу, у кожному конкретному випадку визначається з урахуванням напрямку та мети переміщення цих матеріалів через митний кордон України, призначенням їх для одноразового чи багаторазового використання.
Наприклад, у разі переміщення сепараційних та кріпильних матеріалів через митну територію України у залізничних вагонах разом з транзитним товаром та навантаження їх в порту України на судно разом з цим товаром, згадані матеріали мають зазначатися разом з товарами у залізничних накладних (УМВС (СМГС) або ЦІМ(СІМ)) або транзитних митних деклараціях, оформлених на товари, що передбачено діючими нормативно-правовими актами Держмитслужби. Якщо у залізничних накладних або транзитних митних деклараціях зазначені матеріали не вказані, то такі матеріали повинні бути окремо задекларовані у обраний митний режим (транзиту або тимчасового ввезення).
При цьому, якщо після надходження сепараційних та кріпильних матеріалів разом з транзитними товарами до українського порту, такі матеріали не плануються до навантаження на судно в порту України або до зворотного вивезення з території України разом з залізничним вагоном, а залишаються на території України, то такі матеріали підлягають митному оформленню відповідно до митного режиму, обраного з урахуванням мети їх використання на території України.
Сепараційні та кріпильні матеріали, які виготовляються та навантажуються на судно на митній території України, повинні зазначатися у митних деклараціях, оформлених на товари, що експортуються, або, відповідно до вимог Кодексу ( 92-15 ) та Положення про вантажну митну декларацію, декларуватися окремо у обраний митний режим.
У разі переміщення через територію України транзитних товарів у залізничних вагонах, у яких сепараційні та кріпильні матеріали по своїй конструкції використовуються багаторазово, як складова частина вагону та не залишаються на території України, а вивозяться разом з залізничними вагонами, такі матеріали на підставі статті 116 Кодексу ( 92-15 ) підлягають пропуску через митний кордон України у тому ж порядку, що і залізничні вагони, без окремого декларування.
Аналогічно, сепараційні та кріпильні матеріали, які використовуються на судні міжнародного плавання багаторазово та повертаються разом з судном після вивантаження товарів в українському порту, не підлягають декларуванню із застосуванням митної декларації.
Слід також зазначити, що відповідно до положень статті 3 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" ( 2860-15 ), митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження.
Після митного оформлення товарів копія сертифіката про походження лісоматеріалів вилучається і зберігається митницею разом з іншими документами, що стосуються цієї експортної операції.
Щодо неможливості експедиторськими компаніями здійснити декларування сепараційних матеріалів у зв'язку з відсутністю контракту на їх поставку та інших товаросупровідних документів, повідомляємо, що відповідно до статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ), експедитори за дорученням клієнтів, зокрема, оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог.
Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ) встановлено, що клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.
З огляду на вищевикладене повідомляємо, що оскільки в листі Держмитслужби від 17.09.07 N 11/2-10/9442-ЕП не містяться нові правові норми, а лише наведено загальні вимоги законодавства щодо декларування, митного контролю та оформлення товарів, то Держмитслужба не має підстав для його скасування (тим більше, що скасування цього листа не звільнить підприємства від виконання вимог законодавства).
Також повідомляємо, що Митним кодексом України ( 92-15 ) та актами Кабінету Міністрів України не визначено повноважень Держмитслужби щодо встановлення окремого порядку декларування та митного оформлення сепараційних матеріалів.
У зв'язку з цим Держмитслужба не має юридичних підстав для розробки проекту нормативного акту щодо особливостей декларування та митного оформлення зазначених товарів.
Додатково інформуємо, що станом на 09.11.07 пропозицій з порушеного підприємством питання від Міністерства транспорту та зв'язку України, як співвиконавця доручення Кабінету Міністрів України від 11.10.07 N 43 103/1/1-07, до Держмитслужби не надходило.
Перший заступник Голови Служби Р.А.Черкасський