Правильно склав - більше отримав
Працівникам підприємства (робітникам служби головного механіка) протягом 2006-2007 р. на підставі колективного договору провадилася оплата праці з надбавками за високу професійну майстерність, професіоналізм та високі досягнення у праці.
При проведенні перевірки контролюючими органами були зроблені висновки про те, що:
- підприємство не мало права змінювати вбік поліпшення положення Галузевої угоди між Міністерством оборони України та і Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників „ Збройних сил України на 2003-2007 роки;
- доплата за двома пунктами колективного договору є незаконною, тому що “це одна надбавка розбита на дві частини і, крім того, одна з надбавок може застосовуватися лише до керівників підрозділів, фахівців і службовців, а інша тільки до робітників”. Чи є правомірними вимоги контролюючих органів?
З наведених обставин випливає, що на підприємстві діє колективний договір, розроблений з урахуванням положень КЗпП України та Галузевої угоди. При цьому в колективному договорі закріплені норми, які поліпшують положення працівників порівняно з чинним законодавством.
Необхідно вказати, що, згідно зі ст. 44 Конституції України, праве на своєчасне отримання винагороди (заробітної плати) за працю захищається законом.
Розглядаючи правову природу надбавок, слід зазначити, що згідно з положеннями ст. 2 Закону № 108, надбавка є додатковою заробітною платою, тобто винагородою за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Наказом № 23 дане визначення: “надбавки” - це законодавче гарантовані або нормативно (постанови Уряду, угоди та договори) обумовлені виплати працівникам понад їх основну заробітну плату, які пов'язані з особливостями та умовами праці, а також з особистими якостями працівників.
Таким чином, зміст наведених норм (ст. 2 Закону № 108 і Наказ № 23) не встановлює правових розбіжностей поняття “надбавка” і визначає єдність у розумінні застосування надбавок (“..за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці”).
При цьому слід звернути увагу, що правове регулювання надбавок на конкретному підприємстві можливе колективним договором як нормативно-правовим актом, що забезпечує і захищає інтереси як власника, так і працівника.
Згідно зі ст. 13 КЗпП України в колективному договорі встановлюються:
- зміни в організації виробництва праці;
- забезпечення продуктивної зайнятості;
- нормування та оплата праці;
- установлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо)
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством та угодами, гарантії, соціально-побутові пільги. Інакше кажучи, ст. 13 КЗпП України дає лише приблизний (рекомендований) перелік положень, які можуть бути внесені до колективного договору. При цьому звертаємо Вашу увагу, що сторони колективного договору самостійно визначають його зміст.
Сформована практика, у т.ч. й судова, йде шляхом декларування правил про те, що всі умови колективного договору можуть поліпшувати порівняно з чинним законодавством, умови праці працівникам. Також зазначимо, що до моменту визнання будь-якого положення колективного договору недійсним у судовому порядку таке положення вважається дійсним і підлягає виконанню.
Для визначення можливого розміру надбавок звернемося до Генеральної угоди, Галузевої угоди та Наказу № 23.
Надбавки можна розділити на:
- надбавки заохочувального характеру (наприклад, за суміщення професій);
- надбавки компенсаційного характеру залежно від умов праці (наприклад, за шкідливі умови праці).
Як випливає з наданого колективного договору (витягу), надбавка на підприємстві виплачується у т.ч. й “...за високу професійну майстерність”, та “...за професіоналізм і високі досягнення у праці”.
Вживання терміна “професіонал” в обох словосполученнях не дозволяє зробити висновок про ідентичність правової природи критеріїв для виплати надбавки. При цьому очевидним є той факт, що фахівцям і керівному складу не може бути виплачена надбавка за критерієм “... надбавка до тарифної ставки робітників відповідного розряду”, однак робітникам, наприклад, за критерієм “...за високі досягнення у праці”, може бути виплачена надбавка разом з надбавкою “...за високу професійну майстерність”.
Зміст положень Генеральної угоди та Галузевої угоди не встановлює будь-яких обмежень на внесення до колективного договору розміру та критеріїв виплати надбавок, які поліпшують положення працівників.
Відповідно, для остаточного підтвердження правомірності виплати надбавок робітникам за двома критеріями: “...за високу професійну майстерність” та “... за професіоналізм і високі досягнення у праці” необхідно перевірити відсутність таких обмежень у базовому нормативному акті - КЗпП України та правовому документі, що має рекомендований характер, - Наказі № 23.
Так, ст. 97 КЗпП України визначає, що конкоетні розміри надбавок встановлюються власником підприємства з урахуванням генеральних і галузевих угод. Таким чином, наведена норма є відсильною, тобто нам необхідно звернутися до Галузевої у годи.
Зі змісту загальних положень Галузевої угоди випливає, що цим документом передбачені мінімальні гарантії, які можуть бути закріплені у колективних договорах. Відповідно, умови, передбачені локальними нормативними актами (колективними договорами, положеннями про преміювання тощо), не можуть бути нижчими за встановлені Галузевою угодою.
Про правомірність дії підприємства свідчить п. 13.7 Наказу № 23, де зазначене таке:
“...п. 13.7. Підприємства, виходячи з виробничих потреб і своїх фінансових можливостей, мають право встановлювати у колективному договорі інші за розмірами доплати і надбавки, ніж ті, що передбачені в угодах (генеральних, галузевих). Розміри цих надбавок не можуть бути нижче, а тільки вище розмірів, передбачених в угодах, оскільки вони є мінімальними державними або галузевими (регіональними) гарантіями”.
Крім того, слід керуватися конституційними принципами, зафіксованими в абзаці 1 ст. 19 Конституції України: “все, що не заборонено, те дозволено”. Інакше кажучи, якщо нормативні документи не встановлюють прямої заборони на вчинення будь-яких юридичних дій, то такі юридичні дії можуть вчинятися за бажанням суб'єктів господарювання.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що дії підприємства щодо виплати надбавки робітникам за двома критеріями: “...за високу професійну майстерність” та “...за професіоналізм і високі досягнення в праці” свідчать не про зміну безпосередньо Галузевої угоди, а про прийняття колективного договору, який поліпшує положення працівників порівняно з чинним законодавством України, що є правомірним.
P.S. Зазначимо, що аналогічної правової позиції можна дотримуватися при застосуванні будь-якої іншої (а не лише Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних сил України на 2003-2007 р.) угоди.
Список використаних нормативно-правових актів
КЗпП України - Кодекс законів про працю України
Закон № 108 - Закон України від24.03.1995 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”
Наказ № 23 - Наказ/Методичні рекомендації Мінпраці України від 29.01.2003 р. № 23 “Методичні рекомендації з організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій”
“Консультант бухгалтера” № 48 (432) 26 листопада 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)