ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
05.02.2008 N 2021/с/17-0714
Про розгляд листа
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо застосування податкової соціальної пільги до отримуваних фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності доходів у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи і повідомляє.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Визначення поняття "заробітної плати" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону ( 889-15 ), згідно з положеннями якого "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону ( 889-15 ). До цього переліку (частина "е") відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.
Згідно із статтею 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування та фіксованим розміром оподаткування, та Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99, звітним податковим періодом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є квартал, півріччя, рік.
Податкова соціальна пільга не застосовується також до доходів самозайнятої особи, одержаних безпосередньо від здійснення підприємницької діяльності.
Також повідомляємо, що відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону ( 889-15 ) працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Водночас працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення і від оподаткування цим податком (пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону ( 889-15 ).
Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 2 та 8 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509 "Про державну податкову службу в Україні" до повноважень податкових органів, які є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, належить здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством: надання роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків та видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.
Також, згідно із пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) роз'яснення, окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи, зокрема, із принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), та економічного змісту податку, який розглядається. Податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції та не має сили нормативно-правового акта.
Центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний видавати та оприлюднювати письмові роз'яснення норм законодавства, які стосуються усіх аспектів оподаткування окремим податком, збором (обов'язковим платежем).
Порядок надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 N 176 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 за N 326/7647.
Щодо посилань на пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону N 2181 щодо конфлікту інтересів, то ця норма розповсюджується на процедуру апеляційного узгодження скарг платників податку на дії податкових органів.
Повноваження щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України, згідно із Законом України від 16.10.96 N 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України", має саме Конституційний Суд України.
Заступник Голови ДПА України С.Лекарь