Форма виплати зарплати
Заробітна плата виплачується, як правило, у грошовій формі у грошових знаках, що мають законний обіг в Україні. Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань, розписок тощо (частина 1 ст. 23 Закону про оплату праці).
Заробітна плата може перераховуватися на банківський рахунок працівника, а також виплачуватися банківськими чеками.
При цьому ст. 23 Закону про оплату праці допускає за певних умов виплату заробітної плати натурою: “Колективним договором, як виключення, може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 % нарахованої за місяць, у тих галузях або по тих професіях, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому вираженні, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України”. Заробітна плата виплачується працівнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (ст. 24 Закону про оплату праці)
Таким чином, умовами застосування натуральної оплати є те, що:
1. Натуральна оплата повинна бути передбачена колективним договором, що можливо лише в тому випадку, коли працівники звикли отримувати потрібні їм товари у такий спосіб і хочуть цього.
2. Натуральна оплата не перевищує 30% загальної суми нарахованої заробітної плати.
Отже, натуральна оплата може застосовуватися лише в окремих галузях, таких як лісове господарство, рибне господарство, сільське господарство і переробка сільгосппродукції.
Перелік товарів, заборонених до видачі як натуральна оплата встановлений Постановою КМУ № 244. До цього переліку входять:
- зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що випускається підприємствами оборонної промисловості;
- продукція, що має стратегічне значення за переліком, який встановлюється актами законодавства;
- вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби;
- товари виробничо-технічного призначення;
- нафта і нафтопродукти;
- продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива;
- продукція целюлозно-паперової промисловості;
- будівельні матеріали та вироби з них;
- лісоматеріали (крім матеріалів, отриманих під час лісозаготівель);
- товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості;
- благородні метали та дорогоцінне каміння, вироби з них;
- усі види алкогольних напоїв, утому числі спирт і виноматеріали;
- непродовольчі товари народного споживання;
- продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами, насіннєвими заводами та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, що забезпечують перевезення цукрового буряка;
- продукція переробки ефіроолійних культур, крім рослинної олії, призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств;
- кокони шовкопряда;
- махорка, тютюн і тютюнові вироби;
- продукція звіроводства, хутро;
- вовна (сировина);
- шкіра та шкірсировина;
- сировина льону, коноплі, бавовни для текстильної промисловості;
- лікарські рослини, рицин, хміль, мак;
- коренеплоди цукрового буряка і продукція їх переробки;
- продукція насінництва;
- продукція бджільництва, крім меду;
- племінне поголів'я тварин.
Оскільки натуроплата - це форма виплати заробітної плати, на неї поширюються вимоги щодо строків виплати. При цьому натуральну оплату можна видавати 1 раз на місяць, а друга виплата (чи перша) повинна провадитися грошима. За рахунок грошової частини зарплати будуть сплачуватися податок з доходів фізосіб (ПДФО) та збори на пенсійне і соціальне страхування.
Кількість продукції, що видається у рахунок заробітної плати, визначається діленням 30 % від нарахованого заробітку на собівартість одиниці продукції.
Здійснення натуральної оплати є операцією, що обкладається ПДВ; при цьому база оподаткування повинна визначатися за звичайними цінами (п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ).
Об'єкт для обчислення ПДФО визначається у цьому випадку за правилами п.3.4 ст.З Закону про податок з доходів фізосіб, тобто шляхом множення звичайної ціни з ПДВ на коефіцієнт 1,176 (100 : 85). Таким чином, у разі коли плата працівнику видається у натуральній формі, зарплата як об'єкт обкладання ПДФО збільшується на коефіцієнт, обумовлений виходячи зі ставки ПДФО.
Закони, які регулюють порядок нарахування та сплати зборів на пенсійне і соціальне страхування, прямо не передбачають збільшення бази обкладання при натуральній формі оплати праці.
Однак існує думка, що таке коригування повинне провадитися. Ця думка, зокрема, висловлена правлінням Пенсійного фонду: “У разі коли страхувальник нараховує доходи, які є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у формах, відмінних від грошової, то об'єкт оподаткування визначається з урахуванням норм, зазначених у п. 3.4 ст. З Закону про податок з доходів фізосіб” (див. листи ПФ України від 24.05.2004 р. № 4843/04 та від 27.07.2004 р. № 7132/04).
Законом не встановлено граничну частину заробітку, яка може видаватися натурою, тобто ПДФО у цьому випадку є вищим, ніж при грошовій виплаті. Очевидно, ця величина не повинна бути вищою за нараховану зарплату, помножену на суму ПДФО та збору на пенсійне соціальне страхування.
Від натуральної оплати слід відрізняти продаж (реалізацію) ТМЦ (послуг) у рахунок зарплати. У цьому випадку ПДфо визначається виходячи з нарахованої зарплати, оскільки п. 3.4 ст. З Закону про податок з доходів фізосіб може застосовуватися лише у випадках нарахування доходів у негрошових формах.
Список використаних документів
Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”
Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”
Постанова № 244 - Постанова КМУ від 03.04.1993 р. № 244 “Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою”
“Консультант бухгалтера” № 7 (443) 18 лютого 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)