ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.07.2007
Справа N 8/274
Про стягнення заборгованості до Державного бюджету
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.08.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Шаргала В.І.
суддів: Мачульського Г.М., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД"
та касаційне подання Заступника прокурора Дарницького району м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 19.04.2007 р.
у справі N 8/274
Господарського суду Чернігівської області
за позовом Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі:
1) Міністерства аграрної політики України
2) Корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД"
про стягнення заборгованості до Державного бюджету
за участю представників
- позивача-1:
Шевнікової А.М. (довіреність N 31-4/77 від 24.02.2007 р.)
- позивача-2:
Святиної В.А. (довіреність N 4 від 16.07.2007 р.)
- відповідача: не з'явився
- прокурора: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 р. (суддя Оленич Т.Г.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Алданової С.О.) вказане рішення суду скасовано частково, позов задоволено частково, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" в доход Державного бюджету на розрахунковий рахунок Державного казначейства України "кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгоспвиробникам та іншим суб'єктам господарювання" в сумі 562 731,60 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" до Державного бюджету України 5 627,31 грн. державного мита за подання позову; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення постановлено залишити без змін. Також постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" до Державного бюджету України 2 813,66 грн. державного мита за розгляд апеляційного подання.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 121, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), п. 3 Постанови кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 500 "Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996-1997 р.р. зернозбиральну техніку американської фірми "Джон Дір", ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), ст.ст. 2, 21, 22, 43, 84, 93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
В касаційному поданні Заступник прокурора Дарницького району м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. в частині відмови в решті позову та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та вилучити комбайн фірми "Джон Дір" НО 9500х666534 RG 6076H 574634 у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" та передати Корпорації "Украгропромбіржа", посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України N 166 від 07.02.1996 р., Наказу від 22.08.1997 р. N 14/185/56 Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, ДАК "Хліб України", яким затверджено "Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів", ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Відзивів на касаційну скаргу та касаційне подання не надійшло.
Відповідач та прокурор не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Від позивача-2 надійшла телеграма про відкладення розгляду касаційної скарги та касаційного подання у зв'язку із хворобою представника.
Однак представник позивача-2 в судове засідання з'явився, незважаючи на зазначену телеграму просив не відкладати розгляд касаційної скарги та касаційного подання, а розглянути їх у даному судовому засіданні.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів не знайшла підстав для відкладення розгляду касаційної скарги, а відтак вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а касаційне подання належить задовольнити з наступних підстав.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з того, що в договорі від 17.09.1996 р. визначена лише ціна сільгосптехніки, натомість будь-які умови щодо визначення сум відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, які відповідач повинен сплатити позивачу-2 як державному агенту з отримання й використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки, в договорі не міститься, тобто відповідач зобов'язувався лише сплатити вартість отриманої техніки; строк виконання зобов'язань за договором від 17.09.1996 р. закінчився 01.10.2001 р., і з 02.10.2001 р. починається перебіг позовної давності, яка, в силу приписів ст. 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), закінчилася 02.10.2004 р.; перебіг позовної давності не переривався, оскільки дії відповідача по сплаті заборгованості вчинені в 2003 р., коли ще діяв Цивільний кодекс України в ред. 1963 р. ( 1540-06 ), згідно ст. 79 якого вчинення зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу перериває перебіг строків позовної давності лише по спорах, в яких однією або обома сторонами є фізичні особи, отже ця норма не може бути застосована для даного спору; дії відповідача, які свідчать про визнання ним заборгованості, були вчинені після повного спливу позовної давності, тобто після 02.10.2004 р., тому відсутні підстави для застосування ст. 264 Цивільного кодексу України; з аналізу угоди про порядок відшкодування витрат державного бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України вбачається, що в ній відсутня дата її підписання, тобто відсутня можливість визначення, з якого моменту у відповідача виникли зобов'язання по перерахуванню коштів, а також не зазначено, ким від імені відповідача підписана ця угода та чи діяла особа, яка підписала угоду, в межах наданих їй повноважень; позивач-2 не навів інших причин, які свідчать про поважність пропущення позовної давності, що обумовлює відсутність підстав для поновлення строку позовної давності; відсутні правові підстави й для вилучення у відповідача комбайну та повернення його позивачу-2, оскільки договором від 17.09.1996 р. такого обов'язку відповідача не передбачено; "Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів" набрав чинності після укладання договору і не є актом цивільного законодавства в розумінні ст. 4 Цивільного кодексу України, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд приймаючи оскаржену постанову виходив з того, що висновок місцевого господарського суду про визначення в договорі лише ціни сільськогосподарської техніки та відсутність в договорі умов щодо відсотків та витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, які відповідач повинен сплатити позивачу-2 як державному агенту з отримання та використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки, спростовується п. 4 "Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів" (далі - Порядок), згідно якого товаровиробники, які отримали техніку за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, розраховуються з Державним бюджетом щорічно до 01 жовтня шляхом поставки, починаючи з 1997 р., до державних ресурсів у рахунок державного замовлення продовольчого зерна до повного погашення вартості техніки з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту і витрати постачальника на виконання робіт, передбачених договором поставки техніки, відшкодовуються товаровиробником власними коштами або за рахунок зменшення суми запасних частин, які будуть поставлятись товаровиробнику протягом п'яти років згідно з договором поставки техніки; подання позивачем-2 клопотання про поновлення строків позовної давності не є завою про застосування позовної давності, оскільки було спричинене вимогою суду про обґрунтування саме позивачем-2 поважності причини пропуску позовної давності, що вбачається із протоколу судового засідання від 23.11.2006 р. та ухвали Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006 р., в той час як Цивільний кодекс України ( 435-15 ) не встановлює обов'язковості застосування строків позовної давності; апеляційний господарський суд визнав помилковою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки, як зазначено в оскарженій постанові, відповідачем вчинено дії (сплата коштів 08.08.2003 р. відповідачем на суму 25 000 грн., лист відповідача N 169 від 30.07.2005 р. про визнання заборгованості із зобов'язанням її погасити до 2008 р., укладення угоди про порядок відшкодування витрат державного бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України у 2001 р., згідно якої відповідач зобов'язався відшкодувати витрати в сумі 205 581,6 доларів США за договором N 1 від 17.09.1996 р. тощо), які свідчать про визнання ним заборгованості, що, згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перериває перебіг строку позовної давності; оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати товару і матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у сумі 562 731,60 грн., позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; посилання прокурора на п. 13 Порядку, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 22 серпня 1997 року N 14/185/56, як на підставу для повернення комбайну, є неналежним, оскільки матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем вартості отриманої техніки, майно набуте відповідачем на підставі договору, який не визнаний недійсним та не є розірваним; позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриману техніку та повернення комбайну є взаємовиключними, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості одночасного стягнення з покупця вартості майна та повернення сплаченого, навіть частково, майна продавцю (постачальнику), а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновків про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 562 731,60 грн. та правомірність відмови місцевим господарським судом в задоволенні позову в частині вилучення у відповідача комбайну з його подальшою передачею позивачу-2.
Перевіривши доводи касаційної скарги відповідача суд касаційної інстанції дійшов висновку що зазначена касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, в касаційній скарзі відповідач, як на підставу своїх вимог, посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 500 "Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996-1997 роках зернозбиральну техніку американської фірми "Джон Дір" Кабінет Міністрів України погодився передати обласним державним адміністраціям право, надане Міністерству аграрної політики України, вимоги щодо заборгованості сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання перед державним бюджетом за отриману ними в 1996-1997 роках зернозбиральну техніку за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії, до повного погашення цієї заборгованості. Вказаним відповідач ставить під сумнів правоздатність Міністерства аграрної політики України як позивача у справі.
Однак із доводів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається, що такі права були передані обласним державним адміністраціям, як і не вбачається, що така установа зверталась до відповідача із відповідними вимогами.
Таких обставин не встановлено і судами.
Крім того, з аналізу зазначеної постанови Кабінету Міністрів України не вбачається що у разі передачі цих прав обласним державним адміністраціям Міністерство аграрної політики України позбавляється таких прав.
Що стосується доводів, викладених у касаційній скарзі відповідача, стосовно порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, то з цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи вперше подане апеляційне подання на рішення суду першої інстанції від 20.12.2006 р. було надіслано місцевим господарським судом до суду апеляційної інстанції 22.01.2007 р., отримано цим судом 23.01.2007 р., а ухвалу про його повернення судом прийнято лише 12.02.2007 р. Крім того, вдруге подане апеляційне подання було надіслано місцевим господарським судом до суду апеляційної інстанції 05.03.2007 р., отримано цим судом 06.03.2007 р., а ухвалу про його повернення судом прийнято лише 19.03.2007 р. При цьому, за вказаних обставин, апеляційне подання, що прийнято судом апеляційної інстанції до свого провадження, було внесене лише через три дні після закінчення строків, зазначених у касаційній скарзі відповідача, та визначених Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ).
Таким чином покладення на прокурора несприятливих наслідків, що виникли через зволікання судом апеляційної інстанції із прийняттям зазначених ухвал про повернення його апеляційного подання, суперечило б приписам ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
За вказаних обставин касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор, дійшовши до висновків про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо розрахунків з Державним бюджетом за отриману зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір", звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 562 731,60 грн. В подальшому прокурор доповнив позовні вимоги вимогою вилучити у відповідача комбайн фірми "Джон Дір" НО 9500х666534 RG 6076H 574634 та передати його Корпорації "Украгропромбіржа".
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996 р. N 166 "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" на корпорацію "Украгропромбіржа" покладено виконання функцій державного агента з отримання і використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір", поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладення з ними договорів її продажу на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років під заставу сільськогосподарської продукції, які передбачають розрахунки за цю техніку.
17.09.1996 р. між корпорацією "Украгропромбіржа", КСП "Колос", правонаступником якого є відповідач, та Талалаївським хлібоприймальним підприємством укладено договір N 1 про поставку сільгосптоваровиробнику зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір" на умовах розстрочки платежу та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку.
Відповідно до акту N 5 від 04.07.1996 р. передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", корпорація "Украгропромбіржа" передала, а КСП "Колос" прийняло згідно накладної N 5 і доручення N 121 від 02.07.2006 р. техніку, а саме: комбайн М-9500, жатку для зернових, ремінний підбирач та запасні частини, всього на суму 150 100 доларів США.
15.09.1996 р. між КСП "Колос", як заставодавцем, та корпорацією "Українська універсальна агропромислова біржа", як заставодержателем, укладено договір застави N 1, згідно п. 1.1 якого на забезпечення позики, яка подана заставодержателю Експортно-імпортним банком США по кредитному договору в сумі 199,6 млн. доларів США, під яку Уряд України видав гарантію повернення у відповідності з умовами гарантійної структурної угоди з урядом США від 10.05.1995 р. під постачання сільськогосподарської техніки фірми "Джон Дір" і за умовами фінансового обслуговування Державним експортно-імпортним банком України як фінансовим агентом заставодавець заставляє належне йому майно, а саме: продовольче зерно пшениці м'якої 3-го класу на суму 209 469 доларів США, яке буде вирощуватись в період з 1996 по 2000-2001 роки на підставі укладення корпорацією "Украгропромбіржа" з ним договору поставки техніки фірми "Джон Дір" на умові розстрочки платежу терміном на 6 років.
В подальшому відповідачем, в рахунок оплати вартості отриманої техніки станом на 01.10.2000 р. було поставлено пшениці 3 класу в кількості 540,037 т та сплачено власними коштами 64 260 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з державним бюджетом відповідача. Крім того, відповідач в 2003 р. сплатив власним коштами 25 000 грн., що за курсом долара, встановленим НБУ на момент проведення платежу, становить 4 688,8 доларів США. Таким чином відповідач фактично сплатив 94 149,6 доларів США. Згідно довідки, наданої позивачем-2, про стан розрахунків з державним бюджетом відповідачем за отриману зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір" станом на 01.01.2006 р., заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 111 432 доларів США.
Пунктом четвертим Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996 р. N 166 "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" було встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримують зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір", розраховуються з корпорацією "Украгропромбіржа" (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) шляхом поставки продовольчого зерна за ціною 115 доларів США (у валюті України за курсом Національного банку на момент здачі зерна) за тонну м'якої пшениці третього класу, іншої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки до державного резерву або власними коштами (з урахуванням відсотків за користування кредитом) згідно з курсом Національного банку на день розрахунків з державним бюджетом.
На часткову зміну абзацу першого пункту 4 цієї постанови в подальшому встановлено, що починаючи з 1998 р. сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримали сільськогосподарську техніку американських фірм "Джон Дір" та "Кейс Корпорейшн" за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів, розраховуються за отриману техніку (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) власними коштами, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.98 р. N 2057, та від 16.11.2000 р. N 1708.
Згідно п. 5 вказаної постанови на корпорацію "Украгропромбіржа" покладено виконання функцій державного агента з отримання і використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір", поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладення з ними договорів її продажу на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років під заставу сільськогосподарської продукції, які передбачають розрахунки за цю техніку.
Пунктом шостим зазначеної постанови Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству фінансів, Державному комітетові по матеріальних ресурсах разом з корпорацією "Украгропромбіржа" доручено розробити і затвердити порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", проведення розрахунків за отриману ними техніку й поставки до державного резерву сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
Наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 22 серпня 1997 року N 14/185/56 "Про затвердження Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів", затверджено Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів.
Як вбачається з преамбули даного Порядку його розроблено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 7 лютого 1996 р. N 166 "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" та від 20 березня 1997 року N 234 "Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір" і його дія поширюється на всіх сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які отримали зернозбиральні комбайни фірми "Джон Дір".
Згідно п. 1 цього Порядку Корпорація "Украгропромбіржа", яка виконує функції державного агента (прямого постачальника), отримує за рахунок кредитів Ексімбанку США та інших банків-кредиторів зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір", запасні частини, мастила та інші технічні рідини до неї (далі - Техніка) і поставляє їх сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання під заставу продовольчого зерна, яке буде вирощуватись в період з 1997 по 2001 рік, на підставі укладених з ними договорів поставки на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років, та забезпечує здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків з державним бюджетом за отриману зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір" з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів, у терміни і обсягах, визначених договорами поставки. Цим пунктом також визначено, що договори про поставку Техніки на умовах розстрочки платежу під заставу продовольчого зерна укладаються між корпорацією "Украгропромбіржа" (далі - Постачальник) і сільськогосподарським товаровиробником або іншим суб'єктом господарювання (далі - Товаровиробник) за формами згідно з додатками N 1 і 2.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що передача Техніки на умовах розстрочки платежу здійснюється Постачальником на підставі акта передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір" (додаток N 3) та іншої документації, передбаченої договором поставки (додаток N 1).
Товаровиробники, які отримали Техніку за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, розраховуються з Державним бюджетом щорічно до 1 жовтня шляхом поставки, починаючи з 1997 року, до державних ресурсів у рахунок державного замовлення продовольчого зерна за середньозваженими цінами, що фактично складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами на момент його поставки, до повного погашення вартості Техніки з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту (п. 4 Порядку).
В касаційному поданні заступник прокурора Дарницького району м. Києва, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом п. 13 вказаного Порядку, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. в частині відмови в решті позову та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та вилучити комбайн фірми "Джон Дір" НО 9500х666534 RG 6076H 574634 у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" та передати Корпорації "Украгропромбіржа".
Суд апеляційної інстанції в цій частині мотивував свою постанову тим, що посилання прокурора на п. 13 Порядку, як на підставу для повернення комбайну, є неналежним, оскільки матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем вартості отриманої техніки, майно набуте відповідачем на підставі договору, який не визнаний недійсним та не є розірваним, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриману техніку та повернення комбайну є взаємовиключними, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості одночасного стягнення з покупця вартості майна та повернення сплаченого, навіть частково, майна продавцю (постачальнику).
Однак з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку, повернення Техніки Постачальнику та сплата штрафу не звільняють Товаровиробника від виконання зобов'язань по розрахунках згідно з договором поставки. Цією нормою також передбачено, що в разі невиконання протягом шести місяців після встановленого терміну зобов'язань по розрахунках за отриману Техніку, відшкодування відсотків та всіх витрат на обслуговування іноземних кредитів та витрат Постачальника на виконання робіт, вказаних в п. 2 цього Порядку та передбачених договором поставки, Товаровиробник зобов'язаний повернути отриману Техніку Постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки Техніки.
Із вказаної норми права вбачається можливість одночасного покладення обов'язку на Товаровиробника (відповідача у справі) щодо повернення Техніки, та здійснення розрахунків згідно з договором поставки.
Зважуючи на те, що по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно і правильно, але допущена помилка у застосуванні норм матеріального права - судові рішення у вказаній частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови в позові щодо вилучення комбайну і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 2, 111-10 ч. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" залишити без задоволення, а касаційне подання Заступника прокурора Дарницького району м. Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. в частині залишення без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 р., та вказане рішення суду в цій частині скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД" комбайн фірми "Джон Дір" НО 9500х666534 RG 6076H 574634 та передати Корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа".
В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. залишити без змін.
Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.
Головуючий суддя В.І.Шаргало
Судді Г.М.Мачульський
В.О.Швець