КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА
Особливості справляння збору
за розміщення об'єктів торгівлі
Основним законом з питань оподаткування є Закон про систему оподаткування, яким визначено перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів і державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками у порядку та на умовах, обумовлених законами України про оподаткування.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі відноситься до складу місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) (ст. 15 Закону про систему оподаткування).
Механізм справляння цього збору і порядок його сплати, як і всіх інших місцевих податків і зборів, встановлюється сільськими, селищними, міськими радами в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України.
При цьому збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами.
Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення визначені Декретом № 56-93. Згідно зі ст. 17 цього Декрету збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.
Зазначений збір справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн) в день - за одноразову торгівлю.
Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право. Встановлення цього збору не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені до набрання чинності Декретом № 56-93, тобто до 20.05.1993 р.
Таким чином, згідно із законодавством з питань оподаткування обов'язок зі сплати збору за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі виникає при отриманні такого рішення відповідно до рішень органів місцевого самоврядування.
Законом про дозвільну систему внесено зміни до цього Декрету щодо того, що з суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (стаціонарних об'єктах), збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі справляється одноразово.
Згідно з Інструкцією № 327 до стаціонарних об'єктів торгівлі віднесені об'єкти торгівлі, які розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених технологічним обладнанням. Стаціонарна мережа функціонує у вигляді об'єктів роздрібної торгівлі - магазинів.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів, не віднесених до стаціонарних, повинен сплачуватися систематично за кожний календарний рік до отримання дозволу.
Щодо сплати цього збору платниками єдиного податку, то згідно з п. 6 Указу № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.
Слід зазначити, що цим Указом платники єдиного податку звільнені лише від сплати цього збору, а не від необхідності отримання дозволу на розміщення об'єктів.
Необхідність отримання документа дозвільного характеру (до якого відноситься і дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі) встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з отриманням документів дозвільного характеру (п.1 ст. 4 Закону про дозвільну систему).
Таким чином, підприємці, які сплачують єдиний податок і не є платниками, зокрема, збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, повинні отримати дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі БЕЗОПЛАТНО.
Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону про дозвільну систему до органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, відносяться органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації.
Місцевими дозвільними органами є міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені згідно із законом видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, які у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертиз і обстежень, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Щодо окремих ставок для груп товарів і площі торгового місця зазначимо, що згідно зі ст. 17 Декрету № 56-93 збір за видачу дозволу на торгівлю справляється залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення і виду продукції, а також від виду торгівлі: постійна чи одноразова. Таким чином, рішення сільської ради зі встановлення збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі повинно бути затверджено згідно з нормами Декрету № 56-93 та визначати розмір збору залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення, а також виду торгівлі (постійного чи одноразового).
Щодо міри впливу на осіб, які ухиляються від сплати збору за розміщення об'єктів одноразової торгівлі, то згідно зі ст. 2 Закону про податкову службу органи державної податкової служби здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.
Крім того, згідно зі ст. 164 КУпАП ведення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на ведення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню згідно із законом, або без отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його отримання передбачене законом, спричиняє накладення адміністративного штрафу.
Право складати протоколи за порушення порядку ведення господарської діяльності господарюючими суб'єктами ст. 255 КУпАП надано, зокрема, уповноваженим посадовим особам органів державної податкової служби.
Таким чином, у разі здійснення торгівлі у спеціально відведених для цього місцях без дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, отримання якого встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, до громадян - суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються адміністративні штрафи згідно з чинним законодавством.
Список використаних документів
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон про податкову службу - Закон України від 04.12.1990 p. 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” у редакції від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ
Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” у редакції від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР
Закон про дозвільну систему - Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV “Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”
Указ № 727/98 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99
Декрет № 56-93 - Декрет КМУ від 20.05.1993 р. № 56-93 “Про місцеві податки і збори”
Інструкція № 327 - Інструкція із заповнення форм державних статистичних спостережень щодо торговельної мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату України від 24.10.2005р. № 327
Інна Шейко, начальник відділу
масово-роз'яснювальної роботи
та звернень громадян
“Консультант бухгалтера” № 8 (444) 25 лютого 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)