МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
27.09.2007 N 31-26030-12-29/19607
Щодо порядку направлення у
відрядження працівників бюджетних установ
Міністерство фінансів розглянуло лист щодо порядку направлення у відрядження працівників бюджетних установ і повідомляє.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок направлення у відрядження (в тому числі державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), є: Указ Президента України від 18 вересня 1996 року N 841/96 "Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин" (із змінами, внесеними Указом Президента України від 22 серпня 2005 року N 1188/2005), постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", від 11 грудня 1992 року N 698 "Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон", від 15 березня 2002 року N 337 "Про службові відрядження в межах України керівників органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України" та Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59 (далі - Інструкція про службові відрядження).
До питання 1. Згідно з Інструкцією про службові відрядження:
направлення працівника підприємства (установи, організації) у відрядження в межах України здійснюється керівником цього підприємства (установи, організації) або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження;
відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства (установи, організації) після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат.
При здійсненні службових відряджень за кордон державних службовців рішення про відрядження приймається керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади, а в разі їх відсутності - першими заступниками керівників зазначених органів.
Разом з тим слід зазначити, що при направленні у службове відрядження членів Кабінету Міністрів України, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників слід керуватися постановами Кабінету Міністрів України від 15 березня 2002 року N 337 (при відрядженнях в межах України) та від 11 грудня 1992 року N 698 (при відрядженнях за кордон), якими, зокрема, визначені особи, які приймають рішення про направлення у службове відрядження згаданих посадових осіб.
До питання 2. Переліки документів, що подаються особам, які приймають рішення про службові відрядження, визначено пунктами 1 (абзац шостий) і 5 (абзац третій) постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 року N 698, зокрема:
для оформлення службового відрядження за кордон працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників подаються особам, які дають дозвіл на відрядження, лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обґрунтуванням джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат;
для оформлення службового відрядження за кордон державним службовцям подаються особам, які приймають рішення про таке відрядження, відповідна заява з обґрунтуванням необхідності виїзду і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел фінансування.
До питання 3. Що стосується документів, які підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю бюджетної установи, то, виходячи із Загальних положень Інструкції про службові відрядження, такими документами є: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір (контракт) та інші документи, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.
До питання 4. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1995 року N 963 "Про деякі заходи забезпечення раціонального використання державних валютних коштів" у разі відрядження за кордон працівників міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій придбання авіаквитків для зазначених осіб здійснюється виключно на рейси, які виконуються українськими авіакомпаніями.
Абзацом другим цього пункту, як виняток, допускається придбання авіаквитків на рейси іноземних авіакомпаній з дозволу керівника відповідного органу державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації у разі, коли в день відльоту у відрядження до іншої країни і назад закордонні рейси українськими авіакомпаніями не виконуються.
За дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1995 року N 963 керівники відповідних органів державної виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій несуть персональну відповідальність (абзац третій пункту 1 постанови) згідно з нормами чинного законодавства України.
Заступник Міністра А.Кравець