Збір на розвиток виноградарства, садівництва
та хмелярства: дискусійні питання
розрахунку та звітності

Згідно із Законом про систему оподаткування збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (далі - Збір) е загальнодержавним збором.

Згідно зі ст. 1 Закону № 587 до платників Збору відносяться суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Як правило, визначення кола платників з більшості податків і зборів викликає дискусії фахівців. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства - не є виключенням.

Серед суб'єктів господарювання- платників Збору- є виробники і комісіонери, які, на думку деяких фахівців, не повинні такими бути. Аргументами в цій ситуації виступають “виробнича особливість” ліцензій виробників і відсутність права на виручку у комісіонерів та подвійне оподаткування (і комітента, і комісіонера).

Якщо стосовно виробників аргументи є недостатньо переконливими, то щодо комісіонерів - цілком обґрунтованими і логічними. Проте, існує офіційна думка ДПАУ, викладена в Листі № 19003/7/21-0117, в якому йдеться проте, що коли суб'єкти господарювання здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі і отримують виручку від реалізації цієї продукції, яка враховується на рахунку 70 “Доходи від реалізації”, то вони є платниками Збору незалежно від того, комітенти (у т. ч. підприємства-виробники) це чи комісіонери.

Оскільки Збір не входить до переліку податків, які не повинні сплачувати платники єдиного податку згідно зі ст. 6 Указу № 727/98, то “єдинщики” повинні сплачувати Збір, що розглядається, на загальних підставах.

Щодо філій торговельних підприємств Головний державний податковий інспектор відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Київській області Тетяна Денисенко зазначає, що філія торговельного підприємства, яка реалізує в оптово-роздрібній мережі алкогольні напої та пиво, є окремим платником Збору. Філія торговельного підприємства як платник збору повинна самостійно подавати звіти і сплачувати Збір за своїм місцезнаходженням.

Ставка Збору складає 1% від об'єкта оподаткування (ст. 3 Закону № 587).

Об'єктом оподаткування є виручка, яка отримується від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива. Більш точне визначення об'єкта обкладання Збором міститься у п.3 Наказу № 133.

Об'єктом обкладання Збором є виручка, отримана на кожному етапі реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, яка включається до суми торгового обігу (далі - виручка).

Отже, Збір справляється на всьому шляху проходження товару від його виробника до кінцевого споживача і сплачується кожним продавцем при будь-якому продажу цього товару в оптово-роздрібній мережі та/або мережі ресторанного господарства.

Платник Збору самостійно розраховує суму податкового зобов'язання (ПЗ), яку вказує у Звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (далі - Звіт).

У платників Збору найчастіше виникають питання щодо визначення виручки для розрахунку суми ПЗ. Так, наприклад, існує проблема включення (або не включення) до виручки, яка є базою для розрахунку Збору, вартості тари, оскільки ця ситуація законодавче не врегульована.

Вирішення цієї проблеми, насамперед, залежить від позиції платника Збору. Найменш трудомісткий, але більш витратний варіант - взагалі проігнорувати проблему і розраховувати (і, відповідно, сплачувати) Збір від загальної суми товарообігу алкогольних напоїв та пива. Інша позиція полягає в тім, що платник готовий деталізувати облік (виділяти вартість тари з вартості алкогольних напоїв та пива), контролювати зміст договорів (на предмет врегулювання тарних питань) тощо з метою мінімізації сум Збору. Крім того, треба з'ясувати, про яку тару йде мова. Адже вона може бути зворотною, безповоротної, заставною, незаставною, одноразовою, багаторазовою... У зв'язку з цим можна запропонувати такий алгоритм дій, показаних на малюнку.

З малюнком можна ознайомитись, звернувшись до відділу "Консультант".

Прокоментуємо наведений алгоритм.

Під одноразовою тароюмаються на увазі поліетиленові пляшки, бляшані банки, картонні упаковки тетра-пак, сувенірні пляшки і барила, а під багаторазовою - стандартні скляні пляшки, пивні кеги, діжки, ящики, піддони. Статус зворотності тари визначається способом її відображення в обліку, супровідних документах, договорах купівлі-продажу (поставок). Вартість незаставної зворотної тари повинна бути включена до об'єкту обкладання Збором, якщо відсутні документи про факт її повернення. Незалежно від того, заставною чи незаставною визначена тара у договорі, у супровідних документах на алкогольну продукцію та пиво вона повинна бути виділена окремим рядком і за кількістю, і за вартістю.

Дискусійним питанням також є дата виникнення ПЗ щодо сплати Збору. Відповідь на це питання можна знайти в Листі № 526/7/16-2317, в якому зазначено, що ПЗ за сплатою Збору, що розглядається, виникає з моменту отримання коштів за реалізовані алкогольні напої та пиво. Отже, ПЗ за сплатою Збору виникає лише після того, як алкогольні напої та пиво будуть і відвантажені покупцям, і за них буде отримана оплата.

Як це необхідно відобразити в обліку
та звітності?

Об'єктом обкладання Збору є виручка, отже, датою виникнення ПЗ щодо сплати Збору повинна вважатися дата надходження виручки.

З одного боку, якщо перша подія - передоплата, то дохід ні в обліку, ні у Звіті про фінансові результати не відображається, тому як такої виручки ще немає й ПЗ щодо сплати Збору не виникають.

Виручкою така передоплата стане у момент відвантаження товару, коли і виникнуть ПЗ і за нарахуванням, і за сплатою Збору. З іншого боку, відвантаження товарів призводить до виникнення доходів, отже, до відображення цих доходів у Звіті про фінансові результати. При цьому відсутня виручка, яка є базою для розрахунку суми Збору. Проте, платники повинні нарахувати так звані відстрочені ПЗ щодо сплати Збору. А вже при надходженні оплати, тобто виручки, перевести відстрочені ПЗ щодо сплати Збору у поточні.

Виходячи з вищезазначеного, нарахувати суму Збору платник повинен у момент відображення доходу на субрахунку 702 “Дохід від реалізації товарів”, а не за дебетом субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”, як рекомендують деякі фахівці, у кореспонденції Із субрахунком 642^{Відстр.} “Відстрочені ПЗ за збором” у разі подальшої оплати і 642^Пот. “Поточні податкові зобов'язання за Збором” у разі попередньої оплати.

Покажемо порядок відображення нарахування і сплати збору в бухгалтерському обліку у табл.

Таким чином, облікова інформація про суми Збору, що розглядається, накопичується на субрахунках і б42^{Відстр.}, і 642^Пот., а потім переноситься за допомогою облікових регістрів у Головну книгу.

При заповненні Звіту про фінансові результати згідно з П(С)БО 3 сума Збору вираховується з доходу підприємства і відображається у вільному рядку (025). Саме ця вимога П(С)БО 3 не дозволяє враховувати суми Збору на субрахунку 949, про що вище згадувалося.

У податковому обліку сума Збору включається до складу валових витрат платника податку на підставі пп. 5.2.5 Закону про оподаткування прибутку і відображається у рядку 04.6 Декларації з податку на прибуток (і в рядку 4.6.12 річного додатка Р1 до Декларації).

Сума Збору, розрахована платником самостійно, також відображається у відповідному Звіті, який подається платником Збору до органу ДПІ за його місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Сума Збору повинна бути самостійно сплачена платником податку протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Звіту.

Звернімо увагу нате, що Звіт подається лише у разі здійснення протягом звітного місяця реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива з отриманням виручки від цієї реалізації. Виходячи з дати виникнення ПЗ за сплатою Збору, що було розглянуто вище, виникає така ситуація: якщо у звітному періоді проведене лише відвантаження товару або його попередня оплата, то виручка від такої операції до бази оподаткування не включається і Звіт не подається.

Пунктом 16 Наказу № 133 передбачено, що коли платник Збору самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше поданому ним Звіті, то такий платник зобов'язаний подати до органів ДПІ уточнений звіт, який містить виправлені показники (далі - уточнений звіт).

Уточнений звіт подається за формою і за той звітний період, у якому була допущена помилка.

Крім того, до уточненого звіту додається довідка (її форма також затверджена Наказом № 133) про суми Збору, що зменшують або збільшують податкові зобов'язання внаслідок виправлення виявленої помилки, допущеної у попередніх звітних періодах.

Одночасно з виправленням допущеної помилки може виникнути необхідність у поверненні надміру сплаченого Збору. У цьому випадку, згідно з п. 25 Наказу № 133, разом з Уточненим звітом подається заява про повернення надміру сплаченого Збору з дотриманням граничних строків його подання до податкових органів, тобто до початку перевірки платника податку контролюючим органом і не пізніше подання Звіту за місяць, в якому виявлено помилку.

Слід звернути увагу, що поняття Звіту в Наказі № 133 цілком відповідає визначенню податкової декларації, даному у п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181. Тому порядок застосування штрафів та пені, встановлений Законом № 2181, застосовується і до цього Збору.

За несвоєчасну сплату збору стягується пеня і застосовуються штрафні санкції (штраф- 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання або неповне подання податкового розрахунку).

Список використаних документів

Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-XIІ “Про систему оподаткування” у редакції від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон № 587 - Закон України від 09.04.1999 p. № 587-XIV “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”

Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Указ № 727/98 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. №87

Наказ № 133 - Наказ ДПАУ від 28.03.2002 р. № 133 “Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства і Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору”

Лист № 19003/7/21-0117- Лист ДПАУ від 12.10.2006 р. № 19003/7/21-0117 “Щодо оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства алкогольних напоїв та пива у разі їх реалізації за договором комісії”

Лист № 526/7/16-2317 - Лист ДПАУ від 14.01.2000 р. № 526/7/16-2317 “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”

“Консультант бухгалтера” № 11 (447) 17 березня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою),
22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей