ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
18 вересня 2006 року
м. Львів
Справа N 2/58
Про визнання неправомірною відмову
у митному оформленні товару
( Постанову залишено без змін на підставі
Ухвали Вищого адміністративного суду України
від 20 лютого 2008 року)
Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:
Судді-доповідача: М.
Суддів: Н., М.,
при секретарі: П.
за участю представників: …,
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Денір”від 14.04.06 р. на постанову господарського суду Рівненської області від 10.03.2006 року у справі N 2/58 за позовом ТзОВ “Денір”, м. Рівне до Рівненської митниці, м. Рівне про визнання неправомірною відмову у митному оформленні товару, скасування талону відмови N 463 від 22.11.05 р. та зобов’язання здійснити митне оформлення
В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
встановив:
постановою господарського суду Рівненської області (суддя С.) від 10.03.2006 року у справі N 2/58 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Позивач з постановою не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки ним було подано для митного оформлення товару всі документи, які є необхідні для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Покликається, що МК України передбачає послідовне застосування методів визначення митної вартості товару. Зазначає, що посилання відповідача на Протокол про співпрацю між Державною митною службою України та учасниками ринку імпорту рибопродуктів в Україну від 26.10.2005 р. та додатками до нього є протиправним, оскільки, він не є правовим документом. Зазначена в додатку до нього ціна не є достовірно визначеною - є добровільно визначеною без жодного правового обґрунтування.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення Рівненської митниці про відмову у митному оформленні товару є правильним, оскільки заявлена митна вартість товару не відповідала ціновій інформації, що була наявна у митниці, в зв’язку з чим стало неможливим застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору до товарів, що імпортуються, тому застосовувався резервний метод визначення митної вартості товару.
Прокурор в судовому засіданні доводи митного органу підтримав, просив залишити постанову місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
За клопотанням представників сторін справа слуханням відкладалася з 26.06.06 р. на 18.09.06 р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду Рівненської області від 10.03.2006 року скасувати; адміністративний позов задовольнити.
При цьому колегія виходила з наступного:
22 листопада 2005 року ТзОВ "Денір" для проведення митного оформлення до Рівненської митниці подало ВМД N 204000001/5/10799 на товар: риба с/морожена, сайра нерозделана 25+, 1/22, в кількості нетто 19580 кг, виробник риболовецький колгосп "Огни востока", РПБ "Г.Диденко" (Росія), країна походження Росія, з визначенням митної вартості за ціною угоди 30218,47 грн.
22 листопада 2005 року Рівненською митницею видано талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів N 463. Підставою відмови було те, що заявлена у ВМД N 204000001/5/107999 від 22.11.05 р. митна вартість не відповідає ціновій інформації, що наявна у митниці (додаток до Протоколу про співпрацю між Державною митною службою України та учасниками ринку імпорту рибопродуктів в Україну від 26.10.05 р.). Митне оформлення ввезеного товару відбулося за методом N 6, підстава: ст.273 МК України, в результаті чого митна вартість збільшилася до 39 552,00 грн.
Перевіркою доводів апеляційної скарги встановлено, що згідно з приписами ст. 259 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно ст. 265 МК України (чинної на момент ввезення товару) у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Щодо доводів відповідача про те, що при перевірці заявлених до митного оформлення товарів у представників митниці виник обґрунтований сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей по вартості товару, то встановлено, що відповідач не навів переконливих доказів виникнення такого сумніву, оскільки в матеріалах справи (а.с. 19-20) у запереченнях на позовну заяву відповідач покликається на аналіз цінової інформації на ідентичні та подібні товари, ввезені у цей період іншими суб’єктами господарювання на територію України і не підтверджує факту, що позивач ввозив товар по найнижчій ціні, а покликання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб’єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись судом як безспірний доказ.
При цьому, колегія дійшла висновку, що відповідачем порушено вимоги ст. 266 МК України в якій зазначено, що якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. (ст. 273 МК України).
Доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування чи незастосування інших методів, відповідачем представлено не було.
Аналізом доказів у справі суд встановив, що ввезення товару було здійснено відповідно до контракту N 02/11.11.2005 ПТ-Денір від 11.11.2005 в року, специфікації N 01 від 11.11.2005 року, рахунку-фактури N 2 від 14.11.2005 року в кількості 19580 кг. за ціною 8,50 руб. РФ на загальну суму 166 430,00 руб. РФ, що згідно із діючим курсом НБУ на 11.11.2005 року склало 29 170,19 грн.
Підприємством було сплачено вартість вказаного товару для продавця ООО “Продін-Торг” (Росія) згідно із платіжними документами в розмірі 166 430,00 руб. РФ.
На підставі цього, колегія дійшла висновку, що позивачем по зовнішньоекономічній операції подано відповідачу всі необхідні для розмитнення товару документи, і як встановлено в судовому засіданні інших додаткових відомостей по вартості товару відповідач не вимагав, тому у відповідача не було підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару та видачі талону відмови у митному пропуску на митну територію України, з урахуванням чого талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів N 463 від 22.11.05 р. слід визнати нечинним.
Крім того, колегія не погоджується із думкою господарського суду про підставність визначення Рівненською митницею митної вартості декларованого позивачем товару на підставі ціни, зазначеної у додатку до Протоколу про співпрацю між ДМС України та учасниками ринку імпорту рибопродуктів в Україну від 26.10.2005 р., що було однією із підстав відмови у пропуску на митну територію України даного товару (а.с. 14), оскільки позивач не є учасником, що підписав даний Протокол, а згідно змісту протоколу, зазначена в додатку до нього ціна рибопродуктів є обов'язковою для учасників, що його підписали, а не для інших імпортерів.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Рівненської області не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому її слід скасувати, прийнявши нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 86, 195, 196, 198, 200, п. 1. ст. 205, 207 КАС України , суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Постанову господарського суду Рівненської області від 10.03.2006 року по справі за N 2/58 скасувати.
3. Прийняти нову постанову: адміністративний позов задовольнити, визнати неправомірною відмову у митному оформленні товарів згідно талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів N 463 від 22.11.05 р., зобов’язати Рівненську митницю здійснити митне оформлення товару за ціною угоди, визначеною станом на 22.11.05 р. митною вартістю 30 218,47 грн. в кількості нетто 19 580 кг.
Стягнути з Рівненської митниці на користь ТзОВ “Денір” (вул. _____, ___ район, ___, р/р ______ в філії Рівненського ЦВ Промінвестбанку, МФО 333335, код 25318312) 5,10 грн. судового збору.
4. Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.
5. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий
Судді