Лікарняні: питання та відповіді
ПИТАННЯ: 1. Як оплачується лікарняний листок, якщо працівник захворів в останній день роботи перед звільненням?
2. Як оплачується лікарняний листок у разі невиробничої травми?
3. Чи враховується середній заробіток за час перебування у відрядженні при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності?
4. Як розрахувати розмір допомоги, якщо на підприємстві введено змінний графік роботи?
5. Як виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при переведенні на нижчеоплачувану роботу?
6. Як розраховується допомога по тимчасовій непрацездатності викладача за дні хвороби, що збігаються з періодом карантину в школі?
7. У яких випадках оплачується лікарняний листок під час відпустки?
8. Працівника підприємства було поновлено на роботі за рішенням суду. Як розрахувати середній заробіток для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності?
9. Які існують особливості нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності внутрішнім сумісникам?
10. Як розрахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо працівниця захворіла на першому своєму місці роботи, не відпрацювавши шести місяців?
11. Як розрахувати допомогу працівнику, який змінив кілька місць роботи за період 12 місяців перед настанням страхового випадку?
12. Як розрахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності працівниці, якщо перед настанням страхового випадку вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 6 років за медичним висновком і відпрацювала менше 6 місяців?
ВІДПОВІДЬ:1. Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виникає у застрахованої особи у період роботи, включаючи і день звільнення згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону N 2240.
Звільнення працівника, який захворів у період роботи, у зв'язку із закінченням строку трудового договору, не позбавляє його права на оплату лікарняного листка.
При цьому лікарняний листок оплачується не по день звільнення, а за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи.
Якщо працівник хворіє тривалий час, йому може бути виданий лікарняний листок із зазначенням, що він продовжує хворіти, з подальшим оформленням наступного лікарняного листка.
Слід зазначити, що на один період (день) не можуть бути видані одночасно два лікарняних листки.
Якщо у лікарняному листку, виданому працівнику після дати його звільнення, зроблено запис “приступити до роботи” (код-1), що наступний лікарняний листок оплаті не підлягає, оскільки це вже буде інший страховий випадок непрацездатності, який настав не у період роботи.
Зазначене роз'яснення наведене в Листі Мінпраці N 514.
2. Лікарняний лист у разі травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується так само, як і будь-який інший, тобто за весь період непрацездатності. При цьому перші п'ять днів оплачуються за рахунок підприємства, а весь другий період - за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд).
Допомога за рахунок коштів Фонду не надається у разі настання тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюваннями або травмою внаслідок алкогольного, токсичного сп'яніння або дії наркотиків. Комісія (уповноважений) з соціального страхування приймає рішення про відмову щодо надання допомоги. Зазначені висновки наведені Фондом в Листі N 04-29-95.
3. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду розраховуються виходячи із середньоденної заробітної плати за фактично відпрацьовані дні.
Час перебування працівника у службовому відрядженні відноситься до фактично відпрацьованого часу згідно з Інструкцією N 59 та Інструкцією N 467.
Таким чином, при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги, необхідно включати середню заробітну плату, отриману застрахованою особою у період службового відрядження.
4. Згідно зі ст. 58 КЗпП України при змінних роботах працівники підприємства чергуються у змінах у порядку, встановленому графіком виходів. Для таких працівників може бути введений підсумований облік робочого часу.
Оплата тимчасової непрацездатності працівників, робочий час яких враховується підсумовано, повинна здійснюватися за робочий час відповідно до графіка роботи застрахованої особи, пропущені у зв'язку з хворобою.
Згідно з п. 16 Порядку N 1266 середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованій особі у зазначений період. Розрахунковий період, за який обчислюється середньо-годинна заробітна плата, визначається згідно з п.п. 3 - 6 Порядку N 1266.
У разі коли дата закінчення хвороби (до якого дня хворів, включно) збігається з датою початку зміни працівника, то за лікарняним листком будуть оплачені лише ті робочі години, які припадали на добу хвороби. І якщо зміна працівника продовжується у день, зазначений у лікарняному листку як день, у який він повинен приступити до роботи, то години роботи цього дня за лікарняним листком оплачуватися не будуть.
Щоб уникнути подібного роду ситуацій і для правильного табелювання днів, суміжних з днями хвороби, можна порекомендувати переносити наказами по цеху, відділу (дільниці) по таких окремих працівниках дату і час початку зміни впе-і ред чи назад таким чином, щоб уся виробнича зміна працівника припадала на один календарний день.
Приклад 1. Зміна працівника починається з 20°° 20.02.2008р. і продовжується до 08°° 21.02.2008 р. Після зміни працівник захворів. У такому випадку, якщо працівник відпрацював повну зміну, але в лікарняному листку датою початку хвороби буде зазначено 21.02.2008 p., доцільно усі відпрацьовані години цієї зміни табелювати на попередній день (оскільки працівник відпрацював ці години).
Чи, припустимо, одужання працівника (дата закриття лікарняного листка) припадає на 28.02.2008 p., а його робоча зміна почнеться з 20°° 28.02.2008 до 08°° 29.02.2008 p., то бажано цю зміну табелювати днем хвороби (якщо працівник не приступить до своїх обов'язків) або наступним днем (якщо він приступив до виконання обов'язків уже 28.02.2008 p.).
Отже, якщо наказом на підприємстві будуть внесені разові зміни до графіку роботи, то на перший і останній дні тимчасової непрацездатності будуть припадати закінчені (повні) виробничі зміни, робочі години за якими будуть оплачені у звичайному порядку. Зазначена ситуація розглянута в Листі Мінпраці N 20-579.
5. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі тимчасового переведення особи на більш легку, нижчеоплачувану роботу тільки при захворюванні туберкульозом.
Зазначене переведення рекомендується, якщо особа, будучи непрацездатною за своїм основним місцем роботи, може повноцінно виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування. При цьому згідно з ч. 8 ст. 35 Закону N 2240 допомога надається з першого дня такої роботи, але не більш ніж за 2 місяці.
Розрахунок допомоги провадять за загальними правилами, але виплачують у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не повинен перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
6. У період, коли заняття у школі не провадяться з незалежних від працівника причин, у тому числі й епідемії грипу, його праця оплачується з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, але за умови, що викладач виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої, час простою оплачується у порядку і розмірах, визначених КЗпП України та п. 77 Інструкції N 102.
Таким чином, якщо у період карантину вчитель займався іншою організаційно-педагогічною роботою, допомогу виплачують за всі робочі дні у періоді тимчасової непрацездатності, у тому числі і за час карантину.
Якщо ж для викладача не знайшлося іншої організаційно-педагогічної роботи, трудове законодавство гарантує йому оплату часу простою з розрахунку 2/3 встановленої тарифної ставки (окладу) згідно зі ст. 113 КЗпП України.
Тимчасова непрацездатність, що настала у період простою (або до його початку), позбавляє працівника гарантованої виплати, тобто 2/3 частини його зарплати. Отже, втрачені суми необхідно компенсувати:
- повною оплатою лікарняного листка за весь період хвороби, якщо період карантину збігається з періодом хвороби;
- частковою оплатою лікарняного листка, якщо період хвороби менше періоду карантину.
При цьому слід нагадати, що час простою не включається до розрахункового періоду, за який визначається середньоденна допомога по тимчасовій непрацездатності.
7. У разі тимчасової непрацездатності працівника, а також при настанні строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена згідно з ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки.
Допомога по тимчасовій працездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням, додатковій відпустці чорнобильцям.
8. Абзацом 3 п. 9 Порядку N 1266 передбачено, що у разі поновлення на роботі працівника, незаконно звільненого з роботи, з виплатою середнього заробітку за час змушеного прогулу, середня заробітна плата обчислюється виходячи із сум, які припадають на місяці розрахункового періоду.
Приклад 2. Працівника поновили на роботі 16 січня 2008 р. за рішенням суду з виплатою середнього заробітку за час змушеного прогулу протягом 4 -х місяців у сумі - 8500 грн, а 8 лютого він захворів.
Оскільки працівник працював і сплачував страхові внески менше календарного місяця, то згідно з абз. 1 п. 6 Порядку N 1266 середня заробітна плата буде обчислюватися за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, а саме: з 16 січня по 7 лютого 2008 року, з урахуванням суми, яка виплачена за рішенням суду (Аналогічний випадок розглянуто в Листі Мінпраці N 513).
9. Суми страхових внесків до фондів соціального страхування, якщо застрахована особа є внутрішнім сумісником (тобто одночасно працює на кількох посадах у одного роботодавця), обчислюють із сумарної заробітної плати цієї особи, отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом в межах максимальної величини, на яку нараховуються страхові внески.
Отже, якщо сумісництво оформлене на тому самому підприємстві, що й основне місце роботи, то для розрахунку оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності не треба робити окремого розрахунку по різних місцях роботи. Розрахунок середньоденної заробітної плати буде здійснюватися виходячи із загальної нарахованої заробітної плати у розрахунковому періоді та кількості відпрацьованих у ньому робочих днів за основним місцем роботи.
10. Якщо застраховані особи працюють менше повних шести календарних місяців, то допомога призначається їм, виходячи з фактичної заробітної плати, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
При цьому середньоденна заробітна плата не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку на один день (годину), що обчислюється шляхом ділення встановленого на момент настання страхового випадку розміру мінімальної заробітної плати на норму робочого часу даного місяця.
Крім того, встановлено чіткий перелік випадків, коли застраховані особи, які сплачували страхові внески (єдиний податок) менше повних шести календарних місяців, мають право на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг у повному обсязі.
До таких відносяться випадки, колі страхові внески (єдиний податок) сплачені менш, ніж за шість пов них календарних місяців внаслідок тимчасової непрацездатності вагітності та пологів, перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Обмеження розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності розміром мінімальної заробітної плати здійснюється в тому випадку, якщо при розрахунку середньоденної заробітної плати розмір допомоги з урахуванням відсотків страхового стажу виходить вище розміру середньоденної мінімальної заробітної плати.
При цьому слід зазначити, що до розміру мінімальної заробітної плати (у разі обмеження розміру цієї допомоги) відсоток за страховий стаж не застосовується.
Приклад 3. Працівницю прийнято на роботу з 19 листопада 2007 р. На даному підприємстві це її перше місце роботи. Тимчасова непрацездатність настала 12 лютого 2008 р. і закінчилася 20 лютого 2008 р. (7 робочих днів у періоді). Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, складає повних два місяці (з грудня 2007 по січень 2008 p.). Кількість відпрацьованих робочих днів у цьому розрахунковому періоді - 42. Загальна сума виплат, що включаються до розрахунку середнього заробітку, складає 3000 грн.
Оскільки страховий стаж праців ) ниці складає менше 5 років, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності повинна бути розрахована з урахуванням стажового відсотка - 60 %. Середньоденні заробітна плата в цій ситуаціїдорів нюватиме - 42,86 грн (3000 грн: 4і дн. х 60 %).
Розрахуємо розмір допомоги за 7 робочих днів хвороби працівниці. 42,86 грн х 7дн. = 300,02 грн.
На таку допомогу працівниця могла б розраховувати, якщо перед настанням страхового випадку сплачувала б страхові внески до Фонду протягом останніх 12 календарних місяців не менше повних шести календарних місяців.
Однак, на цю працівницю поширюється обмеження, відповідно до якого допомога буде розрахована виходячи з діючої величини мінімальної зарплати в лютому (місяці настання страхового стажу), яка склала - 515 грн.
Середньоденна зарплата працівниці, розрахована з величини мінімальної заробітної плати, у цьому випадку складе - 24,52 грн (515 грн : 21 дн.). Саме ця середньоденна зарплата братиме участь у розрахунку.
Таким чином, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності працівниці дорівнюватиме тільки 171,64 грн (24,52 грн х 7 дн.).
11. У разі коли страхові внески сплачені застрахованою особою за період менше 6 місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця і виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, здійснюються виходячи з фактичної заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку, у розрахунку на кожний місяць.
Наведена ситуація стосується працівників, які:
- тільки починають свою трудову діяльність і відпрацювали менше шести місяців;
- змінили місце роботи, але до останнього працевлаштування не працювали більше шести місяців.
Зазначена норма не відноситься до осіб, які працюють на підприємстві менше шести місяців, за умови, що вони працювали на іншому підприємстві і сплачували страхові внески за необхідний період.
Підтвердженням цього буде запис у трудовій книжці, який засвідчує період трудових відносин між фізичною особою (працівником) і підприємством, установою, організацією або фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. А також при розрахунку допомоги нещодавно прийнятому працівнику необхідна інформація, яка підтверджує сплату цим працівником страхових внесків за період 12 місяців перед настанням страхового випадку.
Така інформація надається з попереднього місця роботи працівника за запитом страхувальника або на вимогу самого працівника у формі довідки про сплату страхових внесків. Якщо працівник змінив кілька місць роботи за період 12 місяців перед настанням страхового випадку, сплата страхових внесків враховується по всіх місцях роботи працівника у зазначений період.
Періоди сплати страхових внесків підсумовується по всіх місяцях (днях) роботи працівника протягом останніх 12 місяців. Сумарний період сплати страхових внесків повинен бути не менше 180 календарних днів, що дорівнює шістьом місяцям (30 х 6 = 180), де 30 - середньомісячна кількість днів.
Приклад 4. Якщо за період 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник працює і сплачує страхові внески 2 місяці 10 календарних днів, а за попереднім місцем роботи працював і сплачував страхові внески 3 місяці 20 днів, то у сумі період сплати страхових внесків дорівнює 6 місяцям (лист Фонду N 04-06/Т-119/2з-246). У цьому випадку на працівника дія ст. 4 Закону N 2240 не поширюється.
12. У разі коли застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору, сплачували страхові внески до Фонду протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше повних 6 календарних місяців, то допомога призначається їм, виходячи з фактичної заробітної плати, але не вище розміру мінімальної заробітної плати.
Однак, деякі застраховані особи, які сплачують страхові внески (єдиний податок) менше повних 6 календарних місяців, мають право на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг уловному обсязі. До таких відносяться випадки, коли страхові внески (єдиний податок) сплачені менш, ніж за 6 повних календарних місяців у період тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.
Період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 6 років за медичними показниками згідно зі ст. 7 Закону N 2240 не включається до страхового стажу, оскільки за цей період не виплачуються страхові виплати і не сплачуються страхові внески.
Таким чином, допомогу по тимчасовій непрацездатності підприємство повинно нараховувати працівниці, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 6 років за медичним висновком та відпрацювала менше 6 місяців перед настанням страхового випадку, з урахуванням норм ст. 4 вищезазначеного Закону, а саме, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Список використаних документів
КЗпП України - Кодекс законів про працю України
Закон про відпустки- Закон України від 15.11.1996 р. N 504/96-ВР “Про відпустки”
Закон N 2240- Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-МІ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”
Порядок N 1266- Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням, затверджений постановою KM від 26.09.2001 р. N 1266
Інструкція N 102- Інструкція про порядок нарахування заробітної плати працівникам освіти, затверджена наказом Міносвіти України від 15.04.1993 р. N 102
Інструкція N 59 - Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. N 59
Інструкція N 467 - Інструкція із заповнення форми державного статистичного спостереження N 3-ПВ (термінова, піврічна) “Звіт про використання робочого часу”, затверджена наказом Держкомстату від 24.12.2007 р. N 467
Лист N 20-579- Лист Мінпраці України від 15.12.2003 р. N 20-579 “Щодо оплати листка непрацездатності працівнику служби охорони підприємства”
Лист N 04-29-95- Лист ФСС з ТВП від 23.01.2004 р. N 04-29-95 “Про оплату листка непрацездатності”
Лист N 514 - Лист Мінпраці України від 27.08.2007 р. N 514/020/99-07 “Щодо оплати листків непрацездатності після звільнення працівника”
Лист N 04-06/Т-119/2з-246 - Лист ФСС з ТВП від 10.08.2007 р. N 04-06/Т-119/2з-246 “Про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах”
Лист N 513 - Лист Мінпраці України від 27.08.2007 р. N 513/020/99-07 “Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності”
“Консультант бухгалтера” N12-13 (448-449) 24 березня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)