ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 серпня 2007 року N 07/134
м. Київ
Про перегляд за винятковими обставинами
ухвали Вищого адміністративного суду України
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., П., С., Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (далі – Управління ПФУ) про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2006 року справу за скаргою гр. Н на неправомірні дії Управління ПФУ, – встановила:
У червні 2005 року гр. Н звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії Управління ПФУ, які полягали у відмові здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця. Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що пенсія, призначена їй раніше на підставі Закону України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII “Про державну службу” (далі – Закон), має бути перерахована відповідно до Указу Президента України від 20 червня 2002 року N 575/2002 “Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби” (далі – Указ), яким було встановлено надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років.
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 2 серпня 2005 року скаргу задовольнив – визнав неправомірними дії Управління ПФУ і зобов’язав його здійснити перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням надбавки за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 14 листопада 2005 року та Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2006 року залишили зазначене рішення без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Управління ПФУ звернулося до Верховного Суду України зі скаргою, в якій порушило питання про перегляд за винятковими обставинами і скасування цих рішень, пославшись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права та додавши постанову касаційного суду у справі, в якій зазначена норма застосована інакше, ніж у справі, що розглядається.
Скарга Управління ПФУ підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи скаргу гр. Н, суди взяли до уваги те, що відповідно до статті 37-1 Закону в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. У судових рішеннях зазначено, що згідно з частиною другою статті 33 Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі й інших надбавок. З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що встановлення Указом надбавки за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці є підставою для перерахунку пенсії гр. Н.
Проте із цим висновком погодитись не можна.
Частиною другою статті 37-1 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на такий перерахунок.
Отже, особи, які вийшли на пенсію до набрання чинності Указом, а саме до 1 січня 2003 року, не вправі отримувати встановлену ним надбавку, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з абзацом другим пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України N 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, гр. Н, яка на момент набрання чинності Указом уже не працювала на посаді державного службовця, на якій могла отримувати встановлену ним надбавку, не має права на перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням цієї надбавки.
Беручи до уваги те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини, але неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасувати всі судові рішення у справі та ухвалити нове – про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Керуючись статтями 241 – 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, – ухвалила:
Скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2006 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2005 року і рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2005 року скасувати, у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді