ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 лютого 2008 року N 08/04
м. Київ
Про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., М., С., Т., Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі – ДПІ) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стартелеком” до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, – встановила:
У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Стартелеком” звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 4 липня 2005 року N 12960/10/23-1, яким йому визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток – 980531,00 грн. основного платежу та 780038,00 грн. штрафних санкцій.
Господарський суд Львівської області постановою від 28 грудня 2005 року, яку залишив без змін Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 9 березня 2006 року, позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 березня 2007 року касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
У скарзі про перегляд ухвалених у справі судових рішень за винятковими обставинами ДПІ, посилаючись на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України зазначені рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків.
Метою порушення у справі провадження за винятковими обставинами була необхідність усунути неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, зокрема пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”.
У доданих до скарги судових рішеннях – ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2006 року та ухвалі Вищого господарського суду України від 21 квітня 2004 року – викладено висновок про те, що продаж товару за ціною, нижчою від ціни придбання, є збитковою операцією, тому витрати на купівлю цього товару не можна відносити до складу валових.
У справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України визнав, що доводи відповідача про реалізацію позивачем товарів за ціною, нижчою від ціни придбання, є безпідставними.
Цей висновок касаційного суду відповідає установленим судами першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які полягали в тому, що до ціни реалізації скретч-карток і стартових пакетів обґрунтовано додавалася вартість бонусних винагород від оператора. Зазначені обставини відрізняються від фактичних обставин справ, на рішення в яких послалася ДПІ, тому її твердження про неоднакове застосування одних і тих самих норм права є необґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.
З урахуванням наведеного скарга ДПІ підлягає відхиленню, а ухвала касаційного суду – залишенню без змін.
Керуючись статтями 241 – 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, – постановила:
У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова відмовити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2007 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді