Гарячі питання про застосування РРО
Незважаючи на те, що з реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО) підприємства, які реалізують товари за готівку, знайомі дуже давно, питання, пов'язані з їхнім застосуванням, залишаються актуальними. Сподіваємося, що кожна відповідь на питання, надана у цій статті, знайде свого читача і допоможе йому.
ПИТАННЯ: 1. Чи застосовується РРО при продажу основних засобів?
2. У яких випадках застосування РРО суб'єктами підприємницької ціяльності фізичними особами не є обов'язковим?
3. Чи має право турагентство приймати готівку без застосування РРО?
4. Чи можливі розрахунки без попереднього програмування продажної вартості, якщо через специфіку роботи підприємства таку продажну вартість встановити неможливо (наприклад, розрахунок вартості товарів, послуг встановлюється індивідуально для кожного окремого випадку)?
5. Чи можна в магазині (зареєстрованому на одного СПД) продавати одні товарів без РРО, а алкоголь і тютюнові вироби з використанням РРО?
6. Підприємство подало до ДПІ Звіт по РРО з дводенним запізненням. Яка відповідальність передбачена за таке порушення?
7. Магазин працює цілодобово. У нічний час на окремі види товарів застосовуються додаткові націнки. Як правильно реєструвати продаж того самого товару за різними цінами?
ВІДПОВІДЬ: 1. Ст.1 Закону про РРО встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності при продажу ними товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівкові кошти.
Ст. 9 Закону про РРО визначено коло операцій та умов, за яких застосування РРО не є обов'язковим. Однією з умов, зазначених у п. 1 ст. 9 цього закону є продаж юридичними особами готової продукції власного виробництва та надання послуг з оформленням готівкових розрахунків у касі таких підприємств з видачею відповідних квитанцій. Такі юридичні особи можуть продавати свої основні засоби без застосування РРО у разі коли вони не є підприємствами торгівлі. Статус підприємства торгівлі підтверджується відповідним кодом виду діяльності, привласненим Державним управлінням статистики.
У Листі № 1440/6/23-8019 ДПАУ висловлює думку, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виготовляється та реалізується самим підприємством у єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Щодо продажу основних засобів фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, то норми п. 1 ст. 9 Закону про РРО на них не поширюються. Тому такі СПД повинні застосовувати РРО в будь-якому випадку. На той момент, що основні засоби, які продає СПД, повинні продаватися через РРО вказує і ДПАУ в Листі № 219 від 12.01.2008р. Хоча Держкомпід-приємництва наполягає на тому, що СПД має право не застосовувати РРО при реалізації основних засобів.
2. Нормами ст. 9 Закону про РРО прописано, що РРО та розрахункові книжки (РК) не застосовуються СПД фізичними особами, які не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив) і:
- сплачують єдиний податок;
- сплачують податок з доходів у фіксованій сумі (фіксований податок);
- придбали пільговий торговий патент, якщо такі СПД не є платниками ПДВ.
Також ст. 9 Закону про РРО не передбачає застосування РРО для здійснення таких видів діяльності, як:
- продаж у кіосках, з лотків і візків газет, журналів та ін. видань, листівок, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів;
- продаж води, молока, квасу, соняшникової олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, страв та безалкогольних напоїв у їдальнях та буфетах професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів.
Згідно з нормами ст. 10 Закону про РРО та Постанови № 1336 без застосування РРО, але з використанням РК дозволено здійснення таких видів діяльності, як:
- роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшаних банках, що здійснюється СПД ФО платниками єдиного та фіксованого податку за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, а також;
- продаж у кіосках телефонних карток;
- ремонт взуття, швейних і трикотажних виробів, шкіргалантереї, радіоапаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімчистки СПД ФО з 1 або 2 працюючими;
- приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
- надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
- організація приймання та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, а також надання туристичних та екскурсійних послуг, розрахунки за які здійснюються за межами стаціонарних приміщень;
- продаж булочних, кондитерських та кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок та надувних кульок з ручних візків у видовищних, театральних і спортивних закладах.
За умови граничного річного розміру виручки не більше 75 тис. грн без застосування РРО з використанням РК дозволено здійснювати такі види діяльності, як:
- роздрібна торгівля продуктами власного виробництва та громадське харчування на території села, що здійснюються сільгоспвиробниками;
- роздрібна торгівля медичними та фармацевтичними товарами, надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
За умови граничного річного розміру виручки не більше 200 тис. грн без застосування РРО з використанням РК Законом про РРО дозволено здійснення таких видів діяльності, як :
- роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі, розташовані за межами стаціонарних приміщень;
- роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
- продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
- роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
- продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг;
- надання на вокзалах та у портах послуг носильниками;
- роздрібна торгівля насіннями у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
- здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських;
- надання медичних послуг вдома у замовника.
Суб'єкти господарської діяльності фізичні особи, які здійснюють інші види діяльності, що не ввійшли до вищезазначеного переліку (або здійснюють ці види діяльності на інших умовах, відмінних від перелічених) при розрахунках за готівкові кошти зобов'язані застосовувати РРО, зареєстрований належним чином.
3. Для висвітлення цього питання спочатку звернемося до Закону про туризм. Згідно з цим законом туристичні агенти (юридичні та фізичні особи) - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних і супутніх послуг.
Нормами ст. 9 Закону про РРО передбачено, що РРО і РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва і послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.
У зв'язку з тим, що турагент здійснює діяльність за агентським договором (тобто продає не свої послуги), приймання готівки в оплату проданих послуг повинно здійснюватися із застосуванням РРО, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Такої ж позиції дотримується ДПАУ в Листі № 6955/7/23-2117.
4. Нормами ст. 3 Закону про РРО передбачений обов'язок реалізації товарів (послуг) за умови наявності цінника на товари (меню, прейскуранта, тарифу на надану послугу). Розрахункові операції, що проводяться через РРО, повинні проводитися з використанням режиму попереднього програмування.
Специфіка роботи підприємства повинна передбачати можливість складання цінників або прейскуранта на товари (у разі відсутності цінників), що реалізуються за готівку.
РРО повинні забезпечувати облік кількості проданих товарів у момент реалізації. Як вказується в листі ДПАУ № 8143/6/23-2219, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку кількості товарів.
5. Ст. 9 Закону про РРО передбачено, що СПД фізичні особи мають право не застосовувати РРО при продажу ними товарів, у тому випадку, якщо вони:
- отримали свідоцтво про сплату єдиного податку (якщо такі СПД не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив);
- придбали патент про сплату податку у фіксованій сумі згідно із законодавством з питання оподаткування фізичних осіб (якщо такі СПД не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Згідно з нормами Указу № 727/98 фізичні особи СПД, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними виробами та тютюновими виробами не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
Згідно зі ст. 14 Декрету № 13-92 не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні СПД-ФО торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
Таким чином, СПД фізичних осіб, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, зобов'язані застосовувати загальну систему оподаткування. При застосуванні загальної системи оподаткування такі СПД зобов'язані використовувати зареєстрований належним чином РРО.
На нашу думку, фізична особа СПД в межах своєї підприємницької діяльності має право одночасно здійснювати види діяльності, які можуть обкладатися податком за спрощеною системою та загальною системою оподаткування.
Такі підприємці враховують доходи та витрати від таких видів діяльності окремо і фіксують їх в окремих книгах обліку доходів і витрат. На підставі таких заповнених книг ними складаються звіт про єдиний податок і декларація про податок з доходів фізичних осіб.
Для відділу продажу лікеро-горілчаних та тютюнових виробів застосування РРО є обов'язковим.
6. Відразу зазначимо, що Звіт про використання РРО (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 (далі - Звіт) податковою декларацією не є, отже, штрафні санкції, передбачені для податкової звітності Законом № 2181, на нього не поширюються.
Нагадаємо, що згідно з п.1.11 ст.1 цього Закону податковою декларацією є документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
І хоча дані Звіту дозволяють “побачити” суму податкових зобов'язань за ПДВ і валового доходу торговельного підприємства (якщо його діяльність обмежується лише сферою роздрібної торгівлі), визначити суми податку на прибуток та ПДВ не можна.
Та й завданням Звіту є лише надання інформації про загальний обсяг розрахункових операцій, проведених через РРО або зареєстрованих у розрахункових книжках.
Проте, законодавче встановлені строки подання Звіту (до 15 числа місяця, наступного за звітним) не вдасться порушити без покарання. Оскільки Звіт є елементом податкового обліку, за порушення порядку ведення якого передбачено адміністративну відповідальність, на посадових осіб підприємства накладається адміністративний штраф згідно зі ст. 1С31 КУпАП у розмірі від 5 до 10 НМДГ. При повторному порушенні протягом року штраф збільшується - від 10 до 15 НМДГ
7. Зробити це досить просто. Усі РРО, що внесені до Державного реєстру і застосовуються на практиці, містять функцію, яка дозволяє при програмуванні товару внести відомості про додаткові націнки.
При цьому націнки можуть бути виражені як у фіксованій сумі, так і у відсотковому співвідношенні до відпускної ціни товару. За необхідності для кодування РРО (або для додаткової консультації) можна запросити фахівця з центра сервісного обслуговування. При застосуванні додаткових націнок вкрай важливо пам'ятати, що:
- застосування додаткових націнок та їх вид потрібно оформити в наказі по підприємству з доведенням до відома всіх продавців та інших працівників, які забезпечують торговельний процес;
- інформація про націнки повинна бути доведена до покупців заздалегідь. Щоб уникнути непорозумінь (оскільки не завжди їх можна відобразити в ярлику (ціннику)) цю інформацію необхідно розмістити не лише в куточку покупця, куди покупці рідко заглядають, але й на іншому видному місці. Наприклад, на плакаті при вході.
Список використаних документів
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1176-III
Закон про туризм - Закон України від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР “Про туризм” у редакції від 18.11.2003 p. № 1282-IV
Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-111 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”
Указ № 727/98 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99
Декрет № 13-92 - Декрет KM України від 26.12.1992 р. № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”
Постанова № 1336 - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
Лист № 8143/6/23-2219 - Лист ДПАУ від 17.09.2004 р. № 8143/6/23-2219 “Про розгляд листа [щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]”
Лист № 6955/7/23-2117 - Лист ДПАУ від 12.04.2005 р. № 6955/7/23-2117 “Щодо порядку проведення розрахункових операцій при наданні туристичних послуг”
Лист № 1440/6/23-8019 -Лист ДПАУ від 14.02.2007 р. № 1440/6/23-8019 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування”
Лист № 219 -Лист ДПАУ від 12.01.2008 р. № 219 “Щодо штрафних санкцій за продаж основних засобів без застосування РРО”
“Консультант бухгалтера” №15 (451) 14 квітня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)