КОНСУЛЬТУЄ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Контрольно-ревізійне управління в Харківській області
Проведення ревізій органами ДКРС:
актуальні питання
ПИТАННЯ: 1. Які періодичність і строки проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби? Чи залежить періодичність ревізій від чисельності працівників бюджетної установи або від того, скільки людей обслуговує така установа?
2. Які питання фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та організацій перевіряються під час ревізії та хто визначає коло цих питань?
3. Чи мають право працівники органів ДКРС при здійсненні ревізії вимагати від керівника підконтрольної установи проведення інвентаризації та брати в ній участь?
4. Чи мають право працівники органів ДКРС під нас проведення ревізії опечатувати касу? Якщо так, то в яких випадках і на який строк?
ВІДПОВІДЬ: 1. Найпоширенішою формою проведення перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби є інспектуваня, або так звана ревізія. Правові засади інспектування, у тому числі й періодичність його проведення, визначаються Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ (далі - Закон про ДКРС) та Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550).
Інспектування полягає в документальній та фактичній перевірці певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та організацій, підприємств державного сектора економіки, одержувачів бюджетних коштів (субсидій, дотацій, субвенцій, цільового фінансування під державні та бюджетні програми). Як уже зазначалося, інспектування проводиться у формі ревізії, що має забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, установлення винних посадових та матеріально відповідальних осіб.
Ревізія буває плановою виїзною та позаплановою виїзною.
Планову виїзну ревізію передбачено у планах органу ДКРС. Така ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних об'єктів за письмовим рішенням керівника відповідного органу ДКРС не частіше одного разу на календарний рік.
Починається вона не раніше ніж через 10 календарних днів після письмового повідомлення про це організації чи установи. Згідно зі ст. 11 Закону про ДКРС у такому повідомленні обов'язково має бути зазначено дати початку та закінчення проведення ревізії.
Нагадаємо, що проведення планової виїзної ревізії може здійснюватися органами ДКРС одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (наприклад, одночасно з органами податкової служби).
За загальним правилом тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Позапланова виїзна ревізія не передбачається у планах органу ДКРС. Ця ревізія проводиться за наявності обставин, визначених ст. 11 3акону про ДКРС. До них, зокрема, належать такі:
- підконтрольною установою подано скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу ДКРС під час проведення ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів ревізії;
- у разі виникнення необхідності в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо така установа не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит органу ДКРС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
- здійснюється реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
- у разі отримання доручення про проведення ревізії від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, МВС, СБУ, в якому містяться факти про порушення підконтрольною установою законодавства, віднесеного до компетенції органів ДКРС.
Про проведення позапланової виїзної ревізії не повідомляється, її тривалість не повинна перевищувати 15 робочих днів.
Звертаємо увагу, що продовження строків проведення перевірок можливе тільки за рішенням суду і на строк, що не перевищує:
- для планової виїзної ревізії - 15 днів;
- для позапланової виїзної ревізії - 5 робочих днів.
В окремих випадках допускається продовження строків проведення планової виїзної ревізії за рішенням органу ДКРС. Зокрема, у разі проведення зустрічних перевірок строк може бути продовжено до 60 робочих днів.
Слід зауважити, що періодичність ревізій не залежить від чисельності працівників бюджетної установи (організації), а також від того, скільки людей обслуговує така установа (організація).
Нагадаємо також, що відповідно до Порядку № 550 перед початком перевірки перевіряючі зобов'язані:
- надати під розпис направлення (на кожну посадову особу, яка бере участь у перевірці, та кожного залученого фахівця зі сторони) та копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду);
- розписатися в журналі перевірок за його наявності (факт ненадання журналу фіксується в акті ревізії).
2. Відповідно до п. 7 Порядку № 550 під час підготовки до ревізії посадовими особами органу ДКРС складається у двох примірниках програма ревізії. У ній зазначаються найменування об'єкта контролю, тема, періоді питання, що підлягають перевірці відповідно до компетенції служби.
Програма ревізії затверджується керівником органу ДКРС чи його заступником.
Зауважимо, що під час проведення ревізії посадовими особами органу ДКРС до програми можуть уноситися зміни. Однак це можливо тільки за письмовим погодженням з керівником служби або його заступником.
Один примірник програми ревізії має бути надано керівнику об'єкта, що перевіряється, або його заступнику під розпис для ознайомлення.
Згідно з п. 16 Порядку № 550 під час проведення ревізії перевіряючі мають право:
- перевіряти засновницькі, фінансові, бухгалтерські документи, статистичну звітність, господарські договори, інші документи, пов'язані з плануванням та проведенням фінансово-господарської діяльності, веденням бухобліку, складанням фінансової звітності. У разі ведення бухобліку електронними засобами перевіряючих необхідно забезпечити роздруківками відповідних документів на паперових носіях;
- за відсутності належного бухгалтерського обліку вимагати приведення його у відповідність до норм чинних нормативно-правових актів (згідно з п. 25 Порядку № 550 на виконання відводиться не більше двох місяців);
- вимагати від керівників об'єкта, що ревізується, проведення інвентаризації грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних та необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей;
- здійснювати контрольні обмірювання виконаних робіт, перевіряти правильність застосування норм витрачання сировини та матеріалів, виходу готової продукції, здійснювати контрольні аналізи готової продукції та інші аналогічні дії за участі відповідних фахівців.
Водночас прийняття рішень і застосування фінансових санкцій у частині виявлених порушень у сферах податкового законодавства, валютного регулювання, готівкового обігу, ціноутворення та інших сферах не входять до компетенції органів ДКРС. Про такі порушення посадові особи служби зобов'язані інформувати відповідні органи, до компетенції яких входять ці питання.
У цілому проведення ревізії не повинне порушувати нормального режиму роботи установи, організації (сг. 11 Закону про ДКРС).
3. Пунктом 4 ст. 10 Закону про ДКРС органам ДКРС усіх рівнів надано право вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків. У разі відмови у проведенні інвентаризації органи ДКРС мають право звернутися до суду з метою примушування до проведення такої інвентаризації.
Про проведення інвентаризації під час ревізії йдеться і в п. 16 Порядку № 550. Зокрема, зазначається, що ревізія проводиться шляхом фактичної перевірки, яка передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних та необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей за допомогою проведення інвентаризації. При цьому посадові особи служби мають право вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації у присутності посадових осіб служби та за участі матеріально відповідальних осіб.
На практиці ревізори звертаються до керівника об'єкта контролю з метою:
- прийняття внутрішнього розпорядчого документа про проведення інвентаризації;
- визначення методів інвентаризації (суцільного чи вибіркового);
- визначення матеріально відповідальних осіб, у яких необхідно провести інвентаризацію;
- визначення матеріальних цінностей, які необхідно перевірити.
Таким чином, працівники органів ДКРС мають право вимагати від об'єктів, що підревізуються, проведення інвентаризації. Що стосується безпосередньої участі ревізорів в інвентаризації, то такого права законодавство їм не надає. Працівники органу ДКРС мають право лише бути присутніми при проведенні інвентаризації.
У зв'язку з цим слід підкреслити, що підписувати інвентаризаційні відомості можуть лише члени інвентаризаційної комісії, куди працівники ДКРС не входять. Водночас під час інвентаризації ревізор може дати оцінку стану справ щодо збереження та використання матеріальних цінностей.
Також звертаємо увагу, що працівник органу ДКРС може завізувати сторінки інвентаризаційних відомостей з метою уникнення їх підроблення (здійснення підчищень та виправлень, заміни одних примірників іншими).
4. Право опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви надано органам ДКРС Законом про ДКРС. Таке право виникає в чітко визначених законом випадках.
Опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів (далі -опечатування) здійснюється після письмового звернення органу ДКРС до суду в разі відмови керівника установи, що підревізується, провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків. Звернення до суду ставить за мету примусити підконтрольний об'єкт усе-таки провести інвентаризацію.
Порядок опечатування органами державної контрольно-ревізійної служби кас, касових приміщень, складів та архівів затверджено постановою КМУ від 26.07.2006 р. № 1028 (далі - Порядок № 1028). Відповідно до п. 3 Порядку № 1028 безпосереднє опечатування здійснюється посадовою особою органу ДКРС у присутності не менше ніж двох понятих і представника об'єкта контролю.
Хто ж може виступати в ролі понятих? Ними можуть бути будь-які дієздатні особи, зокрема працівники підконтрольної установи та працівники органу контрольної служби, які не беруть участі у проведенні ревізії. Однак не можуть бути понятими: керівник установи, його заступники та особи, відповідальні за збереження основних фондів, ТМЦ, грошових коштів у касах, касових приміщеннях, на складах та в архівах, що підлягають опечатуванню.
Посадові особи органу ДКРС письмово інформують керівника установи про місце, дату і час проведення опечатування. При цьому керівник установи зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ понятих до такого місця.
Факт опечатування оформляється протоколом у двох примірниках. Перший примірник протоколу долучається до матеріалів ревізії, другий - надсилається керівнику підконтрольного об'єкта листом з повідомленням про вручення. У разі нез'явлення до місця опечатування представника підконтрольного об'єкта опечатування може здійснюватися і без його присутності. У цьому випадку в протоколі здійснюється про це запис.
Звертаємо увагу, що опечатування здійснюється на строк до ухвалення судом рішення щодо спонукання до проведення інвентаризації, але не більше ніж на 24 години з моменту опечатування. У разі неприйняття судом рішення до закінчення зазначеного строку приміщення може бути опечатано повторно (знову-таки до прийняття судом відповідного рішення).
Ігор Омельченко
начальник відділу