ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
9 жовтня 2006 року
м. Дніпропетровськ
Справа № А35/229
Про зобов’язання вчинити певні дії
(Ухвалу залишено без змін на підставі
Ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.02.2008)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Н. – доповідач,
Суддів: Б., П.,
при секретарі судового засідання: К.
за участю представників сторін: представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.06 р. у справі № А35/229 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ про зобов’язання вчинити певні дії встановив:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.06 р. у справі № А35/229 (суддя Ш.) позовні вимоги задоволені повністю.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що витрати ПФУ з виплати пенсій по інвалідності повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Не погодившись з постановою господарського суду від 31.07.06 р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити, посилаючись на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а саме невірно застосував ЗУ „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Позивач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України; при цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Як видно з матеріалів справи та встановлено рішенням суду від 19.07.2005 р. у справі № 10/218, яке набрало чинності, потерпілі Г., П., Б., С. отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, розташованому за межами України (під час існування СРСР). До розпаду СРСР зазначені громадяни переїхали на постійне проживання в Україну і є її громадянами. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська виплачені зазначеним особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (гр. С.) та за спірний період з 01.01.2006 р. по 31.05.2006 р. виплачено пенсію в загальній сумі 2448,89 грн.
Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа, наступного за звітним, разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду складають Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат.
Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання відповідача на те, що він не повинен включати в щомісячні акти звірок з Пенсійним фондом суми по виплаченим пенсіям по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що сталися в СРСР, оскільки відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Питання пенсійних виплат громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн співдружності регулюється Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі й Україною. Згідно зі статтею 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаних з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті; роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства. Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати. пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Таким чином судова колегія дійшла висновку про те, що, витрати Пенсійного фону України з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих та території країн Співдружності незалежних Держав, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Заперечення відповідача щодо неправомірного розрахунку суми відшкодування пенсії, яка була виплачена гр. Б. також відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки до розрахунку не включена щомісячна сума 9,96 грн як підвищення учаснику війни. Щомісячна надбавка на постійний догляд 9,96 грн підлягає відшкодуванню, оскільки відповідачем не надано доказів, що зазначена надбавка виплачується ним.
При вивченні матеріалів справи та постанови суду першої інстанції, судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.ст. 201, 202, 203 та 204 Кодексу адміністративного судочинства України, для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 200, 205-206 КАС України, суд, - ухвалив:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.06 р. у справі № А35/229 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську –без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий
Судді