Про деякі питання обліку в гральному бізнесі

У суспільстві превалює негативне відношення до грального бізнесу. Гральний бізнес - це, дійсно, швидкі та відносно легкі гроші, адже їх роблять на азарті. “Азарт - це гра з метою отримання призу, результат якої визначається випадковістю”. Але держава в цьому бізнесі виконує зовсім “не випадкову” функцію - шляхом установлення твердих правил гри вона контролює гральний бізнес, здійснює його взаємовигідне регулювання і заробляє на ньому. При цьому у держави виникає складне завдання визначення оптимальних рамок регулювання, адже будь-яка діра у законодавстві буде використана підприємцями для отримання додаткового прибутку, так само як при занадто твердому регулюванні бізнес піде “у тінь”.

Звичайно, суб'єктам грального бізнесу вигідна неврегульованість ринку, у першу чергу - можливістю працювати в умовах звільнення від оподаткування наддоходів, що надає їм сучасний стан нормативно-правового регулювання галузі.

Гральний бізнес в Україні усе ще перебуває у зародковому стані. Це стосується не кількості гральних автоматів (які можна побачити на кожному розі), а стану нормативного регулювання правовідносин у цій галузі і відсутності єдиного закону.

Незважаючи на прийняття останнім часом кількох важливих нормативних актів, що регулюють зазначену сферу правовідносин, у першу чергу - ліцензійних умов, безліч проблемних питань усе ще не вирішено. І найважливіше - це оподаткування грального бізнесу і забезпечення належного фіскального контролю.

Одне-єдине законодавче визначення терміна “гральний бізнес” дається у Законі про патентування. Під зазначеним бізнесом розуміють діяльність з облаштованості казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим чи майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних), розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі. Однак наведений термін, як зазначено у Законі, використовується тільки для його (Закону про патентування) цілей. Таким чином, єдиного універсального визначення грального бізнесу немає.

Чинними законами України також довгий час не було визначення поняттю “азартна гра”. Уперше цей термін був закріплений Порядком № 1800 у 2003 році. Згідно з цим Порядком азартна гра - це гра, участь у якій дає можливість придбавати гроші, інше майно або майнові права, результат якої визначається діями, що повністю або частково залежать від випадковості, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки (у тому числі гри в букмекерських конторах, на іподромах та інших видах тоталізатора).

Крім цього, визначення азартних ігор містять Ліцензійні умови № 40/374. Згідно із зазначеними Ліцензійними умовами азартна Гра - гра, участь в якій дає можливість отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), що повністю або частково залежать від випадковості, та умовою участі в якій є внесення гравцем ставки.

Таке визначення є досить вдалим і дозволяє охопити усі види азартних ігор, виходячи, насамперед, з формальних ознак, що відрізняють азартні ігри від інших видів діяльності. До них, у першу чергу, можна віднести оплату азартної гри (обов'язковою умовою участі у грі є внесення гравцем ставки), а також визначення переможця гри за принципом повної або часткової випадковості.

Відмінною рисою азартної гри від інших видів ігор є визначення переможця виключно виходячи з принципу випадковості. Наприклад, телевізійна гра (вікторина), в якій переможці отримують призи, не є азартною грою за умови, що для отримання призу необхідно виявити відповідний рівень знань, умінь, навичок. Тут випадковість може грати допоміжну, другорядну роль.

Випадковість не повинна бути обов'язковою, необхідною передумовою виграшу. Ще однією визначальним ознакою азартної гри є те, що за її результатом переможець отримує приз (виграш), який може розігруватися у грошовій або майновій формі, а також у вигляді майнових прав.

Слід зазначити, що необхідність визначення терміна “азартні ігри” саме на рівні законодавства про ліцензування була спричинена змістом п. 29 ст. 9 Закону про ліцензування, що передбачає обов'язковість ліцензування діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів разом з діяльністю з організації та проведення азартних ігор.

Подвійне ліцензування

Оцінюючи сучасний стан законодавства у сфері грального бізнесу (зокрема, організації ігор на гральних автоматах), необхідно констатувати, що ця частина правової системи держави практично повністю складається з колізій, протиріч та прогалин.

Юридичні особи, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, для здійснення окремих видів господарської діяльності зобов'язані отримати спеціальний дозвіл - ліцензію. Згідно з п. 29 ст. 9 Закону про ліцензування, ліцензуванню підлягають організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.

Органом ліцензування з організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України.

Органом ліцензування з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів є Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів як вид господарської діяльності не містить у собі організацію діяльності з проведення азартних ігор, оскільки в останньому випадку мова йде власне про проведення азартних ігор, а в першому - про організацію та утримання окремих приміщень або будівель, в яких проводяться такі ігри. Інакше кажучи, вони є окремими видами господарської діяльності, для здійснення яких необхідно отримати ліцензії у відповідних органах ліцензування.

Таким чином, в Україні складається абсолютно парадоксальна ситуація, коли на той самий вид діяльності видаються два види ліцензій:

- на створення та утримання гральних закладів;

- на організацію діяльності з проведення азартних ігор.

Причому в першому випадку ліцензію видають обладміністрації, а в другому - Мінфін. Відповідно до роз'яснень Держкомпідприємниц-тва, викладених в Листі № 5966, “організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів” і “організація діяльності з проведення азартних ігор” є різними видами діяльності, для здійснення яких необхідно отримати дві ліцензії.

Плюс патентування

Одним з видів презумптивного оподаткування є придбання торгового патенту, передбачене Законом про патентування. Цей Закон, зокрема, визначає порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності.

Торговий патент - це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у Законі про патентування видами підприємницької діяльності. Враховуючи труднощі в оподаткуванні доходів від грального бізнесу і неможливість впровадження механізму обліку тіньових доходів, отриманих від грального бізнесу, цим Законом встановлено порядок патентування операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Патентування грального бізнесу має певні особливості. Так, казино, інші гральні місця (приміщення) повинні займати окремі приміщення або будівлі і мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів і більярдних столів). Не дозволяється надавати послуги за межами відведених для цього приміщень чи будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця) (п. 2 ст. 5 Закону про патентування).

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу повинен бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). У цьому й є основна відмінність патентування цього виду діяльності від патентування інших. Торговий патент на проведення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення видів діяльності, не зазначених у такому патенті (п. 4 ст. 5 Закону про патентування).

Згідно з п. 3 ст. 5 Закону про патентування вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

- для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 грн;

- для використання грального столу з кільцем рулетки -192 000 грн;

- для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярда) - 144 000 грн за кожний стіл;

- для використання кегельбанів, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 грн за кожний гральний жолоб (доріжку);

- для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 грн за кожний стіл для більярда;

- для здійснення інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківськими установами або в майновій формі на місці, - 7200 грн за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу (п. З ст. 5 Закону про патентування).

Чи буде “жити” гральний бізнес на єдиному податку?

Чинне на сьогоднішній день законодавство України не дозволяє суб'єктам підприємництва, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, переходити на сплату єдиного податку. Тим більше, що Дія Закону № 2063 на суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, не поширюється.

Чинне на сьогоднішній день законодавство України, а точніше, закон № 2063, не дозволяє суб'єктам підприємництва, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, переходити на сплату єдиного податку.

Податковий облік грального бізнесу

ПДВ

Згідно з пп. 3.2.4 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування операції з виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород, прийняття ставок, утому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання у гральних автоматах або іншому гральному устаткуванні.

У той же час підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% такі види послуг, які надаються казино: плата за вхід, плата за користування гральним устаткуванням казино, плата за видовище, плата за послуги, що надаються клієнтам у барах та ресторанах казино, вартість послуг з оренди тощо.

Тому тут слід враховувати вимогу Закону про ПДВ, згідно з якою підприємства мають право включати до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені постачальникам по тих товарах (роботах, послугах), які придбані для здійснення діяльності, що оподатковується, якщо ж придбані товари (роботи, послуги) беруть участь у неоподатковуваній діяльності, то суми ПДВ, сплачені постачальникам при їх придбанні, включаються до складу валових витрат.

Таким чином, якщо суб'єкт грального бізнесу здійснює операції, які обкладаються і які не обкладаються ПДВ, то йому, згідно з вимогами пп. 7.2.8 ст. 7 Закону про ПДВ, необхідно вести окремий облік придбань і продажів за такими операціями.

Податок з доходів фізосіб

Розглядаючи оподаткування грального бізнесу, необхідно зупинитися й на оподаткуванні виграшів гравців. На цей час виграші оподатковуються тільки на підставі п. 9.5 ст. 9 Закону про податок з доходів фізосіб.

У зв'язку з цим викликає інтерес саме пп. 9.5.2 зазначеного Закону, в якому зазначається що будь-який відвідувач грального закладу зобов'язаний при вході пред'явити паспорт. Уявляєте, що буде, якщо почнуть у кожного відвідувача брати паспортні дані і код?

А як бути з іноземцями? Хто ж тоді буде грати в Україні?

Тут виходів може бути, як мінімум, два:

- або люди перестануть грати, і багатьом казино доведеться перекваліфікуватися, а власникам мережі гральних автоматів і букмекерським конторам і зовсім закритися;

- або, що більш імовірно, підприємства будуть порушувати Закон про податок з доходів фізосіб або його якимсь чином обходити.

РРО

Одним з моментів, на який повинен звернути увагу суб'єкт грального бізнесу, є використання реєстраторів розрахункових операцій (далі -РРО).

Згідно з вимогами ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Таким чином, придбання особами фішок (жетонів) здійснюється тільки через належним чином зареєстрований РРО в національній валюті України з видачею фіскального касового чека (далі - касовий чек), який повинен зберігатися до кінця гри. Вимоги до змісту та форми касового чека встановлені у Наказі № 614.

Після закінчення гри протягом робочого дня особа, яка брала участь у грі, зобов'язана зробити заяву про результати своєї гри шляхом надання оператору каси всіх чеків за придбані фішки (жетони) та залишку невикористаних або виграних фішок (жетонів), що надає право обміну їх на готівку і видачу прибутку. Чеки за фішки (жетони), придбані у попередні робочі дні, для підрахунку витрат на поточний робочий день оператором каси не приймаються.

Оператор-касир отримує чеки від особи, яка брала участь у грі, і підраховує її витрати, а по наданих фішках (жетонах) - її виграш (доход). Якщо виграш (дохід) особи є меншим за понесені витрати або дорівнює їм, то оператор-касир купує фішки (жетони) за готівку в національній валюті України.

Якщо виграш (дохід) особи перевищує витрати, оператор-касир встановлює цю різницю і повідомляє особі про суму прибутку. У разі відсутності у особи чека на придбання фішок (жетонів) усі надані оператору-касиру фішки (жетони) зараховуються як виграш (дохід).

Видача особі прибутку, що підлягає виплаті, здійснюється за касовим або товарним чеком.

Бухгалтерський облік грального бізнесу

Щодо визначення фінансового результату у суб'єктів гральних закладів слід зазначити, що принцип його формування в умовах П(С)БО має деякі особливості.

Насамперед, суму, яка надійшла від клієнтів за жетони до здійснення ними гри, не можна вважати доходом, оскільки сутність цієї операції полягає в обміні певної суми в гривнях на її замінник - жетони, і не більше того.

Цю операцію треба відображати як аванси, отримані за допомогою такого запису: дебет субрахунку 301 “Каса в національній валюті” і кредит субрахунку 681 “Розрахунки за авансами отриманими”.

Для відображення цієї проводки буде використовуватися підсумкова сума, яка враховується по першому відділу в ЕККА “Приймання грошей за жетони”.

При поверненні жетонів на ту частину суми, яка підтверджена чеками, здійснюється запис: дебет субрахунку 681 та кредит субрахунку 301 на підставі даних другого відділу в ЭККА “Повернення грошей за невикористані жетони”.

Щодо суми виграшу (прибутку) клієнта, що виплачується, то ці суми є витратами грального закладу і повинні бути відображені на рахунках витрат такою проводкою: дебет субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності” та кредиту субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” на підставі даних третього відділу в ЕККА “Виплата виграшів”. При цьому виплата суми виграшу буде відображена проводкою: дебет субрахунку 685 та кредит субрахунку 301.

Різниця між сумою, отриманою від клієнтів за жетони (К-т 681), та сумою повернутих клієнтами жетонів (Д-т 681), яка відображає вартість жетонів, що зіграли з результатом (виграш чи програш), і буде доходом закладу від реалізації послуг у сфері грального бізнесу.

Для відображення в обліку суми доходу робиться такий запис: дебет субрахунку 681 “Розрахунки за авансами отриманими” та кредит субрахунку 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Розглянемо умовний приклад відображення у бухгалтерському і податковому обліку господарських операцій грального закладу.

Приклад. Припустимо, що гравці Іванов і Петров відвідали казино “Удача”, при цьому вони понесли такі витрати:

1) плата за вхід за двох осіб - 60 грн, у т.ч. ПДВ - 10 грн;

2) покупка 100 шт. жетонів по 1000 грн кожний на двох (по 50 шт. на кожного гравця) на загальну суму 100 000 грн.

Наприкінці грального дня:

1) гравець Іванов надав касиру 60 шт. жетонів, по 1000 грн кожний і чек на покупку 50 шт. жетонів по 1000 грн кожний;

2) гравець Петров надав касиру 20 шт жетонів по 1000 грн кожний і чек на покупку 50 шт. жетонів по 1000 грн кожний.

За цей же період казино “Удача” були понесені також витрати (дані умовні) по заробітній платі, нарахуваннях на зарплату, відрахуваннях із зарплати тощо на загальну суму 35 000 грн.

На підставі вищевикладеного розглянемо порядок відображення у податковому і бухгалтерському обліку господарських операцій грального закладу та відобразимо їх у таблиці.

Список використаних документів

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ

Закон № 2063 - Закон України від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ “Про державну підтримку малого підприємництва”

Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”

Порядок № 1800 - Порядок проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардів, затверджений Постановою КМУ від 20.11.2003 р. № 1800

Наказ № 614 - Наказ ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”

Ліцензійні умови № 40/374 - Ліцензійні умови здійснення організації діяльності з проведення азартних ігор наказом Держкомпідприємництва України і Мінфіну України від 18.04.2006 р. № 40/374

Лист № 5966 - Лист Держкомпідприємництва України від 13.08.2007 р. № 5966 “Про розгляд звернення [щодо ліцензування грального бізнесу]”

“Консультант бухгалтера” № 20 (456) 19 травня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей