Грошові кошти перераховані на чужий рахунок: що робити?

На жаль, зарахування чужих грошових коштів (призначених для іншого одержувача) на банківський рахунок суб'єктів господарювання не є рідкістю. Як правило, це відбувається помилково (помилковий переказ), обумовлене людським фактором, чи збоєм у програмному забезпеченні.

І, звичайно ж, виникає низка питань, а саме: Як повернути помилково отримані гроші? Чи обкладаються ці операції податками?

Як відобразити надходження і повернення таких коштів у бухгалтерському обліку?

Визначення терміна “помилковий переказ” міститься у п. 1.24 ст. 1 Закону № 2346:

“помилковий переказ-рух певної сум и грошових коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного одержувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі”.

Як бачимо, помилкове зарахування (переказ) грошових коштів може відбутися як з вини банку, так і з вини суб'єкта господарювання - платника податків і зборів. Порядок повернення грошових коштів залежить від того, хто винний у помилковому переказі.

Помилка банку

Якщо чужі гроші зараховані на рахунок підприємства з вини банку, то згідно з п. 2.36 глави 2 Інструкції № 22 банк зобов'язаний направити повідомлення одержувачу таких грошових коштів з вимогою повернути помилково зараховану суму. Це повідомлення банк вручає підприємству (неналежному одержувачу) під розпис або надсилає рекомендованим листом.

Чужі грошові кошти повинні бути повернуті протягом 3 робочих днів з дати отримання повідомлення, після закінчення зазначеного часу на суму боргу нараховується пеня. Якщо підприємство не поверне помилково отримані грошові кошти, банк має право стягнути їх у судовому порядку.

Зазначимо також, що особливі умови повернення помилково зарахованих грошових коштів можуть бути обумовлені у договорі на розрахунково-касове обслуговування, який укладається між банком і клієнтом при відкритті рахунка.

Помилка підприємства

Якщо ж чужі грошові кошти зараховані на рахунок підприємства з вини підприємства - платника, то згідно зі ст. 6 Указу № 227 таке підприємство зобов'язане повернути помилково зараховані на його рахунок гроші протягом 5 днів. Несвоєчасне повернення загрожує посадовим особам підприємства адміністративним штрафом у розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на цей час це 34 грн).

Податок на прибуток і ПДВ

Цілком зрозуміло, що при помилковому зарахуванні грошових коштів валовий дохід у одержувача таких коштів не збільшується. Річ в тім, що Закон про оподаткування прибутку пов'язує збільшення валового доходу платника податку з операціями, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу, міни та інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на товари (роботи, послуги).

Помилкове зарахування грошових коштів на банківський рахунок не має ніякого відношення до укладання зазначених договорів, отже, і валового доходу немає. Більш того, зазначені грошові кошти не належать підприємству, оскільки вони призначені для іншої особи.

А згідно із Законом про оподаткування прибутку, надходження будь-якого майна, яке не належить платнику податку, не призводить до будь-яких наслідків у його податковому обліку. І, як зазначалося вище, неналежний одержувач зобов'язаний повернути їх у встановлені чинним законодавством строки. Документом, що підтверджуєте, що гроші не належать підприємству, буде повідомлення банку про помилковий переказ (якщо у помилці є винним банк) або пояснювальний лист (якщо у помилці є винним платник).

Податкові зобов'язання за ПДВ також збільшувати не слід. Адже згідно з п. 3.1 ст. З Закону про ПДВ об'єктом обкладання цим податком є операції з продажу товарів (робіт, послуг); ввезення (пересилання) товарів (отримання робіт, послуг) на митну територію України; вивезення (пересилання) товарів (виконання робіт, надання послуг) за кордон. Очевидно, що отримання грошових коштів помилково не можна співвіднести з жодною з перелічених операцій.

Таким чином, надходження і повернення чужих грошей (помилково зарахованих грошових коштів) у податковому обліку підприємства взагалі не відображається.

Єдиний податок

Згідно зі ст.1 Указу № 727 об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) чи основних засобів. Грошові кошти, помилково зараховані на банківський рахунок, не є виручкою, отже, не обкладаються єдиним податком.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що ДПАУ погоджується з таким висновком лише частково.

Так, у Листі № 4795/6/15-0416 стверджується:

“Якщо зарахування і повернення грошових коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку, відбулися в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до бази оподаткування.

У разі коли повернення помилково зарахованих грошових коштів на розрахунковий рахунок або (та) у касу відбувся в наступному звітному періоді, такий платник єдиного податку повинен включити їх до бази оподаткування у звітному періоді, в якому відбулося зарахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок, і відобразити їх повернення в рядку 7 Розрахунку в наступному звітному періоді або у встановленому порядку подати уточнюючий розрахунок”.

Як бачимо, ДПАУ вважає, що грошові кошти, помилково зараховані на банківський рахунок та/або у касу підприємства, обкладаються єдиним податком. І тільки якщо підприємство встигне повернути гроші належному одержувачу в тому самому періоді, що й отримало, вони не включаються до бази оподатковування.

Поза сумнівом, що у наведеному листі податківці просто зневажили норми Указу № 727 (який, як відомо, має силу закону). Адже в ньому чітко говориться про те, що виручкою є надходження від операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

А як ми вже з'ясували, чужі грошові кошти виручкою не є. І найбільш цікаве те, що у наведеному Листі про це говориться прямо, але ДПАУ все одно робить висновок: помилково зараховані кошти обкладаються єдиним податком (якщо були повернуті в наступному звітному періоді). Ми ж вважаємо, що про оподаткування чужих грошових коштів не може бути й мови. При цьому абсолютно не має значення, у якому періоді були повернуті гроші.

Пояснимо чому це важливо. Адже метод, який пропонує ДПАУ стосовно оподаткування помилково зарахованих коштів, цілком може знищити велику кількість підприємств-спрощенців їх конкурентами (так званими рейдерами). Візьмемо, приміром, велике підприємство, яке хоче знищити своїх дрібних конкурентів. Для цього воно в останній день кварталу бере і перераховує їм помилково по 1 млн. грн.

Якщо дотримуватися логіки ДПАУ, то виходить, що такі підприємства повинні сплатити єдиний податок у сумі 100 тис. грн, якщо вони перебувають на 10-відсотковому податку. А за рахунок яких коштів? Адже вони повернуть 1 млн. грн через З дні, тому що раніше повернути цю суму у них просто не було можливості, а податок потрібно буде сплатити до 20 числа. Але де брати для нього гроші? Давайте ще й на загальну систему оподаткування їх переведемо, оскільки через помилку чужого підприємства у єдиноподатника просто-напросто буде перевищений граничний розмір виручки, що надає йому право перебування на спрощеній системі. З таким підходом головного податкового відомства до оподаткування можна накоїти таких справ, що деякі рейдери захоплять у нас півкраїни.

Згідно з вимогами Наказу № 554 у Книзі обліку доходів і витрат треба відображати надходження на поточний рахунок та у касу підприємства виручки від реалізації продукції, основних засобів, позареалізаційних доходів (процентів, безповоротної фінансової допомоги тощо) і виручки від іншої реалізації. Таким чином, чужі грошові кошти у Книзі обліку доходів і витрат не відображаються.

Відображення помилково
зарахованих коштів у бухгалтерському обліку

Оскільки помилкове зарахування грошових коштів на рахунок підприємства не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів чи зменшення зобов'язань, що зумовлюють зростання власного капіталу, то й дохід за такими операціями не визнається (п.4 П(С)БО 3).

Облік розрахунків за операціями помилкового зарахування грошових коштів ведеться на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” у кореспонденції з рахунком 31 “Рахунки в банках”.

Приклад. З березня на поточний рахунок ТОВ “Бінго” були зараховані грошові кошти в сумі 7050 грн. Наступного дня бухгалтеру підприємства було вручене повідомлення з вимогою повернути помилково перераховану суму (помилка допущена працівником банку). 5 березня підприємство перерахувало грошові кошти на рахунок банку.

Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку наведемо у таблиці.

Список використаних документів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон № 2346 - Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-ІН “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”

Указ № 227 - Указ Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 “Про заходи для нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”

Указ № 727 - Указ Президента України від 03.07-1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

Інструкція № 22 - Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22

Наказ № 554 - Наказ ДПАУ від 12.10.1999 р. № 554 “Про внесення змін до форми Книги обліку"доходів і витрат суб єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення”

П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. №87

Лист № 4795/6/15-0416 - Лист ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4795/6/15-0416 “Про окремі питання застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності”

“Консультант бухгалтера” № 20 (456) 19 травня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей