МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці
Оплата праці
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Крім того, він може укладатися структурними підрозділами підприємства в межах їх компетенції.
Колективний договір як угода на виробничому рівні укладається між власником або уповноваженим ним органом з одного боку і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами - з іншого, а у разі відсутності таких органів - представниками робітників, обраними й уповноваженими трудовим колективом.
Згідно зі ст. 8 Закону № 3356-ХІІ угодою регулюються основні принципи й норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо: гарантій праці й забезпечення продуктивної зайнятості; мінімальних соціальних гарантій оплати праці і доходів усіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя; розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціального страхування; трудових відносин, режиму праці та відпочинку; умов охорони праці й навколишнього природного середовища; задоволення духовних потреб населення.
Зміст колективного договору в частині доходів найманих працівників включає взаємні зобов'язання сторін щодо встановлення форм, систем, розмірів оплати праці та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); встановлення гарантій, компенсацій, пільг. У колективному договорі можуть передбачатися додаткові умови, гарантії, соціально-побутові пільги.
У Законі № 3356-ХІІ визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів, що погіршують становище працівників, є недійсними і включати їх до договорів і угод заборонено (ст. 16 КЗпП, ст. 5 Закону № 3356-ХІІ).
ПИТАННЯ. 1. Чи включається оплата харчування працівників в їдальні до фонду заробітної плати? Чи потрібно в колективному договорі передбачати забезпечення працівників харчуванням?
ПИТАННЯ. 2. Чи можна встановлювати надбавку за роз'їзний характер робіт робітникам ремонтно-будівельного цеху?
ПИТАННЯ. 3. Чи потрібно коригувати середню заробітну плату, яка зберігається за відрядженим працівником, якщо з 1 квітня 2008 р, усім працівникам госпрозрахункового підприємства підвищено посадові оклади?
ПИТАННЯ.4. Чи враховується одноразова винагорода за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої заробітної плати для оплати додаткової відпустки працівникам, які мають дітей?
ВІДПОВІДЬ. 1. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати. Зокрема, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Крім того, відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5 оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях, включаються до інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплати соціального характеру.
Таким чином, оплата на харчування працівників в їдальні включається до складу фонду оплати праці.
Частиною другою ст. 97 КЗпП передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), який представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Згідно зі ст. 252-1 КЗпП трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, які регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
У колективному договорі підприємства доцільно передбачати виплати соціального характеру, наприклад оплату харчування працівників.
ВІДПОВІДЬ. 2. Оскільки в Україні термін “роз'їзний (пересувний) характер робіт” не визначено, то необхідно керуватися постановою № 169/10-87, що діє в Україні відповідно до постанови № 1545-ХІІ.
Згідно з п. 2 постанови № 1545-ХІІ роз'їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення організації, у зв'язку з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті й назад, що становить не менше 2 - 3 годин на день.
Надбавка за пересувний характер робіт установлюється працівникам з метою компенсації підвищених витрат, пов'язаних із частою передислокацією організації (переміщенням працівників) або відірваністю від постійного місця проживання.
Згідно зі ст. 15 Закону № 108/95-ВР підприємства встановлюють у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
Виходячи з викладеного, підприємство самостійно визначає доцільність установлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.
У разі якщо підприємство вирішило встановити таку надбавку, необхідно керуватися нормами постанови № 490, відповідно до п. 1 якої підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.
Таким чином, робітникам ремонтно-будівельного цеху можна встановлювати надбавку за роз'їзний (пересувний) характер робіт, якщо виконання робіт відповідає вищезазначеним вимогам.
Крім того, в колективному договорі слід передбачити перелік посад працівників, яким установлено надбавку за роз'їзний (пересувний) характер робіт, а також її розмір.
ВІДПОВІДЬ. 3. Частиною третьою ст. 121 КЗпП передбачено, що за відрядженими працівниками зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) й середній заробіток.
Обчислення середньої заробітної плати за час службових відряджень проводиться відповідно до Порядку № 100.
Згідно з п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Якщо за рішеннями, передбаченими в колективному договорі (угоді), на підприємстві відбулося підвищення окладів для всіх працівників підприємства, то заробітна плата за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу, вище оплачувану, роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не проводиться.
Враховуючи викладене, у разі підвищення посадових окладів працівникам підприємства з 1 квітня 2008 р. відповідно до актів законодавства або рішень, передбачених колективними договорами (угодами), заробітна плата як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення з урахуванням фінансових можливостей підприємства.
ВІДПОВІДЬ. 4. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, проводиться відповідно до Порядку № 100.
Згідно з п. 3 цього Порядку винагорода за підсумками річної роботи включається до середнього заробітку в усіх випадках його збереження, якщо така винагорода нарахована в поточному році за попередній календарний рік.
Якщо ця умова не виконується, то зазначена винагорода не враховується при розрахунку середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, передбачених Порядком (у тому числі для оплати щорічної відпустки).
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, крім виплат, зазначених у п. 3 Порядку № 100, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Таким чином, одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Преелік використаних нормативних документів:
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП)
Закон України № 108/95-ВР від 24.03.95 р. “Про оплату праці” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 3356-ХІІ від 01.07.93 р. “Про колективні договори і угоди” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 р. “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 100)
Постанова Держкомпраці СРСР № 169/10-87 від 01.06.89 р. “Про затвердження Положення про виплату надбавок, пов'язаних з рухливим і роз'їзним характером робіт у будівництві”
Постанова Кабінету Міністрів України № 490 від 31.03.99 р. “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.91 р. “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”
Наказ Держкомстату України від 13.01.2004 р. “Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати” (зареєстровано в Мін'юсті України 27.01.2004 р. за № 114/8713, за текстом - Інструкція № 5)
Неля СИНЬКО,
начальник відділу
організації заробітної плати
та удосконалення законодавства
з оплати праці
“Вісник податкової служби України” № 18-19 травень 2008
Передплатні індекси - 22599 (укр.), 22600 (рос.)