Надання працівникам путівок на
лікування та відпочинок (Частина ІІ)

(Продовження. Частину І див. у консультації від 02.06.2008 р.)

Які путівки за рахунок коштів Фонду соціального страхування можуть надати страхувальники своїм працівникам, а також їх дітям у поточному році? Як підтвердити правомірність витрат на путівки? З цими та іншими питаннями продовжуємо знайомити читачів у цій статті.

Путівка як додаткове благо

Путівка - це дохід, отриманий платником податку від роботодавця, необумовлений виконанням платником податку трудових функцій, або не передбачений нормами трудового договору.

У разі коли відповідне положення про надання путівок працівникам не зафіксовано в колективному договорі в розділі “Оплата праці” або на підприємстві колективний договір не укладено взагалі, то й підстави для застосування пп. 5.6.1 Закону про оподаткування прибутку в цьому випадку відсутні.

Якщо ж підприємство вирішило надати працівнику путівку безоплатно і така операція не передбачена колективним договором, то при її придбанні сума вартості путівки не включається до складу валових витрат і право на податковий кредит не виникає.

Необхідно також зазначити, що реалізація працівнику на пільгових умовах туристичної (міжнародної) путівки, а також санаторне - курортної путівки, придбаної за рахунок коштів підприємства, спричиняє включення до сукупного оподатковуваного доходу різниці між цінами придбання та цінами її продажу згідно з пп. “е” пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону про податок з доходів фізосіб як додаткове благо і підлягає оподаткуванню з доходів фізосіб на загальних підставах.

При цьому слід мати на увазі, що, згідно з п. 3.4 Закону про податок з доходів фізосіб, у разі нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі (це, зокрема, стосується і вартості путівок) об'єкт оподаткування обчислюється як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на “натуральний” коефіцієнт.

У цій ситуації об'єкт оподаткування буде обчислюватися в такий спосіб:

К= 100: (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму ПДВ, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником ПДВ.

Таким чином, вартість путівок (у тому числі і з метою здійснення як внутрішнього, так і міжнародного туризму), наданих працівникам і членам їх сімей за рахунок коштів підприємств (у сумі, яка не компенсується працівниками), включається до складу їх загального місячного або річного оподатковуваного доходу та обкладається податком з доходів громадян (у 2008 році 15 %). Аналогічну думку висловила ДПАУ в Листі №72/2/17-3110.

Окремої уваги заслуговує питання про порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету з вартості путівки в частині, яка не компенсується працівником.

Як зазначалося раніше, вартість путівки в частині, яка не компенсується працівником, є доходом, що виплачується йому в негрошовій формі. У зв'язку з цим на підставі пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про податок з доходів фізосіб можна зробити висновок, що податок з такого виплаченого доходу сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем цієї виплати. Зазначена операція відображається у податковому обліку при заповненні форми № 1ДФ, як додаткове благо з ознакою доходу - “09”.

Коли в колективному договорі положення про надання путівок не зафіксовано в розділі “Оплата праці” (або колективного договору на підприємстві не існує в принципі), то вартість путівки в тій частині, яка не компенсується працівником, на підставі пп. “е” пп. 4.2.9 “е” Закону про податок з доходів фізосіб розглядається як додаткове благо, тобто не обумовлене виконанням трудових зобов'язань. У цьому випадку зазначена сума не є базою для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів, оскільки не відноситься до витрат на оплату праці.

Отже, такі суми не відносяться до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що надаються працівникам як матеріальне стимулювання праці. Додаткове благо за своїм фізичним смислом ближче до нецільової благодійної допомоги, наданої як у грошовому, так і в негрошовому вираженні. У цьому випадку зазначена сума не є базою для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів, оскільки не відноситься до витрат на оплату праці.

Однак у працівників Пенсійного фонду існує інша думка, яка викладена в листі № 15407/03-02.

Для того, щоб на практиці можна було відрізнити додаткове благо від заробітної плати, у трудовому договорі, укладеному в письмовому вигляді, необхідно, крім розділу “Оплата праці”, в якому визначаються розмір окладу (тарифної ставки) або відрядної розцінки (відсотки від доходу), розміри та умови преміювання і депреміювання, суми надбавок, доплат та інших компенсаційних виплат, передбачити окремий розділ - “Додаткове благо”. У разі коли на підприємстві трудові договори укладаються в усній формі, а оклади і тарифні ставки визначаються штатним розкладом, то на підприємстві, крім Положення про преміювання і депреміювання, повинні бути затверджені Положення про надання додаткових благ. Наявність на підприємстві відповідного наказу або розпорядження про те, що путівка надається працівнику як додаткове благо, буде підставою, для ненарахування і неутримання внесків до соціальних фондів.

Приклад 1. Підприємство придбало путівку вартістю 2040 грн для подальшої безоплатної її передачі своєму співробітнику з метою оздоровлення. Надання путівок працівникам у колективному договорі підприємства не передбачене і видається як додаткове благо.

У бухгалтерському і податковому обліку операції з надання путівок працівникам підприємства відображаються у такий спосіб (див табл.1)

Таблиця 1

Путівки за рахунок Фонду соціального страхування

Згідно зі ст. 47 Закону № 2240 застраховані особи підприємств та члени їх сімей мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах, у тому числі дитячих, для відновлення здоров'я.

Таке санаторно-курортне лікування здійснюється шляхом надання застрахованій особі путівок до санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та інших оздоровчих закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Використання коштів бюджету соціального страхування на санаторно-курортне лікування, розподіл та отримання страхувальниками путівок регулюється Інструкцією № 55. Роботодавець отримує санаторно-курортні путівки за місцем реєстрації у виконавчих дирекціях районних (міжрайонних) відділень Фонду соціального страхування.

Згідно з пп. 4.2. вищезазначеної Інструкції путівки видаються застрахованим особам тільки за основним місцем роботи у період відпустки. Слід також зазначити, що одному працівнику за рахунок коштів соціального страхування може бути виділена тільки одна путівка протягом двох календарного років, за винятком потреби застрахованої особи у повторному курсі санаторно-курортного лікування відповідно до медичних показань (пп. 4.3 Інструкції № 55).

При цьому не враховують путівки, отримані в санаторії-профілакторії за умови часткового фінансування їх за рахунок коштів Фонду, реабілітаційні відділення санаторно-курортних установ та путівки для лікування і оздоровлення дітей без дорослих, які можуть бути виділені застрахованій особі протягом календарного року.

Згідно з пп. 4.4 Інструкції № 55 путівка може бути видана працівнику за рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування з частковою оплатою у розмірі 10, 20, ЗО, 50 відсотків її вартості з урахуванням матеріального становища застрахованої особи.

Слід також зазначити, що путівка до санаторіїв для дорослого з дитиною видається одному з працюючих батьків (матері чи батьку) або опікуну. Для цього необхідна наявність медичних показань на санаторне-курортне лікування дитини.

За наявності фінансових можливостей можуть видаватися путівки відповідно до медичних показань для спільного лікування членів сім'ї: чоловіка та дружини або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини/ чоловіка), який працює на іншому підприємстві і члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі. При видачі путівки члену сім'ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищому навчальному закладі), він повинен надати довідку з місця його основної роботи(навчання) про те, що не користався цією соціальною послугою протягом двох календарних років.

Путівка для дитини видається з частковою оплатою у розмірі 10,20 відсотків її вартості з урахуванням матеріального становища застрахованої особи.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування в окремих випадках може приймати рішення про розподіл путівки для загального санаторно-курортного лікування застрахованої особи і працюючого члена її сім'ї (дружини, чоловіка), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі, а також для двох застрахованих осіб, які працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового дозволу адміністрації санаторно-курортного закладу і строку лікування кожної особи не менше 12 діб.

Згідно з Інструкцією № 55 кошти у рахунок часткової оплати вартості путівки вносяться в касу страхувальника за місцем роботи застрахованої особи з подальшим Перерахуванням коштів на рахунок Фонду. Факт оплати часткової вартості за путівку оформляється прибутковим касовим ордером, який видають на руки одержувачу путівки. За відсутності зазначеного касового ордера путівка не видається.

Оскільки підприємство не є власником путівок, тобто їх не можна зарахувати до активів, то і балансовий облік санаторно-курортних путівок на підприємстві не ведеться. У бухгалтерському обліку путівки за рахунок Фонду соціального страхування відображають на позабалансовому рахунку 02 “Активи на відповідальному зберіганні” субрахунку 025 “Майно в довірчому управлінні”.

Згідно з пп. 5.1 Інструкції № 55 після закінчення санаторно-курортного лікування застрахована особа зобов'язана повернути страхувальнику, який видав путівку, заповнений поворотний талон до путівки або довідку про строк перебування у здравниці, засвідчену підписом керівника і. печаткою здравниці, з подальшим внесенням відповідного запису до книги ф. № 13-ФСС з ТВП.

Видаткові і прибуткові документи на путівки, накладні, рішення комісії із соціального страхування, квитанції про оплату часткової вартості за путівку, поворотні талони, книгу ф. № 13-ФСС з ТВП зберігають у бухгалтерії страхувальника у порядку, передбаченому для грошових документів.

Розглянемо особливості оподаткування операцій з отримання і видачі санаторно-курортних путівок за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Як було зазначено раніше, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку, які надаються йому безоплатно або зі знижкою за рахунок коштів відповідного Фонду соціального страхування, не включається до складу оподатковуваного доходу і не підлягає оподаткуванню з доходів фізосіб. Вартість путівок також не обкладається пенсійними внесками і внесками до соціальних фондів, оскільки не відноситься до оподатковуваного доходу і не включається до витрат на оплату праці.

При заповненні форми № 1ДФ вартість путівок, виданих безоплатно або зі знижкою за рахунок коштів Фонду соціального страхування, відображаються у звіті з ознакою доходу “41”.

Операція з передачі соцстрахівських путівок застрахованою особою не є купівлею-продажем для підприємства у зв'язку з тим, що власником путівки є Фонд соціального страхування, а підприємство виконує лише доручення з передачі путівок застрахованим особам. Згідно з пп. 3.2.7 Закону про ПДВ виплати фізичним особам за рахунок соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом, не є об'єктом оподаткування, тобто у підприємства немає ні податкових зобов'язань, ні податкового кредиту при отриманні та видачі санаторно-курортних путівок своїм співробітникам. При наданні соцстрахівської путівки працівнику підприємство ніяких податкових зобов'язань не нараховує, тому що фактично не здійснює операції продажу такої путівки, а передає її “транзитом” від відділення Фонду - працівнику.

Таким чином, у підприємства при передачі соцстрахівських путівок застрахованим особам не виникають податкові зобов'язання і податковий кредит за ПДВ, а також валові доходи і валові витрати.

Аналогічним чином здійснюється і розрахунок за путівку - частина оплати за путівку вноситься в касу підприємства і перераховується потім підприємством на поточний рахунок Фонду. Отже, часткова оплата за соцстрахівську путівку також є “транзитною” для підприємства і тому в межах дії Закону про оподаткування прибутку не включається до його валового доходу.

Таким чином, можна зробити висновок, що при передачі санаторно-курортної путівки працівнику у підприємства не виникає ніяких податкових наслідків.

Розглянемо операцію з отримання і видачі таких путівок на конкретному прикладі.

Приклад 2. Підприємство отримало з Фонду соціального страхування на оздоровлення свого працівника путівку до санаторію вартістю 2750 грн. Комісія із соціального страхування вирішила, що працівник, враховуючи його матеріальне становище, може оплатити 10 % вартості путівки, тобто 275 грн.

Оплата часткової вартості путівки співробітником у касу підприємства відображається у податковому і бухгалтерському обліку в такий спосіб:

Таблиця 2

Путівки за рахунок коштів профспілок

Нормативного документа, який регламентує правила видачі профспілкових путівок, на відміну від соцстрахівських путівок, на цей час не існує. Профспілки здійснюють свою діяльність на підставі своїх статутів і затверджених кошторисів. Вони самостійно займаються розподілом путівок і вирішують питання про безоплатне або з частковою оплатою виділення путівок.

Згідно з пп. 4.3.24 Закону про податок з доходів фізосіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України такого платника податку або його дітей віком до 18 років, наданих йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі подібної знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески цього платника податку - члена цієї професійної спілки, створеної згідно із законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Члену професійної спілки протягом звітного податкового року можуть надаватися профспілкою безоплатно (або зі знижкою) путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України безпосередньо для нього і окремо для його дітей віком до 18 років, на вартість яких будуть також поширюватися положення пп. 4.3.24 Закону про податок з доходів фізосіб.

Якщо ж професійною спілкою будуть надаватися безоплатні (зі знижкою) путівки платникам податку, утому числі й одному з подружжя, які не є членами цієї профспілки, то повна вартість таких путівок (сума знижки з їх вартості) підлягатиме оподаткуванню на загальних підставах. Така виплата розглядається як додаткове благо, отримане від нероботодавця, і прирівнюється з метою оподаткування до подарунків. У цій ситуації податок з доходів повинен бути сплачений фізособою самостійно за підсумками року на підставі декларації, поданої ним до податкового органу.

Щодо кількості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, які можуть виділятися профспілкою організації платнику податку - її члену або його дітям віком до 18 років на умовах, передбачених пп. 4.3.24 Закону про податок з доходів фізосіб, то це питання повинно вирішуватися безпосередньо профспілковою організацією відповідно до її статуту та інших документів, що регламентують її роботу.

Вартість путівок не буде відображатися у податковому і бухгалтерському обліку підприємства, тому що видача путівок за рахунок профспілки відбувається без його участі.

У зв'язку з тим, що вартість путівок, наданих профспілкою громадянам, які не є його працівниками, не включаються до фонду оплати праці, нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування здійснювати не треба.

Таким чином, з точки зору оподаткування у разі неможливості забезпечити путівками всіх бажаючих, найбільш вигідним для підприємства є надання путівок на лікування і відпочинок через профспілки.

Список використаних документів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94 -ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон № 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”

Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 p. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”

Інструкція № 55 - Інструкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, придбаними за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України від 02.06.2005 р. № 55

Лист № 72/2/17-3110 - Лист ДПАУ від 24.02.2004 р. № 72/2/17-3110 “Щодо оподаткування з доходів фізичних осіб благодійної, у тому числі матеріальної допомоги”

Лист № 15407/03-02 - Лист Пенсійного фонду України від 06.12.2005 р. № 15407/03-02 “Про нарахування внесків на загальноосвітнє державне пенсійне страхування на окремі види виплат”

“Консультант бухгалтера” № 23 (459) 09 червня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей

• Надання працівникам путівок на лікування та відпочинок (Частина І)