Відпускні питання
(Частина 1)
Початок. Продовження у консультації від 23.06.08 р.
Кожна пора року визначає не лише погоду, але й настрій, поведінку, тему розмов і інтересів. Цими ніжними червневими днями, звичайно ж, більше хочеться перегорнути різнокольоровий рекламний буклетик про літній відпочинок. Однак справа важливіша за все... Вона, як рідне дитя, егоїстична. Вона вимагає до себе уваги в першу чергу, а вже потім і відпочинок, і кольорові ілюстрації про курорт, і сам курорт. Тому бухгалтеру, хочеш не хочеш, а доведеться читати ці нудні “чорно-білі” рядки про порядок оформлення відпусток своїм найманим працівникам, про відповідну документацію, про розрахунки відпускних, нарахування і сплату внесків тощо.
На підприємстві всім співробітникам до відпустки виплачують “оздоровчі” суми. Як правильно врахувати їх у бухгалтерському і податковому обліку?
На деяких госпрозрахункових підприємствах прийнято заохочувати своїх працівників матеріальною допомогою на оздоровлення. Як правильно її видавати одночасно з наданням щорічної тарифної відпустки? Розмір і порядок виплати такої допомоги зазвичай передбачають у колективному чи трудовому договорі.
Для працівників бюджетної сфери розміри і порядок виплати такої матеріальної допомоги встановлюється відповідними нормативними документами. Так, згідно зі ст. 57 Закону про освіту педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на додаткову матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу, її видають за місцем основної роботи при наданні чергової відпустки. Однак, якщо замість відпустки працівнику виплачують компенсацію за невикористану відпустку, то в такому випадку матеріальну допомогу на оздоровлення не надають.
Для правильного оподаткування такої виплати необхідно визначити, чи є зазначені оздоровчі суми заробітною платою. Для цього за допомогою звернемося до Інструкції № 5. Так, згідно з пп. 2.3.3 зазначеної Інструкції до складу заробітної плати, разом з іншими компенсаційними та заохочувальними виплатами, включається і матеріальна допомога, що має систематичний характер, надається усім чи більшості співробітників на оздоровлення.
Отже, оздоровчі суми треба включати до фонду оплати праці.
Таким чином, при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу (ПСП) у конкретному місяці необхідно до заробітної плати за відпрацьовані дні в даному місяці та відпускних додати ще й суму матеріальної допомоги на оздоровлення. І якщо у 2008 році загальна сума перевищить 890 грн, то право на ПСП втрачається. У разі перевищення зазначеної межі матеріальна допомога на оздоровлення підлягатиме обкладанню податком з доходів фізосіб.
Щодо внесків до фондів на обов'язкове соціальне страхування необхідно зазначити таке. Загальною базою для їх нарахування та утримання є фонд оплати праці.
Отже, сума матеріальної допомоги на оздоровлення є базою для нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування.
Щодо валових витрат, то виходячи з указівок пп. 5.6.1 Закону про оподаткування прибутку до їх складу можна віднести витрати на оплату праці, крім сум матеріальної допомоги разового характеру, звільнених від оподаткування згідно із Законом про податок з доходів фізосіб. Отже, матеріальна допомога на оздоровлення включається до складу валових як витрати на оплату праці.
Розглянемо ситуацію на конкретному прикладі.
Приклад. Працівнику підприємства в липні надається щорічна тарифна відпустка на 24 календарних дні. За відпрацьовані 4 робочі дні в липні йому нарахували заробітну плату в розмірі 50 грн, відпускні суми становили 570 грн і матеріальна допомога на оздоровлення - 300 грн. Загальна сума доходу за місяць - 920 грн. Працівник користався на підприємстві ПСП. У цьому місяці дохід перевищив 890 грн, отже, пільга застосовуватися не повинна.
Порядок відображення у бухгалтерському і податковому обліку нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування і податку з доходів фізосіб на суми матеріальної допомоги на оздоровлення наведено у таблиці.
| № з/п | Зміст операції | Сума, грн | Бухгалтерський облік |
Податковий облік | ||
| дебет | кредит | валовий дохід, грн |
валові витрати, грн | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. | Нарахування зарплати | 50,00 | 23 | 661 | - | 50,00 |
| 2. | Нарахування відпускних | 570,00 | 471 | 661 | - | 570,00 |
| 3. | Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення | 300,00 | 23 | 661 | - | 300,00 |
| 4. | Нарахування на зарплату і матдопомогу (350,00 грн) внески до Пенсійного фонду 33,2 % внески до Фонду з тимчасової непрацездатності 1,5 % внески до Фонду безробіття 1,3 % внески до Фонду по травматизму 1,23 % (умовно) |
116,20 5,25 4,55 4,31 |
23 23 23 23 |
651 652 653 656 |
- - - - |
116,20 5,25 4,55 4,31 |
| 5. | Нарахування на суму відпускних (570,00 грн) - внески до Пенсійного фонду 33,2 % - внескидоФонду з тимчасової непрацездатності 1,5% - внески до Фонду з безробіття 1,3 % - внески до Фонду по травматизму 1,23 % (умовно) |
189,24 8,55 7,41 7,01 |
471 471 471 471 |
651 652 653 656 |
- - - - |
189,24 8,55 7,41 7,01 |
| 6. | Утримання із зарплати, матдопомоги та відпускних (50,00 + 570,00 +300,00 = 920,00) - внески до Пенсійного фонду 2 % - внески до Фонду з тимчасової непрацездатності 1 % - внески до Фонду з безробіття 0,5 % - податок з доходів фізосіб (920,00 - 18,40 - 9,20 - 4,60) х 15% |
18,40 9,20 4,60 133,17 |
661 661 661 661 |
651 652 653 641 |
- - - - |
- - - - |
| 7. | Перерахування при отриманні грошових коштів у банку: | |||||
| - податок з доходів фізосіб | 133,17 | 641 | 311 | |||
| - внески до Пенсійного фонду (116,20 + 189,24 + 18,40) | 323,84 | 651 | 311 | |||
| - внески до Фонду з тимчасової непрацездатності (5,25 + 8,55 + 9,20) | 23,00 | 652 | 311 | |||
| - внески до Фонду по безробіттю (4,55 + 7,41 + 4,60) | 16,56 | 653 | 311 | |||
| - внески до Фонду по травматизму (4,31 + 7,01) | 11,32 | 656 | 311 | |||
| 8. | Отримання коштів у кассу на виплату зарплати, матеріальної допомоги на оздоровлення та відпускних | 754,63 | 301 | 311 | ||
| 9. | Виплата працівнику зарплати та відпускних (920,00 - 133,17 - 18,40 -9,20 - 4,60) | 754,63* | 661 | 301 | ||
| * Примітка. Нагадаємо, що відпускні суми необхідно виплачувати працівнику не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки згідно зі ст. 21 Закону про відпустки. | ||||||
Хто має право на відпустку
за ненормований робочий день?
Згідно з нормами ст. 8 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка за особливий характер роботи надається працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів відповідно до списків посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.
Слід зазначити, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, що використовують найману працю і є юридичними особами. Угода укладається на державному, галузевому і регіональному рівнях на двосторонній основі.
Конкретна тривалість відпустки за ненормований робочий день по тій чи іншій посаді (професії, роботі) визначається у колективному і трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Пунктом 6 Наказу № 7 передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за узгодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.
У Міністерстві освіти такий перелік, узгоджений з ЦК профспілок працівників освіти та науки, до підвідомчих закладів доведений листом № 1/9-96. До нього, зокрема, включені посади секретарів (без конкретизації навчального або наукового закладу).
Щодо працівників бухгалтерії, то вони також мають право на цю відпустку, оскільки включені до вищезазначеного переліку. Конкретна тривалість такої відпустки для них також повинна визначатися колективним або трудовим договором.
Чи має працівниця право на
відпустку за ненормований
робочий день, працюючи на півставки?
Працівниця, яка працює на півставки, є працівником, що виконує трудові обов'язки на умовах неповного робочого дня чи на умовах неповного робочого тижня, або при їх суміщенні. Таким чином, тривалість її робочого часу є повністю нормованою і повинна відповідати половині тривалості робочого часу такого працівника, який працює на повній ставці.
Статус працівника з ненормованим робочим днем може бути наданий працівникам, праця яких не піддається точному обліку в часі, працівникам, робочий час яких за характером роботи поділяється на роботи невизначеної тривалості, або працівникам, які на власний розсуд розподіляють час своєї роботи.
Додаткова відпустка за ненормований робочий день - це спосіб компенсації працівнику епізодичної роботи понад робочий час, установлений законодавством.
Таким чином, працівники, яким трудовим договором установлено режим роботи значно менший, ніж визначено законодавством, не мають підстав для отримання додаткової відпустки за роботу в умовах ненормованого робочого дня. До стажу роботи, який надає право на отримання щорічної основної відпустки, зараховується час фактичної роботи працівника, у тому числі й час роботи на умовах неповного робочого дня.
На підставі вищевикладеного, працівниці, яка працює на півставки (тобто за нормальних умов - 20 годинний робочий тиждень), повинна надаватися лише щорічна основна відпустка повної тривалості, тобто за робочий рік повної тривалості - 24 календарних дні.
Коли надають відпустку суміснику?
Цій категорії працівників відпустка надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Зазначеного порядку дотримуються лише за бажанням працівника, і керівник не вправі вимагати від сумісника використовувати відпустку лише одночасно з наданням її за основним місцем роботи. Якщо ж період відпустки працівника за основним місцем роботи більше, ніж за сумісництвом, то за бажанням він може за заявою оформити на різницю відпустку без збереження заробітної плати або продовжувати виконувати свої обов'язки на роботі за сумісництвом.
Чи можна продовжувати
роботу в період щорічної відпустки?
Виконувати свої посадові обов'язки й одночасно перебувати у відпустці працівник не може. Тобто за той самий період не можна отримувати і заробітну плату, і відпускні. Однак, якщо працівнику важливішими є гроші, ніж турбота про здоров'я, то він може оформитися на роботу на рідному підприємстві на умовах цивільно-правового договору або працевлаштуватися на іншому підприємстві. Чинне законодавство не обмежує працівника у додатковому заробітку “на стороні” і під час його перебування у творчій або учбовій відпустці.
Чи може працівник за
власною ініціативою достроково вийти
з відпустки?
Зазначене питання законодавством практично не врегульоване.
Прямої заборони не існує, однак без згоди власника у вирішенні цього питання не обійтися. Оскільки використовувати відпустку - це право самого працівника, то він може розділити відпустку з тією умовою, щоб одна його безперервна частина становила не менше 14 календарних днів.
Отже, якщо працівник забажав достроково вийти з відпустки, то він повинен проінформувати про це безпосереднього керівника і подати заяву. Після чого видається наказ про допуск зазначеного працівника до роботи і перенесення частини відпустки, що залишилася. Однак, працівник може перервати відпустку не пізніше 11-го, або починаючи з 15-го дня від її початку (якщо її тривалість 24 календарних дні). Інакше, керівник змушений буде відмовити працівнику в допуску до роботи.
Переривання інших видів відпусток (учбові, творчі, а також відпустки без збереження заробітної плати) не пов'язане із зазначеними обмеженнями.
Яку частину відпустки
можна замінити грошовою
компенсацією?
Частина щорічної відпустки, як основної так і додаткової, за бажанням працівника може бути замінена грошовою компенсацією згідно зі ст. 24 Закону про відпустки. При цьому тривалість наданих працівнику щорічної та додаткової відпусток не повинна бути менше 24 календарних днів. Тобто працівник не має права отримати гроші за всі дні відпустки замість того, щоб їх використовувати. Слід врахувати, що не допускається заміна грошовою компенсацією усіх видів відпусток особам до вісімнадцяти років. Заборонено також не надавати відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль.
Однак при звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки пропорційно фактично відпрацьованому часу. Дещо інакшою є ситуація при звільненні керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше 10 місяців. Грошова компенсація їм виплачується за невикористані дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
Компенсацію виплачують і за невикористані додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. При цьому виходять з того, що працівник має право на отримання такої відпустки один раз на рік, незалежно від фактично відпрацьованого в цьому році часу.
При переведенні працівника на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням перераховується на рахунок підприємства, на яке переходить працівник. Якщо переведений працівник повністю або частково не використовував щорічну основну або додаткову відпустку і компенсацію не отримав, то на новому місці роботи до стажу, який надає право на щорічні відпустки, зараховується час, за який він не використовував ці відпустки за попереднім місцем роботи. Ті особи, які хоча й не скористалися відпусткою за попереднім місцем роботи, але отримали за неї грошову компенсацію, мають право за бажанням отримати в обов'язковому порядку відпустку без збереження зарплати тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на новому підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи.
Список використаних документів
Закон про освіту - Закон України від 23.05.1991 р. № 1060-ХІІ “Про освіту” у редакції від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР
Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР “Про відпустки”
Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”
Інструкція № 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5
Наказ № 7 - Наказ Мінпраці України від 10.10.1997 р. № 7 “Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормова-ним робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи”
Лист № 1/9-96 - Лист Міносвіти України від 11.03.1998 р. № 1/9-96 “Щодо орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти України, яким може надаватися додаткова відпустка”
“Консультант бухгалтера” № 24(460) 16 червня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)