ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.07.2007
Справа N 20-3/353
Про визнання недійсним рішення
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.09.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий
судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь (далі - територіальне відділення АМК)
на рішення господарського суду міста Севастополя від 09.01.2006 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2007
зі справи N 20-3/353
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий", м. Севастополь (далі - ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий")
до територіального відділення АМК
про визнання недійсним рішення
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 22.08.2006 зі справи 27/07-06 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.01.2007 (суддя Гоголь Ю.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 (колегія суддів у складі: суддя Видашенко Т.С. - головуючий, судді Заплава Л.М. і Лисенко В.І.), позов задоволено: оспорюване рішення визнано недійсним; на територіальне відділення АМК віднесено судові витрати зі справи. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з того, що у прийнятті оспорюваного рішення АМК допущено порушення вимог чинного законодавства, а саме Законів України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) та "Про захист економічної конкуренції" (2210-14 ).
Територіальне відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить названі судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів з даної справи скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, зокрема, статей 3, 12, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) та статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
До Вищого господарського суду України 09.07.2007 надійшла телеграма ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий", в якій позивач просить відкласти розгляд даної справи в зв'язку з неотриманням ним копії касаційної скарги. Однак згідно з описом вкладення, доданим територіальним відділенням АМК до касаційної скарги, 24.04.2007 скаргу з доданими до неї документами надіслано на адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий". Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення цього клопотання.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 N 3.2.-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 27.06.2006 головою територіального відділення АМК було надіслало на адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" листа від 27.06.2006 N 8/318 про надання протягом трьох діб від дня отримання зазначеного листа інформації - копій засновницьких документів позивача та копій діючих договорів, предметом яких є майно ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод". Лист отримано позивачем 05.07.2007. Витребувану інформацію територіальне відділення АМК у встановлений строк не отримало;
- 12.07.2006 відповідач надіслав позивачеві листа N 8/375, в якому містилася вимога протягом трьох діб надіслати пояснення щодо ненадання інформації на лист від 27.06.2007 N 8/318;
- 24.07.2006 позивач надіслав відповідачеві відповідь листом N 572. Надіслана цим листом інформація була неповною, оскільки до договору оренди майна від 07.12.2005 N 09-12/05 не було приєднано акта прийому-передачі об'єкту оренди, який є невід'ємною частиною цього договору;
- 03.08.2006 позивач отримав копію розпорядження відділення АМК про початок розгляду справи N 27/27-06 стосовно ВАТ "Рибоконсервний комбінат "Новий", при цьому організаційно-правову форму товариства - позивача зі справи було зазначено невірно;
- листом від 08.08.2006 N 8/498 позивачеві було надіслано копію подання від 08.08.2006 N 27/34-06 з попередніми висновками зі справи N 27/07-06 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ВАТ "Рибоконсервний комбінат "Новий";
- листом від 08.08.2006 N 8/590 відповідач повідомив позивача про необхідність надання інформації, а саме копій щоквартальних звітів про фінансові результати та баланси за 2005-2006 роки;
- 22.08.2006 адміністративною колегією відділення АМК було прийнято рішення від 22.08.2006 N 27/07-06 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" та накладення штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України") ( 3659-12 ).
Відповідно до пункту 5 статті 17 названого Закону ( 3659-12 ) голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічний за змістом припис містить підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 N 32-р.
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 22-1 названого Закону ( 3659-12 ) суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) визначає неподання інформації, зокрема, територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою такого відділення строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 13 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Всупереч висновкам судів першої та апеляційної інстанції згадані Закон ( 2210-14 ) та Положення не передбачають обов'язкового прийняття головою територіального відділення АМК розпорядження про початок розгляду справи до надіслання ним запиту про надання інформації.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) не містить вичерпного переліку випадків, за яких голова територіального відділення АМК має право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб. Інформація може бути витребувана як при розгляді заяв щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і при розгляді відповідних справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій у розгляді даної справи, перевіряючи законність оспорюваного рішення, неправильно застосували зазначені норми матеріального права. Разом з тим, суди повинні були дослідити наявність підстав, з яких територіальне відділення АМК витребовувало копії засновницьких документів позивача, копії чинних договорів, предметом яких є майно ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод", та іншу зазначену інформацію. Крім того, судам належало встановити, в які строки відповідачем направлялися відповідні запити та підстави, з яких позивач не надав на них належну відповідь, а також можливість надання позивачем відповідей у зазначені відповідачем строки.
Таким чином, у розгляді справи названі судові інстанції припустилися неправильного застосування:
-частини першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи;
- частини першої статті 43 ГПК України ( 1798-12 ) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;
- пункту 3 частини першої статті 84 названого Кодексу ( 1798-12 ) щодо обов'язкового зазначення у мотивувальній частині судового рішення доводів, за якими господарський суд відхилив докази сторін.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити зазначені в цій постанові обставини, здійснити належну оцінку поданих сторонами доказів та наведених ними доводів і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 09.01.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 зі справи N 20-3/353 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов